Постанова суду № 820/4751/17 від 28.04.2020 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 квітня 2020 року

Київ

справа №820/4751/17

адміністративне провадження №К/9901/45842/18, №К/9901/51738/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційними скаргами Міністерства юстиції України та Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2017 (колегія суддів у складі: Супрун Ю. О., Біленського О. О., Сагайдака В. В.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018 (колегія суддів у складі: Кононенко З. О., Бондара В. О., Калиновського В. А.),

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України, Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просив:

- прийняти постанову про визнання бездіяльності Міністерства юстиції України у виконавчих провадженнях ВП № 54484174 та № 54484143, що призвело до невиконання рішення Європейського суду з прав людини від 15.06.2017 у справі " Віталій Іванович Кулик проти України та інші 191 заява" в частині рішення національного суду, а саме: рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 11.05.2010 у справі № 2-219/2010, яким зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення за 2009 рік згідно з вимогами частини четвертої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", враховуючи фактично виплачені суми, постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 27.12.2010 у справі № 2-а-1422/10, якою зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік згідно з вимогами частини четвертої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", враховуючи фактично виплачені суми та постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 16.05.2011 у справі № 2002/2-а-352/11, якою зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення за 2011 рік згідно з вимогами частини четвертої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", враховуючи фактично виплачені суми;

- зобов`язати Міністерство юстиції України вжити заходів відповідно до статей 9, 19, 129 Конституції України, статей 1, 6 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", статей 1, 5, 18, 78 Закону України "Про виконавче провадження", статті 8 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та забезпечити виконання Рішення Європейського Суду з Прав Людини від 15.06.2017 у справі Віталій Іванович Кулик проти України та інші 191 заява в частині рішення національного суду, а саме: рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 11.05.2010 у справі № 2-219/2010, яким зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення за 2009 рік згідно з вимогами частини четвертої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", враховуючи фактично виплачені суми, постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 27.12.2010 у справі № 2-а-1422/10, якою зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік згідно з вимогами частини четвертої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", враховуючи фактично виплачені суми та постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 16.05.2011 у справі № 2002/2-а-352/11, якою зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати та виплатити щорічну допомогу на оздоровлення за 2011 рік згідно з вимогами частини четвертої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", враховуючи фактично виплачені суми.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Міністерством юстиції України було допущено протиправну бездіяльність, яка полягала у невиконанні у встановлений законом строк Рішення Європейського Суду з Прав Людини № 54642/13 та № 55057/13 від 08.08.2013 у справі Віталій Іванович Кулик проти України та інші 191 заява, яким задоволені заяви позивача № 54642/13 та № 55057/13 від 08.08.2013 в частині виконання рішень національних судів, а саме: рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 11.05.2010 у справі № 2-219/2010, постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 27.12.2010 у справі № 2-а-1422/10, постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 16.05.2011 у справі № 2002/2-а-352/11, виходячи з того, що рішення Європейського Суду з Прав Людини від 15.06.2017 у справі Віталій Іванович Кулик проти України та інші 191 заява, де ОСОБА_1, був одним із заявників, виконано лише частково, та те, що 15 вересня поточного року строк виконання рішення Європейського суду з Прав Людини закінчився, а виконавче провадження відповідачем не виконано.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 21.11.2017, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018, адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач у спірних відносинах щодо виконання рішення Європейського Суду з прав людини від 15.06.2017 в частині виконання рішень національних судів допустив протиправну бездіяльність, внаслідок чого постановлені відносно позивача рішення залишається невиконаними.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Міністерство юстиції України подало касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на те, що повідомлення про набуття рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 15.06.2017 статусу остаточного отримано Урядом України 24.07.2017. Кошти, на виконання рішення стягувачеві перераховані 07.09.2017, тобто з дотриманням визначеного тримісячного строку. Отже, скаржник вважає, що рішення ЄСПЛ від 15.06.2017 у розумінні статті 1 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", є виконаним. Проте, на думку скаржника, судами не було надано належну оцінку вказаному та, як наслідок, зроблено висновок, який не відповідає дійсним обставинам справи. Також скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою та не надано належної оцінки тому факту, що рішення національного суду, які мають бути виконані згідно з рішенням ЄСПЛ, є рішеннями зобов`язального характеру. Тобто, на думку скаржника, в даному випадку, тільки управління праці та соціального захисту населення Барвінківського району Харківської області, яке є боржником за рішеннями національного суду, уповноважено здійснити нарахування та виплату коштів на виконання рішення національного суду. Крім цього, наголошує на тому, що державний виконавець не наділений повноваженнями самостійно розраховувати заборгованість по виплаті щорічної допомоги на оздоровлення та стягувати їх, шляхом звернення стягнення на кошти чи майно боржника. Так само, й Міністерство юстиції України не наділено повноваженнями на свій власний розсуд або на бажання стягувача звертати стягнення на кошти боржника за рішенням суду, яке носить зобов`язальний характер. Скаржник вважає, що вказане залишилося поза увагою судів попередніх інстанцій. Також скаржник зазначає, що судами до спірних правовідносин не було застосовано положення Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою.

