ПОСТАНОВА
Іменем України
28 квітня 2020 року
Київ
справа №200/2694/19-а
адміністративне провадження №К/9901/35775/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Жука А. В.,
суддів: Мартинюк Н. М., Мельник-Томенко Ж. М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу №200/2694/19-а
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2019 року (постановлене у складі головуючого судді Троянової О.В.) та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2019 року у справі №200/2694/19-а (постановлену у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів: Міронової Г.М., Ястребової Л.В.)
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, в якому просила:
- визнати протиправною відмову Мар`їнського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області у здійсненні процедури вклеювання фотокартки в паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ;
- зобов`язати Мар`їнський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області провести ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження м. Донецьк, паспорт НОМЕР_1, виданий Мар`їнським РВ ГУ МВС України в Донецькій області 07.12.2009) процедуру вклеювання фотокартки по досягненню 25-річного віку в паспорт громадянина України у формі книжечки (серія/номер паспорта НОМЕР_2) відповідно до положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
2. В обґрунтування позову зазначає, що у зв`язку із досягненням 25-річного віку вона 20.12.2018 звернулась до Мар`їнського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області для здійснення процедури вклеювання фотокартки в паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки за зразком 1994 року. Вказала, що не бажає отримувати паспорт нового зразку.
3. Позивач зазначає, що відповідачем протиправно відмовлено у здійсненні процедури вклеювання фотокартки, оформленого листом від 26.12.2018 №53-4695, згідно якого позивачу роз`яснено, що Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №795 внесено зміни до підпункту 6 пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" визначено, що обмін паспорта здійснюється, якщо особа досягла 25 чи 45-річного віку та звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій
4. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06.08.2019, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
5. Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивоване тим, що позивачка звернулась усно та не порушувала питання про видачу їй нового паспорта і не повідомляла відповідача про свою відмову від можливого обміну паспорта у зв`язку зі своїми релігійними переконаннями, відмовою від обробки її персональних даних.
Судами також встановлено, що позивач має паспорт у формі паспортної книжечки, при цьому з вимогою вклеїти фотокартку у зв`язку з досягненням 25-річного віку звернувся лише 20.12.2018, тобто з порушенням місячного строку, визначеного у постанові Верховної Ради України № 2503-XII від 26.06.1992 "Про затвердження положень про паспорт громадянина України".
6. Суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що спірні правовідносини з приводу вклеювання фотокартки до паспорту у формі паспортної книжечки врегульовані Постановою № 2503-XII, а позивач при зверненні до відповідача 20.12.2018 не порушувала питання про видачу їй нового паспорта і не повідомляла відповідача про свою відмову від можливого обміну паспорта у зв`язку зі своїми релігійними переконаннями, відмовою від обробки її персональних даних.
7. Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку про те, що хоч позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на постанову Верховного Суду від 19.09.2018 у типовій справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18), проте згідно з указаною постановою Верховного Суду відповідні висновки належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення осіб до суду з позовом до територіальних органів Державної міграційної служби України з вимогами видати паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки у зв`язку зі своїми релігійними переконаннями, та ненаданням особою згоди на обробку її персональних даних, відповідно до Постанови № 2503-ХІІ.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
8. 17.12.2019 позивачем подано касаційну скаргу.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.08.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
9. Ухвалою Верховного Суду від 26.12.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 06.08.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019 у справі №200/2694/19-а.
10. Ухвалою судді Верховного Суду від 27.04.2020 дану адміністративну справу призначено до попереднього касаційного розгляду за наявними у справі матеріалами.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
11. Касаційна скарга обґрунтована тим, що процедура вклеювання фотокартки по досягненню 25-річного віку до паспорта громадянина України у вигляді паспорта-книжечки та процедура обміну паспорта-книжечки на картку не є тотожними, а є двома абсолютно різними за всіма ознаками процедурами та не можуть бути заміщені одна одною.
12. Крім іншого, як підставу для скасування рішень суддів попередніх інстанції скаржник посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій помилково вказано про незастосування до спірних правовідносин ознак типової справи № № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18).
13. Також скаржник зазначає, що при зверненні громадянина з порушенням строку для вклеювання фотокартки - єдиним законним алгоритмом дій працівників ДМС є за необхідності притягнення до відповідальності в порядку ст.197 КУпАП (а саме попередження або штраф) та вклеювання фотокартки за віком згідно діючого Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
14. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить Суд залишити її без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
ІIІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
15. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачка є громадянкою України, має паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки, виданий Мар`їнським РВ ГУМВС України в Донецькій області 07.12.2009.
