ПОСТАНОВА
Іменем України
29 квітня 2020 року
Київ
справа №758/15596/16-а
адміністративне провадження №К/9901/33904/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №758/15596/16-а
за позовом ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду міста Києва від 21 березня 2017 року (прийняту у складі головуючого судді - Ларіонової Н.М. ) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Кузьменка В.В., суддів - Василенка Я.М., Степанюка А.Г.),
у с т а н о в и в :
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у відновленні ОСОБА_1 призначених відповідно до закону пенсійних виплат та зобов`язання відповідача відновити з 02.06.2015 року виплату пенсії, призначеної у 2010 році відповідно до Закону України "Про прокуратуру".
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до пункту 5 розділу III Прикінцевих положень Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (далі - Закон № 213-VIII) у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України "Про прокуратуру". Вказаний в пункті 5 розділу III Прикінцевих положень Закону №213-VІІІ закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах у період з 01 квітня 2015 року по 01 червня 2015 року не прийнятий, у зв`язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України "Про прокуратуру" щодо пенсійного забезпечення і, відповідно, пенсії за цим Законом не призначаються. Таким чином, на думку позивача, дії Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови йому у поновленні виплати пенсії є незаконними, необґрунтованими та такими, що грубо порушують його конституційні права.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. 21 березня 2017 року Подільський районний суд міста Києва вирішив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", Закону України від 24.12.2015 № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" та Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" з 01.05.2015 року виплата пенсії позивачу не здійснюється правомірно, тому відповідач, припинивши з 01.05.2015 року виплату пенсії позивачу, діяв відповідно до вимог діючого законодавства.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 25 травня 2017 року Київський апеляційний адміністративний суд вирішив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду м. Києва від 21.03.2017 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - залишити без задоволення.
Постанову Подільського районного суду м. Києва від 21.03.2017- залишити без змін.
6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 19 червня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
У касаційній скарзі скаржник просить постанову Подільського районного суду міста Києва від 21 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення судів першої та апеляційної інстанції винесенні з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають скасуванню. Позивач у своїй касаційній скарзі наголошує, що обмеження виплати пенсії суперечить Конституції України та є звуженням його конституційних прав.
8. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду міста Києва від 21 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2017 року.
9. 20 вересня 2017 року до Вищого адміністративного суду України від Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві надійшли письмові заперечення на касаційну скаргу.
У запереченнях на касаційну скаргу відповідач просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
10. 05 березня 2018 року вказана касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.
11. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 березня 2018 року визначено склад колегії суддів: Гімон М.М. (головуючий суддя), Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.
12. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 18.06.2019 №751/0/78-19, було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Стеценка С.Г., Тацій Л.В.
13. Ухвалою Верховного Суду від 28.04.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання скаржника про розгляд справи за його участю, справу призначено до касаційного розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами на 29.04.2020.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
14. ОСОБА_1 працює в органах прокуратури України та перебуває на обліку в Центральному об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.
До травня 2015 року позивач отримував пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (від 05.11.1991 р.), призначену з 15.02.2010 року.
04 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві з заявою про роз`яснення причин невиплати йому пенсії (а.с. 11-12).
Листом від 15.11.2016 року відповідач відмовив позивачу у поновленні раніше призначеної пенсії, посилаючись на те, що особам, які працюють на посадах та на умовах, передбачених Законом України "Про прокуратуру", пенсії, призначені відповідно до законодавства України, не виплачуються, однак, після звільнення з роботи виплата пенсії поновлюється в повному обсязі (а.с. 13).
Вважаючи протиправною відмову відповідача у поновленні пенсії позивач звернувся до суду з даним позовом.
IІI. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
16. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На час призначення позивачеві пенсії пенсійне забезпечення працівників прокуратури визначалося статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-XII (надалі також Закон № 1789-XII).
01 квітня 2015 року набрав чинності Закон України від 02 березня 2015 року № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (надалі також Закон № 213-VIII).
Згідно зі статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ в редакції Закону № 213-VIII, тимчасово, у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про судоустрій і статус суддів", пенсія, призначена відповідно до цієї статті, не виплачується. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.
Також Законом № 213-VIII внесено зміни до статті 47 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) та визначено, що тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.
Водночас пунктом п`ятим Прикінцевих положень Закону № 213-VIIІ передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до вищезазначених законів.
Оскільки до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то, відповідно, з вказаної дати скасовано норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону № 1789-ХІІ.