Також не погоджуючись з прийнятими рішеннями судів попередніх інстанцій касаційну скаргу подав відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. В ній, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на те, що виконання рішень ЄСПЛ здійснюється в добровільному (самостійному) порядку без заходів примусового виконання, за рахунок коштів Державного бюджету України. Також скаржник вважає, що обов`язок виконати рішення національного суду, передбачений у рішенні ЄСПЛ, по своїй суті, є додатковим заходом індивідуального характеру в розумінні Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини". Зазначає, що законодавством визначено, що вжиття додаткових заходів індивідуального характеру, передбачених у рішенні ЄСПЛ, в тому числі щодо виконання рішення національного суд, повинно здійснюватися органами відповідальними за їх вжиття.

Позиція інших учасників справи

Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Стрелець Т. Г. (суддя-доповідач), Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л. від 24.04.2018 відкрито касаційне провадження за скаргою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду Стрелець Т. Г. (суддя-доповідач), Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л. від 30.05.2018 відкрито касаційне провадження за скаргою Міністерства юстиції України на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.11.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 12.06.2019 № 723/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 820/4751/17 у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Стрелець Т. Г.

Протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2019 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючий суддя (суддя-доповідач) Мельник-Томенко Ж. М., судді Жук А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 820/4751/17.

Ухвалою Верховного Суду від 27.04.2020 справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

ОСОБА_1 звернувся до Барвінківського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області про визнання дії відповідача неправомірними та зобов`язання до перерахунку суми щорічної допомоги на оздоровлення.

Барвінківським районним судом Харківської області по справі № 2-219/2010 від 11.05.2010 прийнято рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1, а саме:

- визнано незаконною відмову Барвінківського районного управління праці та соціального захисту населення Харківської області у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення згідно вимог частини четвертої статті 48 Закону України "Про статус і соціальній захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2009 рік;

- зобов`язано Барвінківське районне управління праці та соціального захисту населення Харківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2009 рік згідно вимог частини четвертої статті 48 Закону України "Про статус і соціальній захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

ОСОБА_1 звернувся до Барвінківського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області про визнання дій відповідача протиправними та зобов`язання до перерахунку суми щорічної допомоги на оздоровлення.

Барвінківським районним судом Харківської області по справі № 2а-1422/10 від 27.12.2010 прийнято постанову про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1, а саме:

- визнано незаконною відмову Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області у перерахунку та виплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення згідно вимог частини четвертої статті 48 Закону України "Про статус і соціальній захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2010 рік;

- зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік згідно вимог частини четвертої статті 48 Закону України "Про статус і соціальній захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", враховуючи фактично виплачені суми.