16. Позивач 20.12.2018 позивач звернулась до Мар`їнського РВ ГУ ДМС України для здійснення процедури вклеювання у паспорт громадянина України фотокартки у зв`язку із досягненням 25-річного віку.
17. Відповідачем листом від 26.12.2018 №53-4695 роз`яснено позивачу про відсутність підстав для вклеювання до паспорту зразка 1994 року фотокартки після досягнення 25-річного віку. Зазначив, що Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №795 внесено зміни до підпункту 6 пункту 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України визначено, що обмін паспорта здійснюється, якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток.
18. Вважаючи відмову відповідача протиправною позивачка звернулася до суду з даним позовом.
ІV. Релевантні джерела права й акти їх застосування
19. Конституція України.
19.1. За змістом частин першої, другої статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
19.2. За змістом частини першої статті 92 Основного Закону, виключно законами України, зокрема, визначаються: права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; громадянство, правосуб`єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.
20. Закон України від 20.11.2012 № 5492-VI "Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".
20.1. Згідно з частиною першою статті 1 Закону України від 20.11.2012 № 5492-VI "Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (тут і далі - в редакції згідно із Законом України від 14 липня 2016 року № 1474-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України") (далі - Закон № 5492-VI) суспільні відносини, пов`язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), оформленням, видачею, обміном, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
20.2. Згідно з частиною першою статті 4 Закону № 5492-VI Єдиний державний демографічний реєстр (Реєстр) - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
Реєстр та майнові права інтелектуальної власності на створені на замовлення уповноважених суб`єктів для функціонування Реєстру об`єкти інтелектуальної власності належать державі. Відчуження, передача чи інше використання, ніж визначено цим Законом, Реєстру, його структурних складових та майнових прав інтелектуальної власності забороняються. Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.
20.3. Згідно з частинами другою, третьою статті 4 Закону № 5492-VI визначені цим Законом уповноважені суб`єкти для обліку даних ведуть відомчі інформаційні системи (далі - ВІС). Порядок ведення Реєстру та взаємодії між уповноваженими суб`єктами встановлюється Кабінетом Міністрів України.
20.4. Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 5492-VI внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб`єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних".
У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.
20.5. За частиною першою статті 13 Закону № 5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, і документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус. Одним із документів Реєстру, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, зазначено паспорт громадянина України (підпункт "а" пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 5492-VI).
20.6. Відповідно до частини третьої статті 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, … містять безконтактний електронний носій.
20.7. За частинами першою, другою статті 14 Закону № 5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.
20.8. Згідно з частиною другою статті 15 Закону № 5492-VI бланки документів, якщо інше не визначено цим Законом, виготовляються за єдиними зразками та технічними описами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
20.9. Згідно з частиною першою статті 16 Закону № 5492-VI оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом.
20.10. Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 16 Закону № 5492-VI головний обчислювальний центр здійснює автоматизовану перевірку даних, отриманих з бази даних розпорядника Реєстру, формує набори даних та забезпечує виготовлення документів. За фактом виготовлення документа відомості про серію та номер документа, дату персоналізації, номер використаного бланка в електронній формі передаються ВІС відповідним уповноваженим суб`єктом.
20.11. Підстави, за яких уповноважений суб`єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа, встановлено в частині сьомій статті 16 Закону № 5492-VI.
20.12. Згідно з частинами першою, другою статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
20.13. Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
20.14. Перелік інформації, яка вноситься до паспорта громадянина України, визначено у частині сьомій статті 21 Закону № 5492-VI. Він містить, зокрема: унікальний номер запису в Реєстрі; відцифрований образ обличчя особи; відцифрований підпис особи.
20.15. Поряд із цим, у статті 7 Закону № 5492-VI визначено перелік інформації про особу, яка вноситься до Реєстру, в якій, крім зазначеного, передбачено, що у разі оформлення паспорта громадянина України до Реєстру за згодою особи вносяться також відцифровані відбитки пальців рук особи (пункт 13 частини першої статті 7).
20.16. Інформація, яку тут виокремлено, у розумінні пункту 2 частини першої статті 3 Закону № 5492-VI, є біометричними даними, параметрами, тобто сукупністю даних про особу, зібраних на основі фіксації її характеристик, що мають достатню стабільність та істотно відрізняються від аналогічних параметрів інших осіб.