ПОСТАНОВА
Іменем України
29 квітня 2020 року
Київ
справа №227/1468/16-а
адміністративне провадження №К/9901/1673/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Смоковича М.І.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу виконавчого комітету Білозерської міської ради Донецької області на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10 серпня 2016 року (головуючий суддя - Тітова Т.А.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року (головуючий суддя - Гайдар А.В., судді - Василенко Л.А., Жаботинська С.В.) у справі
за позовом ОСОБА_1
до виконавчого комітету Білозерської міської ради Донецької області,
третя особа - Білозерський міський голова
про скасування розпоряджень про дисциплінарні стягнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і відшкодування моральної шкоди,
у с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
11 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду позовом до виконавчого комітету Білозерської міської ради, третя особа Білозерський міський голова, про визнання незаконними і скасування розпоряджень Білозерського міського голови про оголошення догани від 31 грудня 2015 року №146р і від 27 січня 2016 року №9к та про звільнення з посади від 24 лютого 2016 року №10 за ст. 40 п. 2 КЗпП України, поновлення на роботі спеціалістом виконавчого комітету Білозерської міської ради, стягнення заробітку за вас вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди 10000грн, а також поновлення строку звернення до суду.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що працювала на вказаній посаді спеціаліста виконкому на протязі 5 років, за весь час не мала порушень та стягнень, проходила щорічне оцінювання. Між тим, з часу вступу в повноваження нового керівництва міської ради її примушували писати заяву про звільнення за власним бажанням, створювали перешкоди та психологічний тиск, що привело до погіршення здоров`я, тривалого перебування на лікарняному. За результатами вперше проведеної 23 лютого 2016 року атестації її визнано такою, що не відповідає займаній посаді і звільнено. Вважає, що атестація проведена не об`єктивно, з низкою порушень, оскільки до складу атестаційної комісії ввійшли заступник міського голови Кличов В.І . і секретар виконкому Сліпченко О.П., які відпрацювали менше одного року і самі не підлягали атестації. Вказує, що їй не були надані документи, представлені для атестації, про що вона письмово неодноразово зазначала у зверненні до голови атестаційної комісії та Білозерського міського голови. Підставою для її звільнення є ті ж випадки, за якими на неї були накладені дисциплінарні стягнення. Позивач вказувала, що її не було запрошено на засідання профспілкового комітету з розгляду питання про дачу згоди на звільнення. До неї буди застосовані два дисциплінарні стягнення без відібрання попереднього пояснення по суті та з`ясування причини, наявності та характеру порушення, а догана від 31 грудня 2015 року винесена під час її перебування на лікарняному. Також зазначала, що порушенням її законних прав в результаті незаконного звільнення їй заподіяно моральних страждань, оскільки через втрату роботи вона позбавлена матеріального забезпечення, змушена докладати зусиль для організації свого життя, відчуває нервове напруження, що відбивається на стані здоров`я.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Постановою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10 серпня 2016 року ОСОБА_1 поновлено строк звернення до суду.
Визнано протиправними та скасовано розпорядження Білозерського міського голови від 31 грудня 2015 року №146р і від 27 січня 2016 року №9к про оголошення ОСОБА_1 догани.
Визнано протиправним та скасовано розпорядження Білозерського міського голови від 24 лютого 2016 року №10к про звільнення ОСОБА_1 24 лютого 2016 року з посади спеціаліста виконкому Білозерської міської ради на підставі ст. 40 п. 2 КЗпП України у зв`язку з невідповідністю займаній посаді.
Зобов`язано виконавчий комітет Білозерської міської ради поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді спеціаліста виконавчого комітету Білозерської міської ради м. Добропілля Донецької області.
Стягнуто з виконавчого комітету Білозерської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 18832 грн 75 коп.
Стягнуто з виконавчого комітету Білозерської міської ради на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 2000 грн.
Стягнуто з відповідача у дохід держави судовий збір 2756 грн.
В іншій частині позову ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Постанову в частині покладання зобов`язання на виконавчий комітет Білозерської міської ради поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді спеціаліста виконавчого комітету Білозерської міської ради м. Добропілля Донецької області звернуто до негайного виконання.
