Постанова
Іменем України
22 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 2-3713/11
провадження № 61-3632св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач),
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль",
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19 жовтня 2011 року у складі судді Крамаренко А. І. та постанову Запорізького апеляційного суду від 16 січня 2019 року у складі колегії суддів: Маловічко С. В., Гончар М. С., Кочеткової І. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2011 року Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позов ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" мотивований тим, що 27 травня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", банк), правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 014/17-22/32228-70, згідно з умовами якого відповідач отримала кредит в розмірі 148 700,00 доларів США зі сплатою процентів за його користування в розмірі 13% річних строком на 168 місяців до 27 травня 2022 року.
З метою забезпечення виконання позичальником умов цього договору між банком та відповідачем 27 травня 2008 року було укладено договір іпотеки, за умовами якого відповідач передала в іпотеку банку належну їй на праві власності нерухомість, а саме: квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2 .
ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" посилалось на те, що ОСОБА_4 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором щодо своєчасного і повного погашення кредитних коштів не виконувала, унаслідок чого станом на 12 липня 2011 року утворилася заборгованість в розмірі 570 006,91 доларів США, що еквівалентно 4 543 240,08 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту становить 147 770, 93 доларів США, що еквівалентно 1 177 808,20 грн, нараховані та несплачені відсотки за користування кредитом - 55 024,68 доларів США, що еквівалентно 438 574,21 грн, пеня за несвоєчасну сплату планового платежу по тілу кредиту 69 027,89 доларів США, що еквівалентно 550 186,80 грн та 298 183, 41 доларів США, що еквівалентно 2 376 670,87 грн - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом.
З урахуванням наведеного, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" просило в рахунок погашення вказаної заборгованості звернути стягнення на іпотечне майно: квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2 шляхом продажу такого майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, визначеною незалежним експертом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19 жовтня 2011 року позов задоволено частково.
У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_5 за кредитним договором від 27 травня 2008 року № 014/17-22/32228-70, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 1 177 808,20 грн, заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитом в розмірі 438 574,21 грн та 1 463 428,83 грн - пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2, шляхом продажу іпотечного майна на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, визначеною незалежним експертом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач порушила умови договору кредиту, через що утворилась заборгованість перед позивачем, у зв`язку із чим у банку виникло право на звернення стягнення на предмет іпотеки, передбачене договором іпотеки,укладеним між сторонами.
На підставі частини третьої статті 551 ЦК України суд зменшив розмір пені до 1 463 428,83 грн.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 16 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19 жовтня 2011 року змінено в частині стягнутого розміру судових витрат, а саме зменшено суму судових витрат до 1 233,76 грн.
Апеляційний суд, погодившись з висновком суду першої інстанції про право банку на задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на іпотечне майно та наявність підстав для зменшення на підставі частини третьої статті 551 ЦК України розміру пені, зазначив, що відповідач має посвідчення серії НОМЕР_1 про пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, і ця обставина є підставою для звільнення її від сплати судового збору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У лютому 2019 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову банку.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій неправомірно стягнуто з позивача пеню, розмір якої розрахований позивачем у доларах США за відсутності розрахунку пені в національній валюті, отже дійсний розмір пені є невизначеним й відповідно дійсний розмір заборгованості, у рахунок якого повинно бути вчинено звернення стягнення, не є встановленим. Крім того, відповідно вимоги частини третьої статті 551 ЦК України судами не застосовані в повній мірі, оскільки розмір пені, який підлягає стягненню на користь банку перевищує суму основного боргу, що не відповідає принципам справедливості, добросовісності та розумності. Суд першої інстанції розглянув справу у заочному порядку за відсутності відповідної ухвали про заочний розгляд, унаслідок чого відповідач була позбавлена можливості заявити про пропущення позивачем строку позовної давності та про неправильний розрахунок заборгованості, здійснений банком без врахування всіх платежів. Також поза увагою судів залишено те, що відповідач не отримувала на виконання вимог статті 109 ЖК Української РСР ніяких вимог банку чи нового власника, що є обов`язковою умовою для звернення стягнення на предмет іпотеки та підставою для виселення.
Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі, матеріали даної справи витребувано із суду першої інстанції.
Інші учасники справи не скористались своїм правом на надання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", та ОСОБА_1 27 травня 2008 року було укладено кредитний договір № 014/17-22/32228-70, згідно якого відповідач отримала кредит в розмірі 148 700,00 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 13% річних строком на 168 місяців до 27 травня 2022 року.
У забезпечення цього договору, того ж дня між банком та відповідачем було укладено договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_1 передала в іпотеку банку належну їй на праві власності нерухомість, а саме квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2 .
Відповідно до пункту 1 договору іпотеки, цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що витікають з кредитного договору від 27 травня 2008 року № 014/17-22/32228-70, а також додаткових угод до нього, що можуть бути укладені в подальшому.
Сторони досягли згоди, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється у випадках, передбачених розділом 6 договору іпотеки.
Так, відповідно до пункту 6.4 цього договору звернення стягнення здійснюється за рішенням суду; у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; шляхом продажу іпотекодержателем предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу, у порядку встановленому статтею 38 Закону України "Про іпотеку"; згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Пунктом 6.5.1 договору іпотеки встановлено, що у відповідності до статті 36 Закону України "Про іпотеку" цей договір є договором про задоволення вимог іпотекодержателя, на підставі якого іпотекодержатель може на власний розсуд згідно статті 37 Закону України "Про іпотеку" набути право власності на предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язань іпотекодавця за кредитним договором. У цьому випадку цей договір (застереження пункт 5.5.1) є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.
Згідно з пунктом 6.5.3 договору іпотеки реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, може проводитися, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах встановлюється за рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, якщо така згода не досягнута - спеціалізованою організацією, що проводить прилюдні торги на підставі оцінки предмета іпотеки. При цьому початкова ціна не може бути нижчою за 90 відсотків вартості предмета іпотеки, визначеної шляхом його оцінки.
Право вибору способу задоволення вимог іпотекодержателя, встановлених пунктом 5 цього договору належить іпотекодавцю (пункт 6.6 договору іпотеки).
Порушивши умови укладеного між сторонами договору кредиту, відповідач своїх зобов`язань належним чином не виконала, що призвело до утворення заборгованості, розмір якої станом на 12 липня 2011 року складає 570 006, 91 доларів США, що еквівалентно 4 543 240,08 грн, з яких 147 770, 93 доларів США, що еквівалентно 1 177 808, 20 грн - заборгованість по тілу кредиту, 55 024, 68 доларів США, що еквівалентно 438 574, 21 грн - нараховані та несплачені відсотки за користування кредитом, 69 027, 89 доларів США, що еквівалентно 550 186, 80 грн - пеня за несвоєчасну сплату планового платежу по тілу кредиту та 298 183, 41 доларів США, що еквівалентно 2 376 670,87 грн - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом.