ПОСТАНОВА
Іменем України
29 квітня 2020 року
Київ
справа №826/16738/17
адміністративне провадження №К/9901/69022/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №826/16738/17
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Київській області про скасування постанов, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2018 року (суд у складі головуючого судді - Пащенка К.С.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року (суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Коротких А.Ю., суддів: Ганечко О.М.,Сорочка Є.О.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області, в якому просив скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 12.12.2017 року №736, якою до позивача було застосовано штраф, передбачений абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у сумі 384 000,00 грн.
2. Позовна заява мотивована тим, що норма абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України не встановлює жодної відповідальності за неповідомлення чи несвоєчасне повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.
Крім того, як вказує позивача, на час здійснення відповідачем перевірки усі необхідні платежі були сплачені в повному обсязі, у т.ч. і штрафні санкції за порушення вимог податкового законодавства. Позивач зазначає, що ним були укладені в письмовій формі трудові договори з працівниками ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Однак ці трудові договори не були запитані під час перевірки у передбачений Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295, спосіб. Вказівка в акті інспекційної на те, що указані документи відсутні (із посиланням на нібито слова самого позивача), не відповідає дійсним обставинам справи і спростовуються заявами про зарахування працівників, наказами про взяття їх на роботу, трудовими договорами, копії яких супровідним листом №17492/5 від 01.12.2017 були подані до канцелярії відповідача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
4. Рішення судів мотивовані тим, що в ході судового розгляду справи відповідачем підтверджено правомірність винесеної постанови про накладення штрафу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
6. Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, стверджуючи про вчинення позивачем порушення у вигляді допущення осіб до виконання роботи без укладення трудових договорів, виходили лише з акту перевірки від 20.10.2017 №59/26-15-42-03// НОМЕР_1 та не надли оцінку доводам позивача про існування трудових договорів від 01.07.2017 року.
7. Верховний Суд ухвалою від 11 січня 2019 року відкрив провадження у справі за касаційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2018 року.
8. Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
9. На підставі листа Головного управління ДФС у м. Києві №17193/9/26-15-43-03-12 від 26.10.2017 року та наказу про проведення інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) від 23.11.2017 року №2849 Головним управлінням Держпраці у Київській області було проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на предмет дотримання законодавства про працю.
10. 28.11.2017 року за результатами проведеної перевірки було складено Акт перевірки додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування №26-62/1255 про порушення позивачем вимог ч. 2 ст. 21 КЗпП України, а також статей 15 та 18 Закону України від 23.09.1999 року №1105-XIV "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування".
11. Відповідно до акту фактичної перевірки Головного управління ДФС у м. Києві від 20.10.2017 року №59/26-15-42-03/ НОМЕР_1 у ФОП ОСОБА_1 наявні працівники, які виконують свою роботу без повідомлення про прийняття працівника на роботу до ДПІ в Оболонському районі ГУ ДФС у м. Києві та відповідно до наданих відомостей, за період з 01.07.2017 року по 30.09.2017 року, вищезазначеним працівникам була виплачена заробітна плата у розмірі 60 000,00 грн., з якої не сплачено податок з доходів фізичних осіб, єдиний соціальний внесок та військовий збір.
12. 28.11.2017 року начальником відділу з питань додержання законодавства застрахованих осіб, працевлаштування інвалідів, з питань дитячої праці та інших нормативно-правових актів Борисенком Є.С. було складено протокол про адміністративне правопорушення №26-62/839 про порушення позивачем ч. 3 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
13. 12.12.2017 року перший заступник начальника Головного управління Держпраці у Київській області Андрієнко В.С. виніс постанову про накладення штрафу уповноваженими службовими особами №736, якою до позивача застосовано штраф у сумі 384 000,00 грн. на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
14. Позивач, вважаючи вищезазначені дії відповідачів протиправним, звернувся до суду з даним позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
16. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
17. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
18. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
19. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
20. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла наступних висновків.
21. Відповідно до ч. 1 ст. 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
22. Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96 (далі - Положення №96), Державна служба України з питань праці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який, серед іншого, реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
23. Відповідно до пп. 6 п. 4, 7 Положення №96, Державна служба України з питань праці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю. Державна служба України з питань праці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Державна служба України з питань праці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом. У свою чергу ГУ Держпраці у Київській області є таким територіальним управлінням, юрисдикція якого поширюється на Київську область та місто Київ.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначається постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року №295 Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", якою затверджений Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №295).
Відповідно до п. 2 Порядку №295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці.
Відповідно до пп. 6 п. 5 Порядку № 295, інспекційні відвідування проводяться за інформацією ДФС та її територіальних органів про факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень.