ПОСТАНОВА
Іменем України
27 квітня 2020 року
Київ
справа №802/2585/17-а
касаційне провадження №К/9901/59513/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Бевзенка В.М., Єзерова А.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.07.2018 (головуючий суддя: Смілянець Е.С.; судді: Залімський І.Г., Сушко О.О.) у справі №802/2585/17-а за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення (Правобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивачка) звернулася до Управління соціального захисту населення (Правобережне) Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради (далі - відповідач), у якому просила:
визнати протиправним і скасувати рішення Міської ради з питань призначення та надання населенню житлових субсидій, соціальних допомог, пільг та розгляду інших соціальних питань, оформлене протоколом № 48 від 28.11.2017, щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні з 24.10.2017 допомоги, як внутрішньо переміщеній особі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 505 від 01.10.2014 "Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг";
зобов`язати відповідача призначити ОСОБА_1 допомогу, як внутрішньо переміщеній особі з 24.10.2017 відповідно до постанови Уряду № 505.
На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона є вимушеною переселенкою з тимчасової непідконтрольної території Луганської області, яка на даний момент проживає у м. Вінниці. Так, у грудні 2017 року позивачка отримала від відповідача повідомлення №08-00-019-52572 від 04.12.2017 про відмову в призначенні їй щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлових-комунальних послуг. Відмова мотивована тим, що місто Петровське Луганської області (відповідно до постанови Верховної Ради України від 12.05.2016 №1351-VIII "Про перейменування окремих населених пунктів та районів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей" місто Петровське перейменовано на Петрово-Красносілля; нині місто Петрово-Красносілля) не відноситься до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, які затвердженні розпорядженням Кабінету Міністрів України №1085-р від 07.11.2014 "Про затвердження переліку населених пунктів, на територіях яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" (далі - розпорядження КМУ №1085-р). Таку відмову позивачка вважає протиправною, оскільки відповідно до інформації, зазначеній у листі Луганської ОДА від 06.12.2017 №6/13-6864, місто Петрово-Красносілля входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження у зв`язку із проведенням антитерористичної операції на сході України.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.02.2018 адміністративний позов задоволено.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що згідно відповіді №6/13-6864 від 06.12.2017 Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, наданої на адвокатський запит, місто Петрово-Красносілля Петровської міської ради входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади (бюджетні установи, підприємства та організації, які належать до сфери їх управління) не здійснюють свої повноваження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції на сході України. Відтак, суд дійшов висновку, що на момент виникнення спірних правовідносин (грудень 2017 року) позивачка набула право на отримання адресної грошової допомоги, як внутрішньо переміщена особа з окупованої території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Також суд першої інстанції констатував, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 №79-р "Про внесення змін у додатки 1 і 2 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року №1085-р" внесено зміни у додатки 1 і 2 до розпорядження Кабінету Міністрів України №1085-р шляхом включення до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження міста Петрово-Красносілля (м. Петровське).
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.07.2018 скасовано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.02.2018 та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову.
Ухвалюючи таке рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що на момент виникнення спірних правовідносин місто Петрово-Красносілля (м. Петровське) не було включено до Переліку населених пунктів, на територіях яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджених розпорядженням Уряду №1085-р, у зв`язку з чим відповідач відмовляючи у призначенні щомісячної адресної допомоги діяв законно. Подальше внесення законодавцем змін до Переліку населених пунктів, на територіях яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження не спростовує законності відмови суб`єкта владних повноважень станом на момент виникнення спірних правовідносин, оскільки до події підлягає застосуванню той закон або інший нормативно-правовий акт, під час якого вони настали чи мали місце.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивачка подала касаційну скаргу, у якій з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить суд касаційної інстанції скасувати зазначене судове рішення, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. Касаційна скарга обґрунтована неповним з`ясуванням судом апеляційної інстанції обставин справи. Скаржниця стверджує, що на момент звернення її із заявою (жовтень 2017 року) місто Петровське входило до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади (бюджетні установи, підприємства та організації, які належать до сфери їх управління) не здійснюють свої повноваження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції на сході України, що підтверджується інформацією, наданою Луганською ОДА. Крім того, з лютого 2018 року законодавцем розширено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження шляхом включення до нього міста Петрово-Красносілля (м. Петровське), що додатково вказує на протиправність відмови відповідача.
Ухвалою Верховного Суду від 18.09.2018 відкрито касаційне провадження у справі.
В порядку статті 31 КАС України за результатами повторного автоматизованого розподілу від 20.06.2019 визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 23.04.2020 справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
На адресу суду касаційної інстанції від відповідача надійшов письмовий відзив на касаційну скаргу, у якому останній з посиланням на законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
Верховний Суд переглянув оскаржуване судове рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судом, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачка є вимушеною переселенкою з тимчасово непідконтрольної території Луганської області, яка на даний момент проживає в м. Вінниці, що підтверджується інформацією, зазначеною у довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №509620303 від 24.10.2014.
Згідно відомостей, зазначених у паспорті, місце реєстрації ОСОБА_1 зазначено: АДРЕСА_1 .
У жовтні 2017 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про призначення їй щомісячної адресної допомоги в порядку та на умовах, визначених Постановою Уряду №505.
У грудні 2017 року ОСОБА_1 отримала від відповідача повідомлення від 04.12.2017 №08-00-019-52572 про відмову в призначенні щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Відмова мотивована тим, що місто Петровське не відноситься до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, які затверджених Розпорядженням Уряду №1085-р.
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивачка звернулася з даним позовом до суду.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Процедуру та підстави надання щомісячної адресної допомоги визначено Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №505 (із змінами та доповненнями).
Так, відповідно до абзаців 1,2 пункту 2 цього Порядку №505 грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.