ОСОБА_1 звернувся до Барвінківського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області про визнання дії відповідача протиправними та зобов`язання до перерахунку суми щорічної допомоги на оздоровлення.

Барвінківським районним судом Харківської області по справі № 2002/2-а-352/11 від 16.05.2011 прийнято постанову про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1, а саме:

- зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2011 рік згідно вимог частини четвертої статті 48 Закону України "Про статус і соціальній захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", враховуючи фактично виплачені суми.

Остаточним рішенням ЄСПЛ у справі "Віталій Іванович Кулик проти України та 191 інша заява" ("Vitaliy Ivanovych KULYK against Ukraine and 191 other applications") 08.08.2013 прийнято, зокрема, заяви ОСОБА_1 № 54642/13, № 55057/13 від 11.05.2010 на рішення Барвінківського районного суду Харківської області, від 27.12.2010 на постанову Барвінківського районного суду Харківської області, від 16.05.2011 на постанову Барвінківського районного суду Харківської області та від 15.06.2017 (згідно Додатку (прийнятні заяви) та визнано порушення державою - відповідачем пункту 1 статті 6 Конвенції та статті Першого протоколу до Конвенції, а також порушення статті 13 Конвенції. Даним рішенням суд постановив: (а) урядом визнано надмірну тривалість виконання рішень національних суддів, зазначених у додатку декларації (б) протягом трьох місяців держава-відповідач має виконати рішення національних судів, які ще підлягають до виконанню, ухвалені на користь заявників, які залишаються деякі невиконаними, та сплатити 1000 євро кожному заявнику або його/її спадкоємцю, за заявами, наведеними у Додатку, ці суми є відшкодуванням будь-якої матеріальної та моральної шкоди, компенсації судових витрат або інших витрат, та конвертовані в національну валюту за курсом на день здійснення платежу; (в) зі спливом зазначеного тримісячного строку або у випадку несплати цих сум і невиконання рішень національних судів протягом зазначеного строку Уряд зобов`язується сплатити пеню за період з моменту спливу тримісячного строку і до моменту остаточного розрахунку у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.

На виконання зазначеного рішення ЄСПЛ державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерство юстиції України Рекашовою А. М. 17.08.2017 відкрито виконавчі провадження № 54484143 та № 54484174.

Виконавчі провадження № 54484143, № 54484174 відкриті на підставі рішення ЄСПЛ у справі "Віталій Іванович Кулик проти України та 191 інша заява" ("Vitaliy Ivanovych KULYK against Ukraine and 191 other applications"), яке в свою чергу передбачає виконання рішень національних судів.

В ході виконання зазначеного рішення суду на користь ОСОБА_1 здійснено: платіжними дорученнями Міністерства юстиції України № 2936, № 2941 від 07.09.2017 - перерахування коштів у розмірі еквівалент 2000 євро у загальному розмірі національної валюти 61 998,76 грн, як заборгованість за рішенням ЄСПЛ - перерахування коштів - ( справедлива сатисфакція).

