ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 квітня 2020 року
м. Київ
Справа № 925/204/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання Малихіної О.В.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфлот" - Демченко В.М. дов. від 02.01.2020, Лукашов Ю.В. дов. від 02.01.2020,
відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Етекс" - Шульгін Є.Г. (в порядку самопредставництва),
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Етекс"
на рішення господарського суду Черкаської області від 01.08.2019 (суддя Довгань К.І.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 (головуючий суддя: Дідиченко М.А., судді: Пономаренко Є.Ю., Кропивна Л.В.)
у справі № 925/204/19
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфлот" (далі - ТОВ "Інтерфлот")
до товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Етекс" (далі - ТОВ "Альфа-Етекс")
про стягнення 2 440 193,15 грн.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
ТОВ "Інтерфлот" звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до ТОВ "Альфа-Етекс" про стягнення 2 440 193,15 грн. завданих збитків.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору від 01.07.2017 № 01/07/17 позивачем надана відповідачу сировина та допоміжні матеріали для пакування та виготовлення продукції. Проте відповідач, використавши лише частину наданої сировини та допоміжних матеріалів, залишок позивачу не повернув, чим порушив умови вказаного договору. У зв`язку з наведеним позивач просить суд стягнути з відповідача 2 440 193,15 грн. завданих збитків, що є вартістю неповернутої відповідачем сировини та допоміжних матеріалів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням господарського суду Черкаської області від 01.08.2019 зі справи № 925/204/19, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2020, позов задоволено повністю, з посиланням на його обґрунтованість.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ТОВ "Альфа-Етекс", посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції рішення та постанову зі справи скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Судами попередніх інстанцій неправильно застосовано приписи частини п`ятої статті 226 Господарського кодексу України. При цьому суд першої інстанції вдався до порушення пункту 4 частини четвертої статті 238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а суд апеляційної інстанції - до порушення підпункту "г" пункту 3 частини першої статті 282 ГПК України.
Суди не врахували того, що право вимоги в управненої сторони згідно з нормою частини п`ятої статті 226 ГПК України виникає у разі невиконання зобов`язання про передачу їй речі.
Судами попередніх інстанцій у рішенні не встановлено ні факту невиконання відповідачем обов`язку щодо передачі позивачу залишків давальницької сировини за Договором, ані мотивів, на підставі яких суди могли б дійти висновку про наявність факту невиконання відповідачем вказаного обов`язку.
У судових рішеннях мала бути зазначена дата, коли відповідач не виконав обов`язок з повернення давальницької сировини, та дата, з якої права та інтереси позивача є порушеними, проте вказаної інформації судові рішення попередніх інстанцій не містять.
Суди попередніх інстанцій не застосували приписи частини другої статті 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та пункту 3 абзацу другого частини першої статті 532 ЦК України, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин, оскільки Договором не встановлений строк повернення залишків давальницької сировини та матеріалів, не встановлене місце виконання такого обов`язку, а з вимогою до відповідача про повернення залишків давальницької сировини позивач до відповідача не звертався.
У випадку застосування судами попередніх інстанцій вказаних норм суди дійшли б висновку про відсутність факту порушення прав та інтересів позивача, а також права останнього на стягнення збитків з відповідача, оскільки в останнього не виникло обов`язку з повернення залишків давальницької сировини.
Суди порушили та неправильно застосували норми, які регулюють питання відшкодування збитків, а саме приписи частини другої статті 22 ЦК України, частини другої статті 224, частини першої статті 225, частини п`ятої статті 226 Господарського кодексу України, та стягнули збитки за відсутності факту існування у позивача таких збитків.
Так, оскільки залишки сировини є власністю позивача і є в наявності (тобто не знищені та не пошкоджені), позовна вимога про стягнення збитків, що є вартістю залишків сировини, є безпідставною та передчасною, оскільки ефективним способом захисту права для позивача є витребування такого майна у відповідача.
У доповненні до касаційної скарги скаржник зазначив про: порушення судом апеляційної інстанції у розгляді справи приписів підпункту "в" пункту 3 частини першої статті 282 ГПК України, неправильне застосування названим судом приписів статей 611, 612 ЦК України, порушення приписів частини п`ятої статті 269 ГПК України та частин першої, другої статті 176, частин другої, восьмої, дев`ятої статті 80 ГПК України.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Інтерфлот" просило залишити рішення попередніх судових інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись, зокрема, на правильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
16.03.2020 від ТОВ "Альфа-Етекс" надійшли письмові пояснення на відзив на касаційну скаргу.