Ухвалюючи рішення у справі, суд зазначив, що атестація проведена без додержання вимог Типового положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1440 від 26 жовтня 2001 року, оскільки до складу атестаційної комісії увійшли члени комісії - посадові особи, які самі не підлягали атестації, що не відповідає п. 9 Положення. Службова характеристика на ОСОБА_1 від 22 січня 2016 року підписана секретарем міської ради Шотт В.Г. при відсутності даних про її повноваження на підпис характеристики. Суд також врахував, що лист міському голові і голові профспілкової групи про узгодження рекомендації комісії на звільнення ОСОБА_1 направив голова атестаційної комісії Шотт В.Г., чим порушено положення ст. 43 КЗпП України, якими визначено, що з поданням до профспілкового органу звертається власник або уповноважений ним орган. Суд зробив висновок, що рішення про звільнення ОСОБА_5 прийняте не міським головою, а головою атестаційної комісії, що є грубим порушенням законодавства. Також суд врахував, що до застосування до ОСОБА_1 дисциплінарних стягнень згідно з розпорядженням міського голови від 31 грудня 2015 року і від 27 січня 2016 року пояснень від ОСОБА_1 не було отримано. Крім того, з тексту розпорядження від 31 грудня 2015 року №146р про оголошення ОСОБА_1 догани неможливо встановити, за яке порушення трудової дисципліни винесено стягнення. Отже, суд дійшов висновку, що розпорядження міського голови про звільнення ОСОБА_1 за ст. 40 п. 2 КЗпП України є протиправним, підлягає скасуванню, а на відповідача необхідно покласти обов`язок у відповідності до п.2 ч.2 ст. 162 КАС України поновити позивача на посаді зі стягненням на її користь 18832,75 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Оскільки судом встановлено порушення законних прав позивача ОСОБА_1 в результаті протиправних дій відповідача, наслідком чого стала втрата роботи, гарантованого заробітку і доходу, суд з урахуванням характеру цих порушень, глибини душевних страждань позивача визначив до стягнення грошову компенсацію на відшкодування моральної шкоди у розмірі 2000 грн. Щодо строку звернення позивача до суду з цим позовом суд зазначив, що такий пропущено з поважних причин, оскільки 24 березня 2016 року позивачка зверталась до Добропілоьського міськрайонного суду Донецької області з цивільним позовом про поновлення на роботі, однак ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 25 березня 2016 року відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі у зв`язку з тим, що позивач помилилась у питанні визначення юрисдикції суду.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року апеляційну скаргу виконавчого комітету Білозерської міської ради на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10 серпня 2016 року у справі № 227/1468/16 задоволено частково.
Постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10 серпня 2016 року у справі №227/1468/16 змінено.
В абзаці п`ятому суму " 18832 грн 75 коп" замінено словами та цифрами " 18832 (вісімнадцять тисяч вісімсот тридцять дві) гривні 40 коп"
В іншій частині постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10 серпня 2016 року у справі №227/1468/16 залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови погодився з висновками суду першої інстанції, що розпорядження міського голови про звільнення ОСОБА_1 за п.2 ст. 40 КЗпП України є протиправним та підлягає скасуванню. Щодо відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди, колегія суддів зазначила, що в апеляційній скарзі представник відповідача взагалі ніяким чином не зазначав будь-які доводи стосовно незгоди з розміром моральної шкоди. Однак, колегія суддів звернула увагу, що, при визначенні розміру середнього заробітку позивача за час вимушеного прогулу судом першої інстанції допущена помилка при його обчисленні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
16 грудня 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга виконавчого комітету Білозерської міської ради Донецької області на постанову Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10 серпня 2016 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2016 року, в якій відповідач просив скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.
