Постанова
Іменем України
22 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 335/8905/18
провадження № 61-2454св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Фідобанк",
відповідач - Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фідобанк" на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 жовтня 2018 року у складі судді Соляник А. В. та постанову Запорізького апеляційного суду від 19 грудня 2018 року у складі суддів: Маловічко С. В., Гончар М. С., Кочеткової І.В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Фідобанк" (далі - ПУАТ "Фідобанк") звернулося до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування арештів.
На обґрунтування позовних вимог зазначало, що на виконанні Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження № 36958874 з примусового виконання виконавчого листа № 2-479/2011, виданого 08 лютого 2013 року Заводським районним судом м. Запоріжжя про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та кожного окремо поручителя ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь банку заборгованості за кредитними договорами № 014/2180/2/14715 від 30 квітня 2008 року, № 014/2180/4/16950 від 03 червня 2008 року, № 014/2180/4/16932 від 03 червня 2008 року у загальному розмірі 14 700 501,37 грн.
У ході виконавчого провадження державним виконавцем було звернуто стягнення на нерухоме майно, яке належало на праві власності боржнику ОСОБА_1 та яке перебувало в іпотеці банку, шляхом проведення опису та арешту майна, а саме п`яти нежилих приміщень, які розташовані у приміщенні підвалу будинку АДРЕСА_1 .
29 січня 2016 року вказане нерухоме майно було виставлено на реалізацію через систему електронних торгів арештованого майна, проте торги не відбулися через відсутність допущених учасників торгів, у зв`язку з чим державний виконавець запропонував залишити за банком нереалізоване нерухоме майно в рахунок погашення заборгованості за кредитними договорами, на що банк погодився й оформив право власності на вищевказані об`єкти нерухомості.
Посилаючись на те, що на тепер виконавче провадження № 36958874 з примусового виконання виконавчого листа № 2-479/2011, виданого 08 лютого 2013 року Заводським районним судом м. Запоріжжя завершено, виконавчий лист повернуто стягувачу, але арешти з нерухомого майна державним виконавцем зняті не були, ПУАТ "Фідобанк" просило скасувати арешти, накладені постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 28 листопада 2014 року на нежилі приміщення підвалу літ. А-5, приміщення 148А загальною площею 21,1 кв. м, приміщення 148Б загальною площею 32,1 кв. м, приміщення 148В загальною площею 17,4 кв. м, приміщення 148Г загальною площею 15, 8 кв. м, приміщення 148Д загальною площею 2, 6 кв. м, які розташовані у будинку АДРЕСА_1, які перешкоджають банку, як власнику вказаного майна вільно їм розпоряджатися.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 жовтня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що вимоги банку про зняття арешту у обраний спосіб є необґрунтованими, оскільки суд не може підмінювати у такому разі орган виконавчої служби.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 19 грудня 2018 року апеляційну скаргу ПУАТ "Фідобанк" залишено без задоволення. Заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 17 жовтня 2018 року залишено без змін.
Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, унаслідок чого ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У січні 2019 року ПУАТ "Фідобанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди проігнорували права банку, як власника спірного нерухомого майна, не враховали, що арешти такого майна, порушують право власності позивача та створюють йому перешкоди у вільному володінні, користуванні та розпорядженні на власний розсуд своїм майном, у тому числі здійснювати його відчуження, унаслідок чого дійшли помилкового висновку про те, що ПУАТ "Фідобанк", як власник нерухомого майна не мав права звертатись до суду з позовом про скасування арештів із цього майна.
Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі, матеріали даної справи витребувано із суду першої інстанції.
Станом на час розгляду справи Верховним Судом відзив на касаційну скаргу не надходив.
Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2020 року справу № 335/8905/18 за позовом ПУАТ "Фідобанк" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування арештів призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За таких обставин розгляд касаційної скарги ПУАТ Фідобанк" здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК Українивизначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК Українипідставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що на виконанні Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження № 36958874 з примусового виконання виконавчого листа № 2-479/2011, виданого 08 лютого 2013 року Заводським районним судом м. Запоріжжя про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та кожного окремо поручителя ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь банку заборгованості за кредитними договорами від 30 квітня 2008 року № 014/2180/2/14715, від 03 червня 2008 року № 014/2180/4/16950, від 03 червня 2008 року № 014/2180/4/16932 у загальному розмірі 14 700 501 грн 37 коп.