ПОСТАНОВА
Іменем України
27 квітня 2020 року
Київ
справа №640/8057/19
адміністративне провадження №К/9901/27596/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Єзерова А.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2019 (головуючий суддя: Донець В.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2019 ( головуючий суддя: Степанюк А.Г., судді: Епель О.В., Файдюк В.В.) у справі № 640/8057/19 за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тургенєвська 55" про зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
11.05.2019 Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - позивач або Департамент ДАБК м. Києва) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тургенєвська 55" (далі - відповідач або ОСББ "Тургенєвська 55") про зобов`язання ОСББ "Тургенєвська 55" привести будівлю за адресою: вул. Тургенєвська, 55 у Шевченківському районі міста Києва до попереднього стану відповідно до технічних паспортів, виготовлених комунальним підприємством Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" станом на 06.03.2008 та 14.06.2012.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.05.2019 позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2019, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2019, позовну заяву повернуто у зв`язку з не усуненням визначених в ухвалі про залишення позовної заяви без руху недоліків.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції з посиланням на положення частини першої статті 38 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VI) зазначив, що відповідно до припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.09.2017 (далі - припис від 13.09.2017) відповідачу встановлено строк до 13.10.2017 для усунення допущених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, отже з 13.10.2017 у позивача розпочався перебіг строку для звернення до суду. На думку суду, помилковими є доводи представника позивача, що строк розпочався з часу встановлення перевіркою, 18.02.2019, неусунення недоліків зазначених у приписі, відповідно позовну заяву подано з пропуском шестимісячного строку.
Також суд першої інстанції акцентував увагу про невиконання представником позивача вимог ухвали від 16.05.2019 про залишення позовної заяви без руху щодо зазначення інформації про представника, який підписав адміністративний позов відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), що на думку суду не може бути окремою підставою для повернення позовної заяви. Водночас судом зазначено, що представником позивача не подано заву про поновлення пропущеного строку, як і не зазначено поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Суд апеляційної інстанції погодився з твердженням суду першої інстанції, що початок перебігу строку для звернення до суду у Департаменту ДАБК м. Києва розпочався з моменту закінчення терміну для добровільного виконання ОСББ "Тургенєвська 55" згаданого припису, тобто з 13.10.2017.
Також суд апеляційної інстанції зазначив, що на протязі більше ніж півтора року позивачем не ставилося питання щодо зобов`язання відповідача привести будівлю до попереднього стану, а отже подання позовної заяви за відсутності належного обґрунтування причин зволікання із зверненням до суду матиме наслідком порушення принципу правової визначеності, що є неприпустимим з огляду на принципову позицію Європейського Суду з прав людини у цьому питанні.
Водночас суд апеляційної інстанції погодився з доводами апелянта про помилковість твердження суду першої інстанції щодо необхідності зазначення у позовній заяві інформації про представника, який підписав адміністративний позов, оскільки з аналізу змісту глави 4 КАС України вбачається, що представник не є учасником справи, а визначається законодавцем окремим учасником судового процесу.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції наголосив, що викладене не впливає на правильність висновків суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для повернення позовної заяви у зв`язку із пропуском строку на звернення до суду.
03.10.2019 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Департаментом ДАБК м. Києва подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2019 і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що саме актом, складеним за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 18.02.2019 посадовою особою Департаменту було встановлено факт невиконання замовником будівництва ОСББ "Тургенєвська 55" вимог припису від 13.09.2017.
З посиланням на статтю 122 КАС України зазначає, що строк для подачі позову Департамент ДАБК м. Києва становить три місяці з 18.02.2019 (з дати складання акту за результатами перевірки виконання вимог припису) та є непропущеним.
Ухвалою Верховного Суду від 15.10.2019 відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.
Від відповідача відзиву на касаційну скаргу позивача не надходило, що відповідно до статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
В порядку статті 31 КАС України, пункту 15 Перехідних положень КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 23.04.2020 здійснено заміну суддів Саприкіної І.В. та Шарапи В.М.
Ухвалою Верховного Суду від 23.04.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
При розгляді касаційної скарги Верховний Суд враховує вимоги статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Водночас суд застосовує процесуальний закон, який діяв на момент подання касаційної скарги, оскільки розгляд касаційного провадження не був завершений до набрання чинності змін до КАС України.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Так, в ухвалі суду першої інстанції від 16.05.2019 про залишення позовної заяви без руху зазначалось, що для усунення недоліків позовної заяви позивачеві потрібно подати до суду заяву на усунення недоліків із зазначенням дати та номера справи, до якої долучити: позовну заяву, яка повинна відповідати вимогам статті 160 КАС України щодо зазначення інформації про представника, який підписав адміністративний позов відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України, із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові, місця проживання чи перебування, реєстраційного номеру облікової картки платника податків, засобів зв`язку, а також наведенням додаткових пояснень внаслідок невиконання якого припису подано позов та щодо прийняття припису за наслідками проведення перевірки з 05.02.2019 по 18.02.2019, за результатами якої складено акт від 18.02.2019 б/н; заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин та наданням відповідних доказів або письмові пояснення звернення до суду в межах відповідного строку.
У заяві про усунення недоліків представник позивача зазначив, що підставою для звернення до суду з відповідним позовом є невиконання замовником будівництва ОСББ "Тургенєвська 55" припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, від 13.09.2017, що встановлено в акті перевірки від 18.02.2019, а тому строк звернення до суду розпочався 18.02.2019 та позивачем не пропущено.
Відповідно до частини 2 статті 99 КАС України (в редакції, чинній на час винесення припису від 13.09.2017) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 2 статті 122 КАС України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом) передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 38 Закону №3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.