ПОСТАНОВА
Іменем України
29 квітня 2020 року
Київ
справа №826/7761/17
адміністративне провадження №К/9901/17473/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Смоковича М.І.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Шурко О.І., судді: Василенко Я.М., Степанюк А.Г.) у справі
за позовом ОСОБА_1
до Генерального прокурора України Луценко Юрія Віталійовича
про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Генерального прокурора України Луценка Юрія Віталійовича про визнання дій Генерального прокурора такими, що порушують його громадянські права та прийняття рішення, яким зобов`язати Генерального прокурора України Луценка Ю.В. розглянути його звернення до зазначеної посадової особи від 03.01.2017 року, 16.03.2017 року, 10.04.2017 року та надати відповіді на вказані звернення у відповідності до ст.ст.15,16,18,19 Закону України "Про звернення громадян".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач, в порушення Закону України "Про звернення громадян", не надав відповіді на його звернення.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2017 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково.
Визнано дії Генерального прокурора України щодо ненадсилання ОСОБА_1 відповідей на його звернення від 03.01.2017 року, 16.03.2017 року та 10.04.2017 року протиправними.
Зобов`язано Генерального прокурора України надіслати на адресу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) відповіді на звернення від 03.01.2017 року, 16.03.2017 року та 10.04.2017 року.
В частині решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що Генеральною прокуратурою України розглянуто заяви ОСОБА_1 від 03.01.2017 року, 16.03.2017 року та 10.04.2017 року згідно з вимогами законодавства та складено на них відповіді, однак у суду відсутні докази надсилання вказаних відповідей на адресу позивача. Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про визнання протиправною бездіяльності Генерального прокурора щодо не надсилання ОСОБА_1 відповідей на його звернення від 03.01.2017 року, 16.03.2017 року та 10.04.2017 року та зобов`язати Генерального прокурора України Луценко Ю.В. надіслати на адресу позивача відповіді на його звернення.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року було скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2017 року та ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Відмовляючи в позовних вимогах, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в матеріалах справи містяться копії відповідей Генеральної прокуратури України від 25.01.2017 № 17/7-2944-09, від 20.03.2017 № 17/7-2944-09, від 04.05.2017 № 04/2/2-2944-09, на яких містяться штампи вихідної кореспонденції Генеральної прокуратури України із зазначенням дати їх надсилання позивачу. Крім того, до апеляційної скарги представником Генеральної прокуратури України надано копії списків згрупованих простих відправлень, що пересилаються в межах України, які також підтверджують направлення Генеральною прокуратурою України поштової кореспонденції ОСОБА_1 . Також, апеляційний суд звернув увагу, що відповідно до постанови Верховної Ради України від 12.05.2016 № 1353-VІІІ "Про перейменування деяких населених пунктів" (набрала чинності 22.05.2016), відповідно до пп. 11 п. 1 якої місто Котовськ Одеської області перейменовано на місто Подільськ. При направленні ОСОБА_1 відповідних відповідей посадовими особами Генеральної прокуратури України останнє не залишилось поза увагою.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
10 листопада 2017 року позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2017 року, в якій просив її скасувати та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2017 року.
В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що апеляційним судом було прийнято ганебно-злочинне рішення, а судді апеляційної інстанції "сумлінно" відпрацювали борг та видали "на гора" свій зухвало злочинний витвір про скасування законного рішення. Скаржник вказав, що зважаючи на явну злочинність дій суддів апеляційної інстанції, він звернувся до Вищої ради правосуддя з відповідною скаргою. Зазначив, що обов`язково буде звертатись до Європейського суду з прав людини та до широкої світової спільноти, щоб вони на власні очі побачили та дізнались, які "демократичні" перетворення відбуваються за їхні гроші у вигляді кредитів та траншів у судовій системі держави.
Відповідачем до Суду надані заперечення на касаційну скаргу, в яких посилаючись на законність та правомірність винесеного судом апеляційної інстанцій рішення, просив його залишити в силі, а вимоги касаційної скарги залишити без задоволення.
Ухвалою Верховного Суду від 28 квітня 2020 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
03.01.2017 року та 16.03.2017 року ОСОБА_1 рекомендованими листами звернувся до Генерального прокурора України Луценка Ю.В. зі скаргами на злочинну бездіяльність прокурора Одеської області О. Жученка, також 10.04.2017 року позивач звернувся з клопотанням щодо запису його на особистий прийом до Луценко Ю.В .
Відповідно до поштових відправлень, копії яких додано до позовної заяви, встановлено, що вказані звернення було отримано уповноваженими особами Генерального Прокурора України Луценко Ю.В. 10.01.2017 року, 21.03.2017 року та 14.04.2017 року.
Як зазначає ОСОБА_1, ним не було отримано у встановлені чинним законодавством строки відповіді на свої звернення, у зв`язку з чим ОСОБА_1 і звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва.
В матеріалах справи містяться копії відповідей Генеральної прокуратури України від 25.01.2017 № 17/7-2944-09, від 20.03.2017 № 17/7-2944-09, від 04.05.2017 № 04/2/2-2944-09, на яких містяться штампи вихідної кореспонденції Генеральної прокуратури України із зазначенням дати їх надсилання позивачу.
Крім того, до апеляційної скарги представником Генеральної прокуратури України надано копії списків згрупованих простих відправлень, що пересилаються в межах України, які також підтверджують направлення Генеральною прокуратурою України поштової кореспонденції ОСОБА_1 .
Відповідно до постанови Верховної Ради України від 12.05.2016 № 1353-VІІІ "Про перейменування деяких населених пунктів" (набрала чинності 22.05.2016), відповідно до пп. 11 п. 1 якої місто Котовськ Одеської області перейменовано на місто Подільськ.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про звернення громадян" громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Статтею 5 вказаного Закону визначено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.