Постанова
Іменем України
23 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 196/736/17
провадження № 51-162км20
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Марчука О.П.,
суддів Мазура М.В., Слинька С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання Замкового І.А.,
прокурора Пантєлєєвої А.С.,
захисника Пугача А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2019 року й ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040600000555 за обвинуваченням
ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України;
ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця с. Могилів Царичанського району Дніпропетровської області та жителя АДРЕСА_2, раніше не судимого,
У вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 203-2 КК України.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини
За вироком Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2019 року засуджено: ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 203-2 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170000 грн; ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 203-2 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170000 грн.
Згідно з вироком ОСОБА_1, визнано винним в тому, що він, здійснюючи діяльність, пов`язану з наданням можливості доступу до азартних ігор, діючи умисно, в порушення ст. 2 Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні", реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на отримання прибутку, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2, 26 жовтня 2016 року, виконуючи функції оператора, надавав послуги фізичним особам у сфері грального бізнесу в приміщенні інтернет-центру "В МЕРЕЖІ", розташованому на вул. Першотравнева, 3 г у смт Царичанка Царичанського району Дніпропетровської області, з використанням комп`ютерних симуляторів (комп`ютерної техніки) в кількості 13 штук, а саме: 1 комп`ютер адміністратора та 12 комп`ютерів гравців, на яких було встановлено програмне забезпечення "Superomatik" та "iConnect", що використовувалося для керування доступом до онлайн казино, шляхом обслуговування гравців, отримання грошових коштів (ставок) від гравців, активації віртуальних азартних ігор в мережі Інтернет, забезпечення збереження майна та приміщення з використанням та за допомогою яких надавались гральні послуги, чим забезпечив діяльність з надання можливості доступу до азартних ігор на комп`ютерних симуляторах.
ОСОБА_2 визнано винним в тому, що він, здійснюючи діяльність, пов`язану з організацією, проведенням і наданням можливості доступу до азартних ігор, діючи умисно, в порушення ст. 2 Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні", реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на отримання прибутку, діючи за попередньою змовою із невстановленою слідством особою, матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, усвідомлюючи незаконність своїх дій, в період часу з 25 серпня 2016 року по 26 жовтня 2016 року, організував надання послуг фізичним особам у сфері грального бізнесу в приміщенні інтернет-центру "В МЕРЕЖІ", розташованому на вул. Першотравнева, 3 г у смт Царичанка Царичанського району Дніпропетровської області, з використанням комп`ютерних симуляторів (комп`ютерної техніки) в кількості 13 штук, а саме 1 комп`ютер адміністратора та 12 комп`ютерів гравців, на яких було встановлено програмне забезпечення "Superomatik" та "iConnect", що використовувалося для керування доступом до онлайн-казино.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 09 жовтня 2019 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. При цьому посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, на неповноту та однобічність судового розгляду, на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Стверджує, що судом безпідставно в основу обвинувального вироку було покладено як доказ його вини висновок комп`ютерно - технічної експертизи № 247 від 21 грудня 2016 року. Свою позицію мотивує тим, що вказану експертизу було проведено фахівцями ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які не є судовими експертами, не мають відповідного свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, тобто, відповідно до вимог ст. 102 КПК України не можуть бути суб`єктами виконання судової експертизи. Зазначає, що апеляційний суд при залишенні його апеляційної скарги без задоволення, належним чином своїх висновків не мотивував та не дав відповіді на всі доводи, які були викладені у його апеляційній скарзі, а тому вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Аналогічну за своїм змістом касаційну скаргу було подано і засудженим ОСОБА_2 .
Позиції інших учасників судового провадження
В судовому засіданні захисник підтримав касаційні скарги засуджених, прокурор заперечував проти задоволення касаційних скарг.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Мотиви суду
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину і особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що висновки суду про винність засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України та засудженого ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 203-2 КК України за обставин встановлених судом і викладених у вироку, ґрунтуються на зібраних органами досудового розслідування та досліджених у судовому засіданні доказах, які отримали належну оцінку. Вирок відповідає вимогам ст. 374 КПК України, є законними та вмотивованими.
Так, судом правильно зроблений висновок про винуватість засуджених на підставі показань свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, а також даних протоколів огляду місця події від 09 вересня 2016 року, огляду речей і документів від 26 жовтня 2016 року, обшуку від 26 жовтня 2016 року та огляду місця події від 28 жовтня 2016 року, висновками експертів, проведених по справі експертиз та іншими доказами по справі.