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що у судовому засіданні представники відповідачів зазначили, що сплатою вказаних сум було частково виконано рішення ЄСПЛ у справі "Віталій Іванович Кулик проти України та 191 інша заява" ("Vitaliy Ivanovych KULYK against Ukraine and 191 other applications") стосовно заяв позивача № 54642/13, № 55057/13. Щодо зобов`язання виконати зазначене рішення в іншій частині представник відповідача надав до суду письмові пояснення головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Рекашової А. М., відповідно до яких державний виконавець посилається на той факт, що згідно позиції 52 додатку до рішення суду на користь ОСОБА_1 необхідно виконати постанову Барвінківського районного суду Харківської області від 16.05.2011, акцентувавши, що ЄСПЛ у додатку до рішення вказує лише назву національного суду, що видав дане рішення та дату його видачі. Проте заявою від 01.08.2017 позивачем було надано до Відділу примусового виконання рішень копію постанови Барвінківського районного суду Харківської області від 20.05.2009 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2009, тобто позивачем не надано до відділу копії рішення національного суду, яке підлягає виконанню за рішенням ЄСПЛ, натомість надано інші рішення судів, які не стосуються даної справи. У зв`язку з чим, 25.10.2017 державний виконавець направив лист позивачу з пропозицією надати необхідне рішення національного суду, що підлягає виконанню та одночасно було направлено державним виконавцем вимогу Уповноваженому у справах Європейського суду з прав людини, щодо необхідності надання рішення національного суду. У своїх поясненнях державний виконавець, вказує, що після отримання державним виконавцем світлокопії запитуваного рішення національного суду - подальші виконавчі дії будуть здійснені у відповідності до вимог чинного законодавства. Також зазначає, що згідно з позицією 58 додатку до рішення Європейського суду з прав людини, на користь ОСОБА_1 необхідно виконати рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 11.05.2010 та постанову Барвінківського районного суду Харківської області від 27.12.2010. Заявою від 24.07.2017 позивачем надано до відділу світлокопії вказаних рішень національного суду, та оскільки боржником за обома рішеннями національного суду є Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області 25.10.2017 державним виконавцем направлено вимогу зазначеному боржнику, щодо надання інформації про стан виконання рішення суду та встановлення розміру коштів, нарахованих до виплати позивачу. Також, в ході перевірки стану на виконання рішень національного суду державним виконавцем встановлено, що вказані рішення подані стягувачем для виконання у спосіб, передбачений Порядком погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 440 від 03.09.2014, а саме: обидва рішення подані стягувачем до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві для подальшої реєстрації та передані для виконання до органу державної казначейської служби. Органом державної казначейської служби вказані рішення включені до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою для подальшої виплати коштів позивачу. Згідно інформації, отриманої з Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою, встановлено, що рішення національних судів перебувають у першій черзі на виплату коштів. З метою уникнення подвійних виплат за одними й тими самими рішеннями судів, 25.10.2017 державним виконавцем направлено вимогу до Державної казначейської служби України, щодо надання інформації про стан виконання рішень національних судів, зазначених у додатку. Таким чином, лише після отримання від боржника та від органу державної казначейської служби запитуваної інформації.

Згідно із службовою запискою від 03.08.2017 № 4695/12.0.1/48-17 повідомлення про ухвалення Європейським судом з прав людини отримано Урядом 24.07.2017.

Отже, судами попередніх інстанцій встановлено, що державним виконавцем направлено лист позивачу та лист до Управління праці та соціального захисту населення Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області 25.10.2017, тобто з пропуском строку добровільного виконання рішення ЄСПЛ у справі "Віталій Іванович Кулик проти України та 191 інша заява" ("Vitaliy Ivanovych KULYK against Ukraine and 191 other applications").

Позивач не заперечував про отримання вищевказаних коштів на виконання рішення ЄСПЛ від 15.06.2017 про перерахування коштів (справедлива сатисфакція) у розмірі еквівалент 2000 євро у загальному розмірі національної валюти (гривня) 61 998,76 грн, як заборгованість за рішенням ЄСПЛ, проте зазначав, що розрахунок заборгованості Міністерством Юстиції України не виконаний у повному обсязі в частині зобов`язання виконати рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 11.05.2010, постанову Барвінківського районного суду Харківської області від 27.12.2010, постанову Барвінківського районного суду Харківської області від 16.05.2011, що свідчить про невиконання у повному обсязі рішення Європейського суду з прав людини від 15.06.2017.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) високі Договірні Сторони зобов`язуються виконувати остаточні рішення ЄСПЛ в будь-яких справах, у яких вони є сторонами.

Відносини, що виникають у зв`язку з обов`язком держави виконати рішення Європейського суду з прав людини у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до ЄСПЛ проти України врегульовані Законом України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

................

Перейти до повного тексту