Постанова
Іменем України
23 квітня 2020 року
м. Київ
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча Стефанів Н.С.,
судді: Бущенко А.П.,
Голубицький С.С.,
секретар судового засідання Безкровний С.О.,
учасники судового провадження:
прокурор Сидоренко А.Л.,
захисники Панчина П.Є. (у режимі відеоконференції),
Ляшук Ю.Л. (у режимі відеоконференції),
законні представники Пігут О. В. (у режимі відеоконференції),
Мельникова Н.Ю. (у режимі відеоконференції),
засуджені ОСОБА_3 (у режимі відеоконференції),
ОСОБА_4 (у режимі відеоконференції),
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018180160000359, стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, засудженого за ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2, засудженого за ч. 3 ст. 185 КК України.
1. Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Вимогою прокурора до суду касаційної інстанції є скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Вимогу мотивував неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до призначення покарання неповнолітнім засудженим поза межами санкції статті, за якою визнав їх винними, не застосувавши при цьому положення ст. 69 КК України та безпідставно пославшись на вимоги ст. 102 КК України. Крім того, вказав на недотримання судом апеляційної інстанції вимог ч.2 ст. 419 Кримінального процесуального кодексу України, що вплинуло на законність судового рішення.
Засуджені, їх законні представники та захисники подали заперечення на вказану касаційну скаргу прокурора, яку просили залишити без задоволення, а оскаржувану прокурором ухвалу апеляційного суду - без зміни.
2. Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судами першої й апеляційної інстанцій обставини
2.1 Суд першої інстанції
За вироком Млинівського районного суду Рівненської області від 08 липня 2019 року засуджено:
- ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 185 КК України - до одного року позбавлення волі. На підставі статей 75, 104 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік і з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 76 КК України.
- ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 185 КК України - до одного року позбавлення волі. На підставі статей 75, 104 КК України звільнено ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю один рік і з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 76 КК України.
Також вирішено долю речових доказів.
2.2 Суд апеляційної інстанції, рішення якого оскаржується
Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 07 листопада 2019 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок Млинівського районного суду Рівненської області від 08 липня 2019 року стосовно засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 - без зміни.
2.3 Обставини у кримінальному провадженні, встановлені судами
08 серпня 2018 року неповнолітній ОСОБА_4 за попередньою змовою із неповнолітнім ОСОБА_3 у вечірній час з метою вчинення крадіжки з одного із торгових закладів приїхали на маршрутному таксі у смт Млинів Рівненської області, де приблизно о 23 год. 30 хв., перебуваючи на прилеглій до пляжу території на вул. О. Кірися у смт Млинів, побачили дерев`яний торговий кіоск, що належить ОСОБА_5, та спільно домовилися таємно проникнути у приміщення кіоску і викрасти з нього товари.
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх злочинних дій, скориставшись відсутністю власника майна, переконавшись, що їхні дії не будуть помічені іншими сторонніми особами, з допомогою молотка, який принесли із собою, пошкодили покрівлю даху кіоску, проникли всередину приміщення, звідки умисно, таємно викрали пачки сухариків, вологі серветки та інші продукти харчування.
У результаті вчиненої ОСОБА_3 та ОСОБА_4 крадіжки потерпілому ОСОБА_5 завдано матеріальних збитків на загальну суму 717,85 грн.
3. Доводи інших учасників судового провадження
Прокурор у засіданні суду касаційної інстанції підтримала доводи, викладені в касаційній скарзі прокурора, та просила скаргу задовольнити.
Засуджені, їх законні представники та захисники заперечували проти задоволення касаційної скарги прокурора.
4. Джерела права й акти їх застосування
4.1 Кримінальний кодекс України
4.1.1 Стаття 65. Загальні засади призначення покарання
Частина 1. Суд призначає покарання:
1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин;
2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;
3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
Частина 3. Підстави для призначення більш м`якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу за вчинений злочин, визначаються статтею 69 цього Кодексу.
4.1.2 Стаття 69. Призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом
Частина 1. За наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу
4.1.3 Стаття 75. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
Частина 1. Якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
4.1.4 Стаття 102. Позбавлення волі на певний строк
Частина 1. Покарання у виді позбавлення волі особам, які не досягли до вчинення злочину вісімнадцятирічного віку, може бути призначене на строк від шести місяців до десяти років, крім випадків, передбачених пунктом 5 частини третьої цієї статті. Неповнолітні, засуджені до покарання у виді позбавлення волі, відбувають його у спеціальних виховних установах.
Частина 2. Позбавлення волі не може бути призначене неповнолітньому, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості.
Частина 3. Покарання у виді позбавлення волі призначається неповнолітньому:
3) за тяжкий злочин - на строк не більше семи років.
4.1.5 Стаття 103. Призначення покарання
Частина 1. При призначенні покарання неповнолітньому суд, крім обставин, передбачених у статтях 65-67 цього Кодексу, враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.
4.1.6 Стаття 104. Звільнення від відбування покарання з випробуванням
Частина 1. Звільнення від відбування покарання з випробуванням застосовується до неповнолітніх відповідно до статей 75-78 цього Кодексу, з урахуванням положень, передбачених цією статтею.
Частина 2. Звільнення від відбування покарання з випробуванням може бути застосоване до неповнолітнього лише у разі його засудження до арешту або позбавлення волі.
Частина 3. Іспитовий строк установлюється тривалістю від одного до двох років.
Частина 4. У разі звільнення неповнолітнього від відбування покарання з випробуванням суд може покласти на окрему особу, за її згодою або на її прохання, обов`язок щодо нагляду за засудженим та проведення з ним виховної роботи.
4.1.7 Стаття 185. Крадіжка
Частина 3. Крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років.
4.2 Кримінальний процесуальний кодекс України
4.2.1 Стаття 370. Законність, обґрунтованість і вмотивованість судового рішення
Частина 1. Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Частина 2. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
4.2.2 Стаття 412. Істотні порушення вимог кримінального процесуального закону
Частина 1. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
4.2.3 Стаття 413. Неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність
Частина 1.Неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є:
3) неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту.
4.2.4 Стаття 419. Зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Частина 2. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
5. Мотиви та висновки Верховного Суду
5.1 Щодо меж касаційного розгляду
З урахуванням доводів, викладених у касаційній скарзі, та меж касаційного перегляду, установлених КПК України, розгляд провадження судом касаційної інстанції здійснено в частині перевірки доводів касаційної скарги прокурора щодо істотних порушень вимог процесуального закону, правильності застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідності через м`якість призначеного покарання неповнолітнім засудженим.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_4 та ОСОБА_3 і кваліфікація їхніх дій за ч. 3 ст. 185 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.