ПОСТАНОВА
Іменем України
29 квітня 2020 року
м. Київ
справа №0840/2729/18
адміністративне провадження №К/9901/68306/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 0840/2729/18
за позовом ОСОБА_1 до Мелітопольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - Мелітопольське ОУ ПФУ) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 10.07.2018, постановлену у складі судді Прасова О.О. та
постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.10.2018, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Добродняк І.Ю., суддів Бишевської Н.А., Семененка Я.В., -
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 04.07.2018 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:
визнати неправомірним та скасувати рішення Мелітопольського ОУ ПФУ від 02.04.2018 №216/08 про відмову в поновленні їй виплати пенсії за віком;
зобов`язати Мелітопольське ОУ ПФУ провести поновлення їй та виплату пенсії за віком з 07.10.2009, шляхом призначення її знову, відповідно до норм Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV), в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в її пенсійній справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.
Позов ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що відповідачем безпідставно не відновлено їй виплату пенсії за віком після набрання чинності рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 № 25-рп/2009.
2. Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного від 10.07.2018 позовні вимоги ОСОБА_1 за період 07.10.2009 по 03.01.2018 залишено без розгляду.
3. Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 20.07.2018 частково задовольнив позовні вимоги:
визнав протиправним та скасував рішення Мелітопольського ОУ ПФУ, викладене у повідомленні від 30.03.2018 №215 про відмову в поновленні ОСОБА_1 виплати пенсії за віком;
зобов`язав Мелітопольське ОУ ПФУ здійснити перерахунок розміру та поновити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком з 04.01.2018, як непрацюючому пенсіонеру, з врахуванням заробітної плати для обчислення пенсії та всього стажу, зазначеного у трудовій книжці, з індексацією пенсії відповідно до статті 42 Закону № 1058-IV;
в іншій частині позовних вимог - відмовив.
4. Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 25.10.2018 залишив без змін ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 10.07.2018 та рішення Запорізького окружного адміністративного від 20.07.2018.
5. 11.12.2018 ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування ними норм матеріального права, просить скасувати ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 10.07.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.10.2018, а справу направити до суду першої інстанції для продовження судового розгляду в частині строку, з якого має бути поновлена її пенсія.
6. Верховний Суд ухвалою від 21.01.2018 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.
7. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 20.06.2019 №787/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Анцупової Т.О. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №13), що унеможливлює її участь у розгляді даної справи.
8. Протоколом розподілу справи від 20.06.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І.- головуючий суддя, судді: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.
9. Ухвалою судді Верховного Суду від 21.06.2019 прийнято зазначену справу до провадження.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. До 24.04.2003 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, отримувала призначену з 14.10.2002 пенсію за віком, надалі виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю.
У зв`язку із виїздом на постійне проживання за кордон територіальний пенсійний орган припинив виплату пенсії позивачу.
22.03.2018 позивач через уповноваженого представника звернувся до відповідача із заявою про призначення/перерахунок пенсії.
02.04.2018 за вказаною заявою (за вих.№216/08) відповідач направив позивачу повідомлення від 30.03.2018 № 215 про відмову в поновленні виплати її пенсії.
Позивач не погодившись з відмовою відповідача у поновленні пенсії за віком, 04.07.2018 звернулась з даним адміністративним позовом до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Суд першої інстанції, залишаючи без розгляду позовні вимоги за період з 07.10.2009 по 03.01.2018, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що наявність обов`язку у відповідача відновити виплату пенсії не позбавляє позивача необхідності щодо захисту свого права. Отже, після прийняття та опублікування рішення Конституційного Суду від 07.10.2009 №25-рп/2009 та невідновлення виплати пенсії позивачу, позивач повинен був дізнатися про порушення свого права, а відтак і розпочався відлік строку звернення до суду. Таким чином, виходячи з приписів статей 122, 123 КАС України права позивача підлягають захисту у межах шестимісячного строку звернення до суду - з 04.01.2018, оскільки з позовом вона звернулась 04.07.2018. При цьому, жодних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами за період з 07.10.2009 по 03.01.2018 позивач не надала, підстав неможливості своєчасного звернення до суду з зазначеними вимогами у встановлений КАС України строк не зазначила.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
12. Касаційну скаргу ОСОБА_1 обґрунтувала, зокрема тим, що їй не було відомо, що її пенсія підлягає поновленню після рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 № 25-рп/2009.