На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначає, що ним пропонувалось позивачу надати пояснення перед застосуванням дисциплінарного та такі пояснення були надані нею у вигляді листа від 27.01.2016, в якому позивач надала відповіді на поставлені питання. Вважає, що спірне у справі розпорядження містить перелік порушень, за які позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Також зауважує, що склад атестаційної комісії створений з осіб, які не підлягають атестації згідно з положеннями ч.ч 2, 3 ст. 17 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", що свідчить про відсутність порушень порядку проведення атестації позивача. Також посилається на те, що чинним законодавством не встановлено вимог до оформлення службової характеристики співробітника. Також вказує, що позивачка не надала суду належних доказів, що їй не було надано матеріали атестації. Крім того, скаржник посилається на те, що позивачу направлявся лист, в якому повідомлялось про час і місце розгляду питання її звільнення у профспілковому органі. Також зазначає, що позивачку неможливо було перевести на іншу посаду, оскільки інші посади не були вакантними.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Ухвалою Верховного Суду від 09 січня 2018 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження.
Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2020 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач, ОСОБА_1, 17 жовтня 2011 року призначена на посаду спеціаліста виконкому Білозерської міської ради з присвоєнням 15 рангу посадової особи місцевого самоврядування 7 категорії, про що свідчить запис в трудовій книжці (т.1 арк. справи 9)
Розпорядженням Білозерського міського голови від 31 грудня 2015 року №146р ОСОБА_1 оголошено догану за неналежне виконання службових обов`язків. (т.1 арк. справи 51)
Розпорядженням від 27 січня 2016 року №9к ОСОБА_1 оголошено догану за допущені проступки при виконанні покладених на неї обов`язків. (т.1 арк. справи 56)
Розпорядженням Білозерського міського голови від 24 лютого 2016 року №10к ОСОБА_1 звільнена з посади 24 лютого 2016 року відповідно до ст.40 п.2 КЗпП України у зв`язку з невідповідністю займаній посаді. Підставою для звільнення визначено атестаційний лист від 23 лютого 2016 року, протокол засідання атестаційної комісії від 23 лютого 2016 року №2, рішення профспілкового комітету від 24 лютого 2016 року.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
У відповідності до положень ч.ч. 2, 3 ст. 7 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07 червня 2001 року №2493-III (далі - Закон №2493-III) посадові особи місцевого самоврядування діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією України і законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, актами органів місцевого самоврядування, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.
Стаття 17 Закону №2493-III визначає порядок проведення атестації посадових осіб місцевого самоврядування.
З метою оцінки ділових та професійних якостей, а також кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування, крім осіб, зазначених у частині другій цієї статті, посадові особи місцевого самоврядування один раз на 4 роки підлягають атестації.
Атестації не підлягають сільські, селищні, міські голови, голови районних у містах, районних і обласних рад, секретарі сільських, селищних, міських рад, працівники патронатної служби, особи, які перебувають на посаді менше одного року, молоді спеціалісти, вагітні жінки чи жінки, які працюють менше одного року після виходу на роботу з відпустки по вагітності і пологах чи догляду за дитиною, особи, прийняті на посаду на визначений строк.
Атестаційна комісія створюється за рішенням сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради. Головою атестаційної комісії призначається секретар сільської, селищної, міської ради, заступник голови районної у місті, районної, обласної ради. У сільських, селищних радах з нечисленними виконавчими органами (до 5 осіб) атестацію може проводити сільський, селищний голова.
Атестаційна комісія працює гласно. Посадова особа має право попередньо ознайомитися з матеріалами її атестації, брати участь у засіданні комісії, на якому розглядається питання про її атестування, оскаржувати, у разі незгоди, рішення атестаційної комісії сільському, селищному, міському голові, голові районної у місті, районної, обласної ради протягом 10 днів з дня винесення її рішення або до суду.
За результатами атестації атестаційна комісія робить один з таких висновків: про відповідність займаній посаді; про відповідність займаній посаді за певних умов (здобуття освіти, проходження стажування, набуття відповідних навичок, підвищення кваліфікації тощо); про невідповідність займаній посаді.
Результати атестації мають рекомендаційний характер.
Відповідно до висновку атестаційна комісія пропонує сільському, селищному, міському голові, голові районної у місті, районної, обласної ради:
1) визнати посадову особу атестованою;
2) призначити протягом року повторне атестування (за згодою посадової особи);
3) зарахувати посадову особу до кадрового резерву або призначити її на вищу посаду;
4) перевести посадову особу на іншу посаду, що відповідає її кваліфікації, або звільнити її з займаної посади.