Постанова
Іменем України
23 квітня 2020 року
м. Київ
Справа № 310/3196/19
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/807/1646/19
Провадження № 51 - 346 км 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів: Слинька С.С., Яковлєвої С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Замкового І.А.,
прокурора Матюшевої О.В.,
захисника засудженого ОСОБА_1 адвоката Лебєдєва О.В. в режимі
відеоконференції,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080130000437 від 25 лютого 2019 року, щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердянська Запорізької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
за ст. 128 КК України,
за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката
Лебєдєва О.В. на вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 серпня 2019 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 серпня
2019 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 128 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_1 запобіжний захід не обирався.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2
20 657 гривень 78 копійок на відшкодування матеріальної шкоди та 10 000 гривень моральної шкоди.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 24 лютого
2019 року приблизно о 18 годині 44 хвилини в стані алкогольного сп`яніння біля магазину "Фортуна" за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, с. Нововасилівка, вул. Гагаріна, проявив злочинну недбалість, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин кулаком правої руки завдав один удар ОСОБА_2 в область голови, від якого останній втратив рівновагу та впав, вдарившись лівою стороною голови об асфальтне покриття. Внаслідок падіння ОСОБА_2 були заподіянні тяжкі тілесні ушкодження.
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 17 жовтня 2019 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Лебєдєва О.В. залишено без задоволення, а зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 за апеляційною скаргою представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Амельченка Д.Д. змінено, збільшено суму, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди, до 50 000 гривень.
У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, а також короткий зміст поданих заперечень
У касаційній скарзі захисник Лебєдєв О.В. в інтересах засудженого ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить змінити вирок суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди та ухвалу апеляційного суду в частині збільшення розміру моральної шкоди, стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5000 гривень на відшкодування матеріальної шкоди та 10 000 гривень моральної шкоди. Вважає, що при вирішенні цивільного позову суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення вимог ст. 91 ч. 1 пунктів 3, 4, ст. 128 ч. 5, ст. 370 КПК України та статей 81, 1193 ЦК України. Зазначає, що у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 не надав жодних показань щодо цивільного позову, висновки суду в цій частині ґрунтуються на показаннях дружини ОСОБА_2 - ОСОБА_3, яку незаконно було визнано законним представником потерпілого, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані про визнання ОСОБА_2 недієздатним чи обмежено дієздатним. Рішення апеляційного суду про збільшення розміру моральної шкоду вважає необґрунтованим, оскільки в матеріалах кримінального провадженні відсутні будь-які докази на підтвердження того, що потерпілий ОСОБА_2 внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 став інвалідом. Крім того, зазначає, що суд першої інстанції при визначені розміру суми, яка підлягає стягненню з
ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди, не врахував необережну форму вини ОСОБА_1, його майновий стан, а також те, що потерпілий спровокував завдання йому удару своєю неправомірною поведінкою.
У запереченнях на касаційну скаргу захисника Лебєдєва О.В. представник потерпілого ОСОБА_2 - адвокат Амельченко Д.Д. зазначає про безпідставність викладених у касаційній скарзі доводів та просить залишити її без задоволення.
Від інших учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу захисника Лебєдєва О.В. не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Захисник Лебєдєв О.В. у судовому засіданні висловив доводи на підтримання своєї касаційної скарги, зазначав про обґрунтованість доводів касаційної скарги та просив її задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу захисника Лебєдєва О.В. необґрунтованою і просила залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.