Постанова
Іменем України
22 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 754/1297/17
провадження № 61-38485св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач),
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Автогаражний кооператив "Супутник",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду міста Києва від 30 травня 2018 року у складі суддів: Шкоріної О.І., Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Автогаражного кооперативу "Супутник" (далі - АГК "Супутник") про визнання недійсним рішення загальних зборів.
На обґрунтування позовних вимог зазначав, що він є членом АГК "Супутник" та власником гаражного боксу № НОМЕР_1, розташованого на території АГК "Супутник" по вулиці Крайній, 3 у місті Києві. 08 лютого 2014 року відбулися збори уповноважених членів кооперативу, рішення яких оформлені протоколом від 08 лютого 2014 року. На вказаних зборах було затверджено звіт ревізійної комісії кооперативу за рік, затверджено звіт голови правління кооперативу, обрано ревізійну комісію, голову кооперативу та правління кооперативу, а також затверджено кошторис кооперативу на 2014 рік.
Посилаючись на те, що рішення загальних зборів у порушення Статуту АГК "Супутник" та положень Закону України "Про кооперацію" прийнято не уповноваженими на це особами, крім того була порушена процедура проведення зборів, оскільки про їх проведення не було в установленому законом порядку повідомлено членів кооперативу, ОСОБА_1 просив визнати недійсним рішення загальних зборів уповноважених членів АГК "Супутник" від 08 лютого 2014 року, яке оформлено протоколом загальних зборів уповноважених членів АГК "Супутник" від 08 лютого 2014 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 06 грудня 2017 року у складі головуючого судді Грегуля О.В. позов задоволено. Визнано недійсним рішення загальних зборів уповноважених членів АГК "Супутник" від 08 лютого 2014 року, оформлено протоколом загальних зборів уповноважених членів АГК "Супутник" від 08 лютого 2014 року.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що доказів на підтвердження того, що рішення загальних зборів, що оформлене протоколом від 08 лютого 2014 року було прийнято особами, які мали повноваження уповноважених членів та які б у свою чергу свідчили про дотримання відповідачем положень Статуту та спростовували вимоги позивача, АГК "Супутник" не надано і судом таких доказів не здобуто.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду міста Києва від 30 травня 2018 року апеляційну скаргу АГК "Супутник" задоволено, заочне рішення Деснянського районного суду міста Києва від 06 грудня 2017 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що порушень вимог Закону України "Про кооперацію" та положень Статуту АГК "Супутник" при проведенні загальних зборів уповноважених членів кооперативу допущено не було, а тому відсутні підстави для визнання рішення таких зборів недійсним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У червні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, яке було помилково скасовано.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції повністю проігнорував і не надав жодної оцінки доводам позивача щодо неповідомлення членів кооперативу про проведення загальних зборів 08 лютого 2014 року, що є абсолютно достатньою самостійною підставою для задоволення позовних вимог та визнання рішення таких зборів недійсним. Висновки апеляційного суду щодо достатнього обсягу повноважень у осіб, які брали участь у голосуванні на загальних зборах є нелогічним, не ґрунтується на належних і достатніх доказах, й спростовується обставинами, на які неодноразово звертав увагу позивач і які не підлягають доказуванню згідно норм цивільного процесуального законодавства.
Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
У поданому 29 жовтня 2018 року відзиві, АГК "Супутник" просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін, посилаючись на те, що доводи касаційної скарги позивача спростовуються змістом апеляційної скарги та встановленими апеляційним судом обставинами. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції є законною і обґрунтованою, постановлена на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Ухвалою Верховного Суду від 13 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Установлено, що Деснянською районною у м. Києві державною адміністрацією 23 липня 1991 року зареєстровано Гаражно-будівельний кооператив "Супутник", відомості про юридичну особу - АГК "Супутник" до Єдиного державного реєстру внесені 17 вересня 2004 року.
08 лютого 2014 року відбулися загальні збори уповноважених членів АГК "Супутник", на яких із 27 уповноважених членів кооперативу були присутні 26, рішення зборів оформлено протоколом загальних зборів уповноважених членів АГК "Супутник" від 08 лютого 2014 року.
До порядку денного загальних зборів були включені наступні питання: звіт ревізійної комісії по результатам перевірки фінансово-господарської діяльності АГК "Супутник" за звітний період; звіт голови правління АГК "Супутник" по результатам роботи правління та голови за звітний період; вибори ревізійної комісії, голови правління та правління кооперативу; затвердження кошторису АГК "Супутник" на 2014 рік, за які на зборах проголосували одноголосно.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права
Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку (частина перша статті 80 ЦК України).
За змістом статей 85 і 86 ЦК України, статей 6 і 19-1 Закону України "Про кооперацію" АГК "Супутник" належить до непідприємницьких товариств.
28 березня 2014 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання діяльності юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 10 жовтня 2013 року № 642-VII. Згідно з підпунктом 1 пункту 3 цього Закону пункт 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України викладено у новій редакції, відповідно до якої господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов`язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів (близький за змістом припис передбачає пункт 3 частини першої статті 20 ГПК України у редакції, чинній на час прийняття судами судових рішень).
Отже, з 28 березня 2014 року процесуальний закон передбачив юрисдикцію господарського суду щодо розгляду справ, які виникають з корпоративних відносин у спорах не лише господарського товариства з його учасниками (засновниками, акціонерами, членами), але й інших юридичних осіб з їхніми учасниками (засновниками, акціонерами, членами), якщо такий спір пов`язаний, зокрема, з діяльністю відповідної юридичної особи й управлінням нею (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 вересня 2018 року у справі № 478/2192/13-ц).
При визначенні юрисдикції (предметної та суб`єктної) справ, що виникають з корпоративних відносин, слід виходити з таких міркувань.
За змістом положень статті 167 ГК Україникорпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Стаття 55 ГК Українивизначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.
Господарською діяльністю у ГК України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3).
За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 ГК Українивідносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.