17.03.2020 від ТОВ "Інтерфлот" надійшли письмові доповнення до відзиву на касаційну скаргу.
Розгляд клопотань учасників справи
17.03.2020 від ТОВ "Інтерфлот" надійшло клопотання, відповідно до якого назване Товариство просило не розглядати без його участі справу № 925/204/19, у разі, якщо Суд не буде працювати у звичайному режимі або допуск представників Товариства не буде забезпечений.
Призначений на 19.03.2020 розгляд касаційної скарги у справі № 925/204/19 не відбувся, у зв`язку з його відкладенням внаслідок карантину та у подальшому розгляд касаційної скарги призначений на 27.04.2020 з повідомленням учасників справи. При цьому, Суд працює у звичайному режимі та здійснює розгляд судових справ за участю представників учасників судових справ. У зв`язку з наведеним вказане клопотання ТОВ "Інтерфлот" Суд залишив без розгляду.
24.04.2020 від ТОВ "Інтерфлот" надійшло клопотання, в якому останній просив Суд допустити представників названого Товариства, які будуть захищені засобами індивідуального захисту, у судове засідання до розгляду касаційної скарги по суті і не розглядати скаргу без участі представників ТОВ "Інтерфлот".
У судовому засіданні 27.04.2020 клопотання Судом задоволено, розгляд касаційної скарги здійснюється за участю представників учасників справи.
24.04.2020 від ТОВ "Інтерфлот" надійшли пояснення з клопотанням про неупередженість розгляду справи.
Ознайомившись з викладеною у клопотанні про неупередженість розгляду справи інформацією, Суд не встановив підстав для самовідводу суддів у справі або секретаря судового засідання у відповідності до приписів статей 35, 37 Господарського процесуального кодексу України.
27.04.2020 від ТОВ "Інтерфлот" надійшло клопотання про поновлення виконання рішення суду у справі № 925/204/19.
Суд вирішив розглянути відповідне клопотання названого Товариства у нарадчій кімнаті з одночасним розглядом касаційної скарги по суті.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
01.07.2017 ТОВ "Інтерфлот" як замовником та ТОВ "Альфа-Етекс" як виконавцем укладено договір № 01/07/17 (далі - Договір), відповідно до умов якого виконавець у порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язався виконати роботу на власний ризик (далі - робота) з виготовлення на виробничих площах виконавця або орендованих ним площах з матеріалу та сировини замовника (банка консервна алюмінієва, жерстяна, гофротара, етикетка, томатна паста, різні види мор. риби тощо) консерви (далі - продукція) і передати готову продукцію замовнику. Замовник на умовах, визначених цим договором, зобов`язався виготовлену продукцію прийняти та оплатити виконані виконавцем роботи.
Відповідно до пункту 1.5 Договору право власності на сировину, її залишки і відходи належить замовнику.
Згідно з пунктом 1.6 Договору сторони домовилися, що виробничий період, протягом якого здійснюється виконання робіт з виготовлення продукції, становить календарний місяць або інший строк, який вказується у специфікаціях, що є невід`ємною частиною Договору.
Відповідно до підпункту 2.3.4 пункту 2.3 Договору виконавець зобов`язується надати замовнику по завершенні виробничого періоду, але не пізніше десятого числа місяця, наступного за звітним, такі звіти:
- акт прийому-передачі готової продукції;
- звіт про рух готової продукції за виробничий період (місяць);
- звіт використання сировини за видами виготовленої готової продукції за виробничий період (місяць);
- звіт по використанню матеріалів за видами виготовленої готової продукції за виробничий період (місяць);
- звіт про рух давальницької сировини за виробничий період (місяць);
- звіт про рух давальницьких матеріалів за виробничий період (місяць).
Згідно з підпунктом 2.3.5 пункту 2.3 Договору виконавець зобов`язується надати замовнику такі документи на кожну партію продукції:
- акт виконаних робіт за виробничий період (місяць) з прикладенням відповідної податкової накладної;
- декларацію виробника про якість консервів;
- видаткову накладну.
Виконавець несе відповідальність за збереження переданої йому давальницької сировини, інших матеріалів для виготовлення продукції з моменту прийому давальницької сировини, матеріалів та до моменту передачі готової продукції, залишків матеріалів замовнику або третім особам, визначеним замовником (пункт 5.2 Договору).
На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу давальницьку сировину, матеріали на суму 70 271 872,35 грн., на підтвердження чого позивачем надано накладні на передачу давальницької сировини, а також допоміжних матеріалів.
Відповідач виготовив продукцію з наданих замовником давальницької сировини та матеріалів на суму 67 831 679,20 грн., про що сторонами складені відповідні акти надання послуг з переробки, товарно-транспортні накладні.
Відповідачем використана сировина та допоміжні матеріали для виготовлення продукції не в повному обсязі, у зв`язку з чим в останнього залишилися сировина та допоміжні матеріали на суму 2 440 193,15 грн.
Листом від 28.12.2018 № 84 відповідач повідомив позивача про те, що Договір припиняє свою дію з 31.12.2018 (відповідачем відмовлено позивачу в пролонгації Договору на 2019 рік).
За твердженням позивача, 28.12.2018 ним вивезено всю готову продукцію, але у проведенні інвентаризації та вивезенні залишків сировини і допоміжних матеріалів відповідачем позивачу відмовлено.
Листом від 03.01.2019 № 1 відповідач повідомив позивача про те, що, зважаючи на наявність в останнього всієї обліково-звітної документації для підтвердження асортименту і кількості переданих матеріалів та отриманої готової продукції від ТОВ "Альфа-Етекс", у проведенні інвентаризації "доцільної потреби" не вбачає.
11.01.2019 позивач направив відповідачу вимогу вих. від 11.01.2019 № 4 про направлення звітів по рух готової продукції, про витрачання сировини та матеріалів, про рух давальницької сировини і давальницьких матеріалів та актів виконаних робіт за виробничі періоди, з метою подальшого складення зведених облікових документів.
16.01.2019 позивачем надіслана відповідачу вимога вих. від 15.01.2019 № 6, в якій зазначено, що ТОВ "Альфа-Етекс" своїх зобов`язань за Договором належним чином не виконало, замовнику готову продукцію не надало, звіти, передбачені Договором, не подало, співробітників позивача для перевірки ходу, якості робіт та інвентаризації залишків продукції не допустило. У зв`язку з цим позивач вимагав допустити його працівників для проведення та складання актів інвентаризації і надати можливість вивезти залишки невикористаної сировини та допоміжних матеріалів.
22.01.2019 позивачем надіслана на адресу відповідача вимога вих. від 22.01.2019 № 8, в якій останній, у зв`язку з недопуском відповідачем представників позивача для інвентаризації продукції замовника та нездійснення повернення відповідачем залишків давальницької сировини та допоміжного матеріалу, вимагав відшкодувати завдані збитки.
За твердженням позивача, відповідач своїх зобов`язань щодо повернення невикористаних допоміжних матеріалів позивачу в натурі не виконав та вартість цих матеріалів не відшкодував, що й стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду з метою захисту порушеного права та стягнення з відповідача завданих позивачу збитків.
4. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
ЦК України:
частина перша статті 11:
- цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки;
- підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини;
частини перша, друга статті 22:
- особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування;
- збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
стаття 509:
- зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку;
- зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу;
- зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості;
частина перша статті 526:
- зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;
стаття 530:
- якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події;
- якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства;
частина перша статті 532:
- місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі.
Якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання провадиться, зокрема, за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов`язання;
пункт 4 частини першої статті 611:
- у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди;
частина перша статті 631:
- строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору;
частини перша, друга статті 837:
- за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу;
- договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові;
частини перша, друга статті 840:
- якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов`язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок;
- якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків;
стаття 841:
- підрядник зобов`язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна.
Господарський кодекс України (далі - ГК України):
стаття 224:
- учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено;
- під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною;
стаття 225:
- до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом;
- законом щодо окремих видів господарських зобов`язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань;
- при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків;
- виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду;
частина п`ята статті 226:
- у разі невиконання зобов`язання про передачу їй індивідуально визначеної речі (речей, визначених родовими ознаками) управнена сторона має право вимагати відібрання цієї речі (речей) у зобов`язаної сторони або вимагати відшкодування останньою збитків.
Господарський процесуальний кодексу України (далі - ГПК України):
частина перша статті 13:
- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності (частина перша);
частина перша статті 74:
- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх, зокрема, вимог;
частина перша статті 76: