ПОСТАНОВА
Іменем України
29 квітня 2020 року
Київ
справа №420/2093/16-а
адміністративне провадження №К/9901/30818/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області на постанову Новопсковського районного суду Луганської області від 20 січня 2017 року (суддя Тарасов Д.С.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2017 року (колегія суддів: Чебанов О.О., Сіваченко І.В., Шишов О.О.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області, Управління Державної казначейської служби України у Новопсковському районі Луганської області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення компенсації за несвоєчасну виплату грошових коштів, -
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до Новопсковського районного суду з позовом до відповідачів, в якому просила: визнати протиправною бездіяльність відповідача Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації щодо невиплати їй компенсації втрати частини допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за вересень 2014 року - грудень 2014 року, виплаченої їй з порушенням встановлених строків цих виплат більш ніж на один календарний місяць; стягнути з відповідача Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації на її користь компенсацію втрати частини допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за вересень 2014 року - грудень 2014 року у сумі 2152,88 грн.; зобов`язати відповідача Управління Державної казначейської служби України у Новопсковському районі Луганської області стягнути з розрахункових рахунків відповідача Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації на її користь компенсацію за несвоєчасну виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за вересень 2014 року - грудень 2014 року у розмірі 2152,88 грн.
Постановою Новопсковського районного суду Луганської області від 20 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2017 року, позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації щодо невиплати компенсації частини втрачених доходів - допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за вересень 2014 року - грудень 2014 року.
Зобов`язано Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію частини втрачених доходів - допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за вересень 2014 року - грудень 2014 року; в задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення і ухвалити нове про відмову в позові.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що основною умовою для здійснення компенсації втрати частини доходів є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Натомість, Управління в даному випадку на виконання рішення суду, яке набрало законної сили 21 липня 2015 року, своєчасно нарахувало і виплатило індексацію позивачу.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження.
Справу передано до Верховного суду.
У зв`язку із відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, ця справа розглядалася в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю дитини - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В зв`язку зі зміною місця проживання у вересні 2014 року позивач стала на облік в Управління соціального захисту населення Новопсковської районної державної адміністрації, де перебувала до 25.01.2015 року і їй була призначена та виплачена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130 грн. щомісяця, відповідно до п. 13 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми затвердженого постановою КМУ № 1751 від 27.12.2001 року зі змінами відповідно до постанови КМУ № 208 від 25.06.2014 року.
Не погодившись з розміром призначеної відповідачем допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку позивач звернулася до суду з позовом.
Постановою Новопсковського районного суду від 31.03.2015, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.07.2015, позов задоволено частково.
Визнано неправомірними дії відповідача щодо відмови в перерахунку та виплаті позивачу ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Зобов`язано відповідача здійснити донарахування та виплату позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з прожиткового мінімуму встановленого законом на відповідний період з 01 вересня 2014 року по 31 грудня 2014 року з урахуванням проведених виплат.
Відповідачем, на виконання постанови Новопсковського районного суду від 31.03.2015, прийнято рішення № 74 від 04.08.2016 про проведення позивачу перерахунку допомоги до досягнення дитиною трирічного віку за період з 01.09.2014 по 31.12.2014 з урахуванням прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років та сума у розмірі 3845 грн. була перерахована позивачу на картковий рахунок 25.08.2016.
В подальшому позивач зверталась із заявами про виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, проте відповідачем нарахування компенсації здійснено не було.
Важаючи допущену бездіяльність протиправною, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов частково, суди виходили з того, що оскільки нараховані та виплачені позивачу суми допомоги за минулий час є тим доходом, що не був отриманий з вини відповідача, позивач має право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасним отриманням виплат, донарахованих і виплачених на підставі рішення суду.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.