ПОСТАНОВА
Іменем України
29 квітня 2020 року
Київ
справа №159/4550/16-а (2-а/159/171/16)
адміністративне провадження №К/9901/22102/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Смоковича М.І.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу інспектора роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Присяжнюка Богдана Олександровича на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2017 року (головуючий суддя - Левицька Н.Г., судді: Обрізко І.М., Нос С.П.) у справі
за позовом ОСОБА_1
до поліцейського роти № 3 батальйону Управління патрульної поліції у м. Луцьку Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Присяжнюка Богдана Олександровича
про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
01.12.2016 ОСОБА_1 звернувся до Ковельського міськрайонного суду Волинської області з позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 Кодексу про адміністративні правопорушення України серії АР № 030763 від 18.11.2016.
В обґрунтування позову посилався на те, що відповідач зупинив його 18.11.16 о 13 год. по вул. Грушевського, 2 у м. Ковелі Волинської області та зазначив, що він не був пристебнутий ременем безпеки. 18.11.16 р. о 13 год. 45 хв. На тому же місці відповідач виніс оскаржувану постанову. Позивач зазначив, що відповідач, розглянувши справу на місці зупинки транспортного засобу, без дотримання вимог ч. 2 ст. 33, ст. ст. 245, 278, 279 КУпАП, не дав йому можливості скористатись правами, передбаченими ст. 268 КУпАП. Вказав, що відповідач, підійшов до автомобіля позивача, виніс оскаржувану постанову без: підготовки до розгляду справи, оголошення посадової особи, яка розглядає справу; його особи, дослідження доказів, заслуховування його. Позивач вважав постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності незаконною, оскільки правопорушення не вчиняв.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 06 грудня 2012 року, у позовних вимогах було відмовлено.
Відмовляючи в позовних вимогах, суд першої інстанції виходив з того, що будь - яких доказів того, що позивачем о 13 год. 45 хв. 18.11.16 р. по вул. Грушевського у м. Ковелі Волинської області під час керування вищезазначеним автомобілем не було вчинене правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП, позивач суду не надав. Всі вимоги, що передбачені ст. 283 КУпАП при винесенні оскаржуваної постанови дотримано. Крім того, суд вказав, що справа відповідачем була розглянута на місці вчинення правопорушення з огляду на положення ст. 258 КУпАП.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2017 року було скасовано постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 06 грудня 2012 року та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено.
Скасовано постанову інспектора патрульної поліції роти № 3 батальйону УПП у м. Луцьку ДПП старшого лейтенанта поліції Присяжнюка Богдана Олександровича АР № 030763 від 18.11.2016 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що крім постанови по справі про адміністративне правопорушення інших доказів, пояснень, свідчень або інших відомостей до постанови, необхідних для вирішення справи про порушення Правил дорожнього руху відповідачем зібрано не було, а сама постанова таких доказів не містить. З урахуванням наведеного, суд зауважив, що об`єктивні докази, які б достеменно свідчили про скоєне позивачем порушення в матеріалах справи відсутні. В частині прохання апелянта провадження по адміністративній справі - закрити, в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, суд вказав, що таке не може бути задоволене, оскільки в даному випадку в провадженні апеляційного суду розглядається справа щодо оскарження правомірності винесення рішення суб`єкта владних повноважень, а не провадження у справі про адміністративне правопорушення. Крім того, суд апеляційної інстанції, зазначив, що висновки суду першої інстанції про те, що обов`язок доказування саме відсутності вчинення адміністративного правопорушення лежить на позивачеві не відповідає вимогам чинного законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
24 лютого 2017 року відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2017 року, в якій просив її скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що спірна постанова складена відповідно до вимог статті 222 КУпАП. Неправомірних дій зі сторони відповідача вчинено не було, оскільки він діяв у відповідності з вимогами чинного законодавства. Скаржник долучив до касаційної скарги відеозапис з нагрудної камери патрульного, який ним не було надано в якості доказу по справі до судів попередніх інстанцій з технічних причин (відсутність електронних носіїв інформації (дисків)). Скаржник зазначив, що з вказаного відеозапису можна чітко встановити, що водій ОСОБА_1 був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3 ПДР України.
Позивачем по справі до Суду не було надано відзиву (заперечень) на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2020 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
О 13 год. 45 хв. 18.11.2016р. по вул. Грушевського у м. Ковелі Волинської області відповідач виявив, що позивач як водій автомобіля марки "БМВ 5231", н.з. НОМЕР_1, обладнаного засобами пасивної безпеки, не був пристебнутий ременем безпеки.
На місці зупинення, що є місцем вчинення адміністративного правопорушення - по вул. Грушевського у м. Ковелі Волинської області 18.11.2016, відповідачем було винесено оскаржувану постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 Кодексу про адміністративні правопорушення України серії АР № 030763.
У оскаржуваній постанові відповідач зазначив, що о 13 год. 45 хв. 18.11.16р. по вул. Грушевського, 2 у м. Ковелі Волинської області, позивач як водій керував автомобілем марки "БМВ 5231", н. з. НОМЕР_1, обладнаним засобами пасивної безпеки, був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 в ПДР України, вчинивши тим самим адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством є завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Як встановлено частиною 5 статті 121 КУпАП Порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п. 2.3в Правил дорожнього руху України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися особі, яка навчає водінню, якщо за кермом учень, а в населених пунктах, крім того, водіям-інвалідам, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів і таксі.