Постанова
Іменем України
22 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 201/10071/17
провадження № 61-17146св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна",
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" на рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 17 травня 2018 року у складі судді Ходаківського М. П. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 липня 2019 року у складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Свистунової О. В., Єлізаренко І. А.
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" про стягнення грошових коштів,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (далі - ТОВ "Порше Лізинг Україна") звернулося до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 11 лютого 2013 року між ним та ОСОБА_1 було укладено договір про фінансовий лізинг № 00006667, за умовами якого позивач передав у розпорядження відповідача об`єкт лізингу - транспортний засіб Audi Q7 3,0 TDI, 2012 року виробництва, шасі № НОМЕР_1, двигун НОМЕР_2, а відповідач зобов`язався сплатити суму коштів на загальну суму, що становить еквівалент у гривні 93 123 доларів США, не враховуючи авансового платежу на суму, що становить еквівалент 37 249,20 доларів США.
Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 03 лютого 2017 року ТОВ "Порше Лізинг Україна" було відмовлено у задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення збитків у зв`язку з нікчемністю договору про фінансовий лізинг.
Вважає, що для повернення сторін до попереднього стану відповідач повинен повернути йому новий транспортний засіб Audi Q7 3,0 TDI, 2012 року виробництва, шасі № НОМЕР_1 .
Оскільки це зробити неможливо, то відповідач повинен відшкодувати вартість одержаного майна за цінами на момент відшкодування, у зв`язку з тим, що він користувався автомобілем з лютого 2013 року до липня 2016 року (дата вилучення об`єкта лізингу) та за цей період вартість транспортного засобу значно знизилася у зв`язку з його експлуатацією.
Згідно із звітом про оцінку транспортного засобу від 22 серпня 2016 року № 230 ринкова вартість автомобіля Audi Q7 3,0 TDI, 2012 року виробництва, становить 1 408 369,58 грн, що еквівалентно 55 750,52 доларам США.
Для того, щоб повернути позивача до первісного стану відповідач повинен відшкодувати вартість майна у розмірі 972 544,05 грн, що еквівалентно 37 372,48 доларам США.
Враховуючи викладене, ТОВ "Порше Лізинг Україна" просило стягнути з відповідача на свою користь 972 544,05 грн.
У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі зустрічним позовом, який уточнив у процесі розгляду справи, посилаючись на те, що 11 лютого 2013 року між ним та ТОВ "Порше Лізинг Україна" у простій письмовій формі було укладено договір, який є нікчемним.
На виконання договору за період з 08 жовтня 2014 року до 31 травня 2016 року він перерахував товариству грошові кошти у розмірі 424 443,23 грн, що еквівалентно 21 023,07 доларам США, які ТОВ "Порше Лізинг Україна" повинно повернути йому з урахуванням відповідного курсу валют.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 17 травня 2018 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Порше Лізинг Україна" грошові кошти у розмірі 3 223,78 грн, що станом на 17 травня 2018 року еквівалентно 123,28 доларам США.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Порше Лізинг Україна" сплачений судовий збір у розмірі 1 762 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ТОВ "Порше Лізинг Україна" до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ТОВ "Порше Лізинг Україна" на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 585 912,96 грн, що еквівалентно 21 023,07 доларам США.
Стягнуто з ТОВ "Порше Лізинг Україна" на користь ОСОБА_1 сплачений останнім судовий збір у розмірі 5 859,13 грн.
Рішення місцевого суду мотивовано тим, що з метою повернення сторін до первісного стану до укладення договору лізингу, який є нікчемним, з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Порше Лізинг Україна" підлягає стягненню відшкодування вартості нового автомобіля з урахуванням вартості повернутого автомобіля, який перебував у користуванні, а також з урахуванням сплати відповідачем авансового платежу у розмірі 37 249,20 доларів, в сумі 3 223,78 грн, що станом на 17 травня 2018 року еквівалентно 123,28 доларам США.
