Постанова
Іменем України
23 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 638/11953/17
провадження № 61-48170св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - Харківський прикордонний загін (військова частина 9951),
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Харківського прикордонного загону (військової частини 9951) на ухвалу Харківського апеляційного суду від 31 жовтня 2018 року у складі колегії суддів: Овсяннікової А. І., Коваленко І. П., Сащенко І. С. у справі за позовом Харківського прикордонного загону (військова частина 9951) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст обставин справи
У серпні 2017 року Харківський прикордонний загін (військова частина 9951) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.
В обґрунтування позову зазначає, що ОСОБА_1 проходив службу в Харківському прикордонному загоні (військова частина 9951) за мобілізацією у військовому званні "сержант" на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії - помічника гранатометника. Під час проходження військової служби на підставі накладної № Є6872/628 від 24 листопада 2015 року сержантом ОСОБА_1 було прийнято військове майно на загальну суму 2 185 013, 00 грн, про що свідчить його особистий підпис у накладній. Під час прийому-передачі майна від сержанта ОСОБА_1 до старшого прапорщика ОСОБА_2 було встановлено нестачу матеріальних засобів: костюм дощовий - 16 комплектів, мішок спальний - 3 штуки, маска балистична середня - 10 штук, рольова розвантажувальна система - 9 комплектів, рукавиці тактичні - 10 пар, рюкзак польовий 120 л. - 9 штук, тактичний жилет з захисними пластинами - 5 штук, чоботи з матеріалу ЄВА з утеплювачем - 7 пар, шапка феска трикотажна - 25 штук, шолом кулезахисний "Каска-1М", штани теплі кмф. - 62 штук про що було складено акт від 21 жовтня 2016 року. В цьому акті ОСОБА_1 проставив свій особистий підпис. За цим фактом було призначено службове розслідування, в ході якого було підтверджено, що ОСОБА_1 своїми діями спричинив матеріальну шкоду державі (з урахуванням кратності). За результатами службового розслідування було видано наказ начальника Харківського прикордонного загону (військової частини 9951) "Про підсумки службового розслідування" від 04 листопада 2016 року № 1589-АГ. У зв`язку з помилками в застосуванні кратності наказом начальника Харківського прикордонного загону (військової частини 9951) від 13 лютого 2017 року № 225-АГ, в наказ 1589-АГ було внесено зміни, з урахуванням яких сума завданої ОСОБА_1 шкоди склала 592 030, 69 грн. Відповідач добровільно відшкодовувати шкоду відмовився.
Короткий зміст судових рішень першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Вовчанського районного суду Харківської області від 14 серпня 2018 року у складі судді Уханьової І. С. позов Харківського прикордонного загону (військової частини 9951) задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Харківського прикордонного загону (військової частини 9951) спричинені збитки у розмірі 592 608, 00 грн та сплачений судовий збір в сумі 8 880,46 грн.
Рішення мотивовано тим, що позивачем належними та допустимими доказами доведені заявлені позовні вимоги.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 31 жовтня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Вовчанського районного суду Харківської області від 14 серпня 2018 року скасовано. Провадження у справі за позовом Харківського прикордонного загону (військової частини 9951) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди закрито.
Закриваючи провадження у справі суд апеляційної інстанції виходив з того, що спір має публічно-правовий характер, оскільки пов`язаний з проходження та звільненням з публічної служби.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2018 року представник Харківського прикордонного загону (військової частини 9951) - Гоць Р. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Харківського апеляційного суду від 31 жовтня 2018 року в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив скасувати оскаржувану ухвалу, а рішення місцевого суду залишити в силі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції приймаючи оскаржувану ухвалу не врахував того, що позов заявлений у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 вчинив втрату військового майна чим спричинив матеріальну шкоду державі.
Спірні правовідносини виникли між сторонами у зв`язку із заподіянням державі матеріальної шкоди, а тому розгляд цієї справи повинен відбуватись за правилами цивільного судочинства. На обґрунтування цих доводів представник військової частини посилався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 200/22363/16-а.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Вовчанського районного суду Харківської області.
Згідно з розпорядженням від 13 квітня 2020 року № 1021/0/226-20 "Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", відповідно до пунктів 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями та рішенням зборів суддів касаційного цивільного суду від 02 квітня 2020 року № 1 "Про заходи, спрямовані на належне здійснення правосуддя" призначено повторний автоматизований розподіл судових справ за касаційними провадженнями. Доповідачем у цій справі відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено суддю Литвиненко І. В., у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Висоцької В. С., Фаловської І. М.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службі в Харківському прикордонному загоні (військова частина 9951), за мобілізацією, у військовому званні "сержант" на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії - помічника гранатометника.
Під час проходження військової служби, 24 листопада 2015 року ОСОБА_1 прийнято військове майно на загальну суму 2 185 013, 00 грн.
Згідно акту прийому-передачі посади старшини першої прикордонної застави прикордонної комендатури від 21 жовтня 2016 року, під час прийому-передачі майна від сержанта ОСОБА_1 до старшого прапорщика ОСОБА_2 було встановлено нестачу матеріальних засобів: костюм дощовий - 16 комплектів, мішок спальний - 3 штуки, маска балистична середня - 10 штук, рольова розвантажувальна система - 9 комплектів, рукавиці тактичні - 10 пар, рюкзак польовий 120 л. - 9 штук, тактичний жилет з захисними пластинами - 5 штук, чоботи з матеріалу ЄВА з утеплювачем - 7 пар, шапка феска трикотажна - 25 штук, шолом кулезахисний "Каска-1М", штани теплі кмф. - 62 штук про що було складено акт від 21 жовтня 2016 року. В цьому акті ОСОБА_1 проставив свій особистий підпис.
Висновком службового розслідування за фактом заподіяної шкоди державі військовослужбовцями прикордонної комендатури швидкого реагування Харківського прикордонного загону від 27 жовтня 2016, підтверджено, що ОСОБА_1 своїми діями спричинив матеріальну шкоду державі (з урахуванням кратності). За результатами службового розслідування було видано наказ начальника Харківського прикордонного загону (військової частини 9951) "Про підсумки службового розслідування" від 04 листопада 2016 року № 1589-АГ. У зв`язку з помилками в застосуванні кратності наказом начальника Харківського прикордонного загону (військової частини 9951) від 13 лютого 2017 року № 225-АГ, в наказ 1589-АГ було внесено зміни, з урахуванням яких сума завданої ОСОБА_1 шкоди склала 592 030,69 грн.
Відповідно до наказу начальника Харківського прикордонного загону військової частини 9951) від 28 жовтня 2016 року № 389-ос сержанта ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас у зв`язку з демобілізацією.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому в тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.