Постанова
Іменем України
27 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 362/5764/17
провадження № 61-3849св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,
учасники справи:
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2018 року у складі судді Корнієнка С. В. та постанову Київського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року у складі колегії суддів:
Панченка М. М., Волошиної В. М., Слюсар Т. А.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (далі - Закон України № 460-IX).
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Васильківський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Київської області
(далі - Васильківський МР ВДВС ГТУЮ Київської області), про звільнення майна з-під арешту.
Позовна заява мотивована тим, що у січні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом ОСОБА_3 про стягнення боргу за розпискою. Ухвалою Залізничного районного суду міста Сімферополя
від 24 лютого 2014 року про забезпечення позову накладено арешт на домоволодіння площею 457,9 кв. м та земельну ділянку площею 0,0977 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач вказував, що до постановлення указаної ухвали Залізничного районного суду міста Сімферополя АР Крим від 24 лютого 2014 року,
14 жовтня 2013 року ОСОБА_3 спірне нерухоме майно було подароване позивачу.
Посилаючись на те, що арешт на належне позивачу майно було накладено безпідставно, оскільки він не може нести відповідальність своїм майном за зобов`язаннями іншої особи, ОСОБА_1 просив суд зняти арешт з належної йому на праві власності земельної ділянки загальною площею 0,0977 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який накладено на підставі постанови ВДВС МРУЮ від 23 червня 2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження за виконавчим провадженням № 43757433 (номер запису про обтяження 6322929 від 14 липня 2014 року) та ухвали Залізничного районного суду міста Сімферополя АР Крим від 24 лютого 2014 року
у цивільній справі № 122/707/14-ц (номер запису про обтяження № 4770540 від 24 лютого 2014 року).
У травні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"), Васильківський МР ВДВС ГТУЮ Київської області, про визнання договорів дарування недійсними.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що 14 жовтня 2013 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 укладений договір дарування домоволодіння загальною площею 457,9 кв. м та земельної ділянки площею 0,0977 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Посилаючись на те, що оспорювані правочини є фіктивними, оскільки укладені з метою уникнення ОСОБА_3 відповідальності за зобов`язаннями перед ОСОБА_2, ОСОБА_2 просив суд визнати недійсним договір дарування від 14 жовтня 2013 року домоволодіння загальною площею 457,9 кв. м та земельної ділянки площею 0,0977 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області
від 22 листопада 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано записи про обтяження на земельну ділянку площею 0,0977 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, на АДРЕСА_1 :
- № 4770540 за рішенням реєстраційної служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим (далі - РС Сімферопольського МУЮ АР Крим), індексний № 11149600 від 24 лютого 2014 року, здійснений на підставі рішення Залізничного районного суду міста Сімферополя АР Крим від 24 лютого 2014 року у цивільній справі
№ 122/707/14-ц;
- № 6322929 за рішенням реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області (далі - РС Васильківського МРУЮ Київської області), індексний № 14419929
від 14 липня 2014 року, здійснений на підставі постанови Васильківського МР ВДВС ГТУЮ Київської області від 23 червня 2014 року (виконавче провадження ВП № 43757433).
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що арешт було накладено на майно, яке не належить боржникові, а тому позов власника такого майна підлягає задоволенню. Крім того, зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки фактичне відчуження нерухомості відбулося до відповідного накладення на нього арешту, та сторони правочину виявили вільне волевиявлення щодо його укладення.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2018 року в частині вирішення позову ОСОБА_1 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що, звертаючись до суду з первісним позовом про звільнення майна з-під арешту, ОСОБА_1 просив фактично скасувати заходи забезпечення позову, вжиті відповідно до ухвали Залізничного районного суду міста Сімферополя АР Крим
від 24 лютого 2014 року у справі № 122/707/14-ц. Таким чином, зняття арешту в даному випадку повинно відбуватися не шляхом пред`явлення окремого позову, а шляхом оскарження ухвали суду, якою було вжито заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно, або подання заяви про скасування заходів забезпечення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення зустрічного позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині первісних позовних вимог не оскаржуються, тому перегляду в касаційному порядку не підлягають.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що договори дарування домоволодіння та земельної ділянки є фіктивними, оскільки укладені з метою уникнення ОСОБА_1 відповідальності за зобов`язаннями перед ОСОБА_2 .
Доводи інших учасників справи
Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку та земельної ділянки загальною площею 0,0977 га, на підставі договорів дарування нерухомості, за реєстровими № 2800 та № 2804 від 14 жовтня 2013 року, посвідчених приватним нотаріусом Васильківського міського нотаріального округу Київської області Нещасною Т. М.
У січні 2014 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до Залізничного районного суду міста Сімферополя АР Крим до ОСОБА_3, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за розпискою (справа № 122/707/14).
Ухвалою Залізничного районного суду міста Сімферополя АР Крим
від 06 лютого 2014 року відкрито провадження у вищевказаній справі.
Ухвалою Залізничного районного суду міста Сімферополя АР Крим
від 24 лютого 2014 року про забезпечення позову накладено арешт на земельну ділянку загальною площею 0,0977 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1
Також, 23 червня 2014 року ВДВС Васильківського МРУЮ винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, відповідно до якої накладено арешт на вказану земельну ділянку за виконавчим провадженням № 43757433.
Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" територію АР Крим визначено тимчасово окупованою територією.
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 26 травня 2016 року підсудність справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_6 про стягнення боргу визначено Оболонському районному суду міста Києва.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 13 квітня 2016 року у справі № 756/7189/15-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 05 жовтня 2016 року та постановою Верховного Суду
від 27 червня 2018 року, первісний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про стягнення боргу за розпискою задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованість за розпискою від 09 квітня 2012 року, яка станом на 19 червня 2015 року становить заборгованість за основною сумою боргу у розмірі 1 073 000 доларів США; проценти за користування позиковими коштами - 686 132,05 доларів США; 3 % річних - 92 954,14 доларів США. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_7, ОСОБА_2 про визнання припиненим зобов`язання за розпискою відмовлено.
Відповідно до повідомлення № 1 про експертну оцінку майна відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України) на примусовому виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 47967772 з виконання наступних виконавчих документів, зокрема: виконавчого листа Оболонського районного суду міста Києва
від 16 листопада 2016 року № 756/7189/15-ц про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 заборгованості за розпискою від 09 квітня