Оскільки в судовому порядку встановлено, договір лізингу є нікчемним, суд дійшов також до висновку про необхідність задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ "Порше Лізинг Україна" на його користь грошових коштів у розмірі 585 912,96 грн, що еквівалентно 21 023,07 доларів США, оскільки згідно з умовами договору про фінансовий лізинг від 11 лютого 2013 року всі платежі, що підлягають сплаті, повинні бути оплачені у гривнях і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквівалентів у доларах США.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 липня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ "Порше Лізинг Україна" залишено без задоволення, а рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 17 травня 2018 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2019 року ТОВ "Порше Лізинг Україна" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 17 травня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 липня 2019 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення в частині стягнення грошових коштів з ТОВ "Порше Лізинг Україна" на користь ОСОБА_1 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права щодо застосування позовної давності, оскільки виконання договору про фінансовий лізинг між сторонами розпочалося в лютому 2013 року, а відповідач звернувся із зустрічним позовом до суду у вересні 2017 року, тому пропустив позовну давність, встановлену чинним законодавством у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права.
Також суди не повно та не об`єктивно з`ясували всі обставини справи, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення.
Відповідачем на укладення договору було сплачено 424 443,23 грн, однак суд першої інстанції задовольнив зустрічні позовні вимоги в сумі 585 912,96 грн. Суд апеляційної інстанції на зазначене уваги не звернув.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У листопада 2019 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, посилаючись на те, що застосовуючи положення статті 1212 ЦК України ним в межах трирічного строку стягуються безпідставно набуті товариством кошти, що складаються з періодичних платежів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
11 лютого 2012 року між ТОВ "Порше Лізинг Україна" та ОСОБА_1 було укладено договір про фінансовий лізинг № 00006667, за умовами якого ТОВ "Порше Лізинг Україна" передало ОСОБА_1 об`єкт лізингу - транспортний засіб Audi Q7 3,0 TDI, 2012 року виробництва, шасі № НОМЕР_3, двигун НОМЕР_2, на умовах лізингу: вартість об`єкта лізингу - еквівалент 93 123 доларів США; авансовий платіж - еквівалент 37 249,20 доларів CШA; обсяг фінансування - еквівалент 55 873,80 доларів США; залишкова вартість - 0,00 доларів США; кількість лізингових платежів - 60; строк лізингу - 60 місяців; лізинговий платіж - еквівалент 1 705,94 доларів США; адміністративний платіж - еквівалент 1 396,85 доларів США.
Усі платежі, що підлягають сплаті, повинні бути сплачені в гривнях і підлягають розрахунку: 1) за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквівалентів в доларах США, визначених вище відповідно до пунктів 6.3., та 2) до пункту 6.4.2 (якщо застосовується) Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу.
Проценти, комісії, інші платежі: у відповідності до Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу, рахунків для лізингових платежів/графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (плану відшкодування).
Невід`ємною частиною цього договору про фінансовий лізинг є також Загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу, згідно із пунктом 4.1 яких ТОВ "Порше Лізинг Україна" зберігає за собою право власності на об`єкт лізингу, в той час як лізингоодержувач матиме право на експлуатацію об`єкта лізингу впродовж усього строку дії контракту (окрім випадків, коли ТОВ "Порше Лізинг Україна" матиме право розірвати цей контракт/відмовитися від контракту та вимагати повернення об`єкта лізингу, як зазначено в цьому контракті).
Згідно з пунктом 5.4. Умов лізингоодержувач забезпечує оформлення доставки об`єкта лізингу шляхом підписання лізингоодержувачем та ТОВ "Порше Лізинг Україна" акта прийому-передачі.
Згідно з актом прийому-передачі до договору лізингу від 11 лютого 2013 року № 00006667, ОСОБА_1 отримав предмет лізингу - Audi Q7 3,0 TDI, 2012 року виробництва, шасі № НОМЕР_3, двигун НОМЕР_2, та користувався ним у період з 15 лютого 2013 року до 08 липня 2016 року. Внаслідок експлуатації даного автомобіля його вартість зменшилася.
За період з 08 жовтня 2014 року до 02 березня 2016 року ОСОБА_1 в якості виконання укладеного договору було сплачено 424 443,23 грн, що підтверджується квитанціями, які містяться у матеріалах справи.
Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 03 лютого 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 01 червня 2017 року та постановою Верховного Суду від 11 березня 2019 року, встановлено, що спірний договір між сторонами був укладений без додержання вимог закону щодо його нотаріального посвідчення, тому він є нікчемним і не породжує правових наслідків, окрім тих, що пов`язані із його нікчемністю, про що сторонами не заявлялось.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 21 жовтня 2019 року відкрито провадження у цій справі та витребувано її матеріали Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська.
11 листопада 2019 року справа № 201/10071/17 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в кількості п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Згідно з частиною третьою статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.