ПОСТАНОВА
Іменем України
29 квітня 2020 року
Київ
справа №П/811/870/16
касаційне провадження №К/9901/43913/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Берназюка Я.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова фірма Побут" на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 (головуючий суддя: Баранник Н.П., судді: Дурасова Ю.В., Щербак А.А.) у справі №П/811/870/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова фірма Побут" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови,
В С Т А Н О В И В:
У липні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова фірма Побут" (далі - ТОВ "Промислова фірма Побут" або позивач) звернулося до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України або відповідач), в якому просило скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №1011-3/46/1346 від 30.06.2016.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним вживалися заходи по виконанню вимог припису, проте з незалежних від суб`єкта містобудування причин вимоги припису на момент прийняття оскаржуваної постанови залишились не виконаними, про що останній повідомив контролюючий орган та просив продовжити строки на усунення порушень, встановлених у приписі від 18.03.2016. Таким чином, з огляду на вжиття позивачем заходів по виконанню вимог припису, притягнення його до відповідальності на підставі абз. 3 пункту 1 частини 6 статті 2 Закону України Закону України від 14.10.1994 №208/94-ВР "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (далі - Закон №208/94-ВР) є передчасним.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.09.2016 адміністративний позов задоволено.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваного рішення посадовою особою відповідача не було враховано письмового повідомлення суб`єкта містобудування про об`єктивну неможливість виконати припис у встановлений в ньому строк, що свідчить про неповне з`ясування суб`єктом владних повноважень обставин у справі. Такі дії, на переконання суду першої інстанції, позбавили позивача можливості використати додатковий розумний час, необхідний для виконання обов`язку, визначеного приписом.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2017 скасовано постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20.09.2016 та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що підставою для притягнення суб`єкта містобудування до відповідальності є задокументований факт невиконання ним в повному обсязі вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Та обставина, що на момент проведення перевірки з питань виконання позивачем вимог припису від 18.03.2016 №53/2016ю-КД вимоги останнього були невиконані суб`єктом містобудування сторонами не заперечується. Суд апеляційної інстанції також констатував, що позивач мав достатній час для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проте вчасно такі не усунув, а отже обґрунтовано підданий стягненню. Не залишив без уваги суд апеляційної інстанції і той факт, що про неможливість виконання вимог припису позивач повідомив контролюючий орган вже після спливу встановленого в ньому строку на усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судом норм матеріального права просить суд касаційної інстанції скасувати зазначене судове рішення, а постанову суду першої інстанції залишити в силі. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судом апеляційної інстанції неповно з`ясовані обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення. Скаржник зазначає, що невиконання вимог припису було зумовлене наявністю об`єктивних на те обставин, хоча ним вживались достатні заходи по усуненню порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Відтак, з огляду на відсутність у діях позивача протиправної поведінки, притягнення останнього до відповідальності є необґрунтованим.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.05.2017 відкрито касаційне провадження у справі.
15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон 2147-VIII), яким КАС України викладено в новій редакції.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції згаданого Закону передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У березні 2018 року цю справу передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
В порядку статті 31 КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 10.06.2019 визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 27.04.2020 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до вимог статті 345 КАС України.
Відповідач правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Верховний Суд переглянув оскаржуване судове рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України (в редакції Закону №2147-VIII) з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судом, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами відповідача на підставі наказу від 08.09.2015 та направлення від 01.03.2016 №167 проведено позапланову перевірку дотримання ТОВ "Промислова фірма Побут" вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва: "Будівництво комплексу будівель по провулку Цеховому, 1-В в м. Кіровограді ", результати якої оформлені актом від 16.03.2016 №184/2016ю-Кд. Перевірка призначена за вимогою правоохоронних органів.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 2 частини першої статті 34, абзацу 1 частини другої статті 36 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VI), а саме: виконання будівельно-монтажних робіт з реконструкції та будівництва об`єкту без зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт.
За наслідками проведеної перевірки та встановлених порушень посадовими особами відповідача складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18.03.2016 №21/2016ю-Кд та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.03.2016 №53/2016ю-Кд, яким вимагалось від позивача в термін до 16.06.2016 подати до Управління для реєстрації декларацію про початок виконання будівельних робіт.
Позивач 17.06.2016 звернувся до відповідача із проханням відтермінувати виконання вимог припису №53/2016ю-КД від 18.03.2016 в зв`язку з великим об`ємом роботи для проектної організації.
22.06.2016 з метою проведення перевірки виконання позивачем вимог припису від 18.03.2016 №53/2016ю-Кд посадовою особою відповідача здійснено вихід на об`єкт будівництва за адресою: м. Кіровоград, пров. Цеховий, 1-в, за результатами якого складено акт від 23.06.2016 №618/2016ю-Кд.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту "а" пункту 3 частини четвертої статті 41 Закону №3038-VI, а саме: не виконано вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 18.03.2016 №53/2016ю-Кд.
Одночасно посадовою особою відповідача складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 23.06.2016 №44/2016ю-Кд та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.06.2016 №182/2016-ю-Кд, яким вимагалося від позивача в термін до 23.08.2016 подати до Управління для реєстрації декларацію про початок виконання будівельних робіт.
За результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем прийнято постанову від 30.06.2016 №1011-3/46/1346, якою ТОВ "Промислова фірма Побут" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 3 пункту 1 частини 6 статті 2 Закону №208/94-ВР, та накладено штраф у розмірі 14 500 грн.
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Статтею 10 Закону України від 20.05.1999 №687-XIV "Про архітектурну діяльність" передбачено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.