ПОСТАНОВА
Іменем України
28 квітня 2020 року
Київ
справа №360/2307/16-а
адміністративне провадження №К/9901/19017/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу №360/2307/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації, Бородянської районної державної адміністрації, Департаменту соціального захисту населення Київської обласної держаної адміністрації, Київської обласної державної адміністрації
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року (ухвалену у складі колегії: головуючого судді Троян Н.М., суддів Бужак Н.П., Твердохліб В.А.),
В С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
12 грудня 2016 року ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1, позивач) звернулася до Бородянського районного суду Київської області з позовом до Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації (далі також - відповідач 1), Бородянської районної державної адміністрації (далі також - відповідач 2), Департаменту соціального захисту населення Київської обласної держаної адміністрації (далі також - відповідач 3), Київської обласної державної адміністрації (далі також - відповідач 4), в якому просила:
- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Бородянської РДА та Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1 у видачі посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії;
- зобов`язати Управління соціального захисту населення Бородянської РДА прийняти у ОСОБА_1 документи та внести подання до Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації для видачі посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії;
- зобов`язати Київську обласну державну адміністрацію надати ОСОБА_1 статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та видати відповідне посвідчення.
Свої вимоги обґрунтувала тим, що у зв`язку із встановленням їй у листопаді 2016 року третьої групи інвалідності, пов`язаної з впливом аварії на ЧАЕС, має право на отримання посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії. Вважає, що відповідачі безпідставно відмовили у видачі такого посвідчення, оскільки ними помилково трактуються норми чинного законодавства.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Постановою Бородянського районного суду Київської області від 20 січня 2017 року позов задоволено повністю.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що виключення норм щодо "зони посиленого радіоекологічного контролю" Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року №76-VIII не змінює наслідків шкідливого впливу радіоактивного опромінення, яких особа зазнала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв`язку з чим отримала інвалідність, і саме цей вплив є підставою для віднесення особи до категорії потерпілих, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року постанову Бородянського районного суду Київської області від 20 січня 2017 року скасовано, в задоволенні позову відмовлено.
Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з необґрунтованості та недоведеності позовних вимог, та відповідно, з правомірності дій відповідачів.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Доводи касаційної скарги зводяться до того, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог не звернули увагу на те, що позивач отримала інвалідність саме через захворювання, пов`язане з аварією на ЧАЕС, що підтверджується відповідною довідкою МСЕК. На час розгляду справи вона є потерпілою 4-ї категорії (посвідчення є дійсним), тому наявні достатні та необхідні правові підстави для видачі їй посвідчення 1 категорії як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 360/2307/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Суддя-доповідач ухвалою від 27 квітня 2020 року прийняв до провадження адміністративну справу № 360/2307/16-а та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 28 квітня 2020 року.
При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ОСОБА_1 є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 4), що підтверджується посвідченням НОМЕР_1, виданої Київською облдержадміністрацією.
З копії експертного висновку №360 від 19 жовтня 2016 року та копії довідки до акту огляду МСЕК вбачається, що ОСОБА_1 визнана інвалідом третьої групи внаслідок захворювання пов`язаного з впливом аварії на ЧАЕС.
29 листопада 2016 року позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації з заявою щодо заміни посвідчення потерпілої від аварії на ЧАЄС з 4 категорії на посвідчення 1 категорії.
Листом №5424/08 від 29 листопада 2016 року Управління соціального захисту населення Бородянської районної державної адміністрації відмовило позивачу у прийнятті документів необхідних для оформлення посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, оскільки з 1 січня 2015 року (з дати набрання чинності Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року №76-VIII Департаментом соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації не приймаються подання райдержадміністрації на оформлення громадянам посвідчень постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 з числа осіб потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 4.
Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду для захисту порушеного права.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка висновків судів попередніх інстанції доводів учасників справи
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2016 року та ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2016 року не відповідають, а вимоги касаційної скарги є обґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Норми матеріального права в цій справі суд застосовує в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до статті 11 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 № 796-XII (далі - Закон №796-XII) до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать, зокрема, особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років (пункт 4 частини першої).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 цього Закону для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1.
Отже, для отримання постраждалими статусу категорії 1 необхідні три умови: 1) інвалідність; 2) статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи; 3) причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою.
Щодо першої та третьої умови спору між сторонами немає.
Ключовим правовим питанням, щодо якого виник спір, є питання збереження у позивача статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи внаслідок зміни закону та виключення з переліку зон радіоактивного забруднення зони посиленого радіоекологічного контролю.
Відповідно до статті 65 Закону №796-XII учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. При зміні категорії, а також у випадках, передбачених статтею 17 цього Закону, посвідчення підлягає заміні. Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
На виконання зазначеного Закону постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №51 затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що регулює правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок №51).
Відповідно до пункту 10 Порядку №51 інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, посвідчення видаються на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов`язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до статті 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.
Конституцій Суд України Рішенням від 17 липня 2018 року №6-р/2018 визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, підпункт 2, абзаци перший, другий підпункту 3, підпункт 4, абзаци перший, другий підпункту 5, абзаци перший - четвертий підпункту 6, підпункт 7 пункту 4 розділу I Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII.
Конституційний Суд України звернув увагу на засадничий характер обов`язку держави щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та на необхідність виокремлення категорії громадян України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і потребують додаткових гарантій соціального захисту у зв`язку з надзвичайними масштабами вказаної катастрофи та її наслідків.
Встановлення у законах України пільг, компенсацій та гарантій громадянам України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, обумовлено виконанням державою свого конституційного обов`язку, передбаченого статтею 16 Основного Закону України, щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та збереження генофонду Українського народу. Такі пільги, компенсації та гарантії є особливою формою відшкодування завданої шкоди вказаній категорії громадян, а тому скасування чи обмеження цих пільг, компенсацій і гарантій без рівноцінної їх заміни свідчитиме про відступ держави від її конституційного обов`язку.