ПОСТАНОВА
Іменем України
28 квітня 2020 року
Київ
справа №814/4831/13-а
адміністративне провадження №К/9901/19546/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши у судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.01.2014 (суддя Лісовська Н.В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016 (головуючий суддя Домусчі С.Д., судді: Коваль М.П., Кравець О.О.) у справі №814/4831/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський домобудівельний комбінат" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївський домобудівельний комбінат" (далі - ТОВ "Миколаївський домобудівельний комбінат", позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (далі - ДПІ, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.11.2013 №0002122201.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.01.2014, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016, позов задоволено частково.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ДПІ звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить суд скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.01.2014 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016 в частині задоволених позовних вимог і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.08.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДПІ постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.01.2014 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016 у справі 814/4831/13-а.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №814/4831/13-а за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Ухвалою Верховного Суду від 27.04.2020 матеріали справи прийнято судом до провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін на 28.04.2020.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає про ненадання судами належної оцінки всім обставинам та доказам у справі. Як вказує відповідач, судами попередніх інстанцій не правильно застосовано норми матеріального права, зокрема, ототожнено поняття попередній договір та договір про реалізацію майнових прав, що містять в собі різний предмет постачання. Майнові права при укладенні договору купівлі-продажу є товаром, постачання яких, згідно вимог абзацу "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, а отже попередня оплата за договорами купівлі-продажу майнових прав відповідно до положень абзацу "а" пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України також є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.
У свою чергу, позивачем подані заперечення на касаційну скаргу. Як вказує ТОВ "Миколаївський домобудівельний комбінат", суди попередніх інстанцій правильно встановили, що майнові права на нерухомість, є похідними і переходять покупцю у момент реєстрації права власності на нерухомість, окремо від об`єкта нерухомості такі права не можуть існувати, а тому не можуть бути окремим об`єктом оподаткування по першій події - внесення коштів покупцем за придбання майнових прав на збудований об`єкт нерухомості. Позивач наголошує, що операцією з першого постачання житла буде вважатися операція з передачі права власності (оформлення правовстановлюючих документів) першому власнику такого житла.
Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 25.10.2013 ДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань взаємовідносин із МРУДСФУ "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" та фактичного освоєння кредитних коштів, правильності формування податкових зобов`язань та податкового кредиту по операціям за програмою "доступне житло" за період з 01.01.2012 по 30.09.2013.
За результатами перевірки було складено акт № 551/14-02-22-01/01273160 від 25.10.2013, згідно висновків якого ТОВ "Миколаївський домобудівельний комбінат" порушено пункти 198.4, 198.5, 198.6 статті 198, абзац 9 пункту 201.10 статті 201, абзац "а" пункту 187.1 статті 187, пункт 11 підрозділу 2 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 385985грн.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 11.11.2013 №0002122201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 385985грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 192993грн., у загальному розмірі - 578978грн.
Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення, серед іншого, є висновок податкового органу про заниження ТОВ "Миколаївський домобудівельний комбінат" податкових зобов`язань за господарськими операціями по сплаті фізичними особами (покупцями) коштів по договору про придбання майнових прав на квартири, які в наступному є оплатою за придбання житла за програмою "Доступне житло".
Вважаючи прийняте ДПІ рішення протиправним, ТОВ "Миколаївський домобудівельний комбінат" оскаржило його до суду.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.01.2014, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016, позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.11.2013 № 0002122201 на суму 563055,00грн, з них: 375370,00грн сума основного зобов`язання, 187685,00грн. - штрафні санкції. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд задовольняючи позовні вимоги частково, посилався на те, що при попередніх договорах купівлі-продажу з фізичними особами, згідно з якими позивач, як замовник будівництва, отримує забезпечувальні платежі, операції з перерахунку таких платежів фізичними особами на рахунок замовника не змінюють базу оподаткування у замовника. Лише при передачі права власності (оформлення правовстановлюючих документів) на готове новозбудоване житло фізичній особі (першому власнику новозбудованого житла) у замовника виникають податкові зобов`язання на підставі пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України. Таким чином, висновки відповідача, щодо оподаткування забезпечувальних платежів по першій події (внесення коштів покупцем за придбання майнових прав на не збудований об`єкт нерухомості) не відповідають розумінню підпункту 197.1.14. пункту 197.1. статті 197 Податкового Кодексу, тому податкове повідомлення-рішення в цій частині донарахування та застосування штрафних фінансових санкцій належить скасувати.
Крім того, судами вказано, що позивач у своїй позовній заяві просить суд скасувати повністю оскаржуване повідомлення-рішення, але ні яким чином не обґрунтовує та не надає жодних доказів та доводів щодо неправомірного виключення ДПІ з податкового кредиту суми ПДВ по господарській операції з ТОВ "Нікотерм", оскільки податкова декларація по цій операції не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивачем не надано суду доказів, що дана податкова декларація на час проведення перевірки була включена до єдиного реєстру податкових накладних. Відтак, суд дійшов висновку, що в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 ПК звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання житла (об`єктів житлового фонду), крім їх першого постачання, якщо інше не передбачено цим підпунктом.