П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 11-1110сап19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого Князєва В. С.,
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Британчука В. В., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
за участю секретаря судового засідання Біляр Л. В.,
скаржника ОСОБА_1,
представників:
скаржника - адвоката Майстренко Л. О.,
Вищої ради правосуддя - Русакової І. Г.
розглянула у судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя від 10 вересня 2019 року № 2390/0/15-19, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Другої Дисциплінарної палати від 25 березня 2019 року № 917/2дп/15-19,
У С Т А Н О В И Л А :
Короткий зміст та обґрунтування наведених у скарзі вимог
1. 08 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою, в якій просив скасувати рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 10 вересня 2019 року № 2390/0/15-19 про залишення без змін рішення її Другої Дисциплінарної палати від 25 березня 2019 року № 917/2дп/15-19 "Про притягнення судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності".
2. На обґрунтування наведених у скарзі вимог ОСОБА_1 послався на наявність передбаченої пунктом 4 частини першої статті 52 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" підстави для скасування оспорюваного рішення ВРП, а саме: рішення не містить посилань на визначені законом підстави дисциплінарної відповідальності судді та мотиви, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.
3. Доводи скаржника щодо невмотивованості спірного рішення ВРП в основному зводяться до того, що в його діях немає істотного дисциплінарного проступку, грубої недбалості, систематичного нехтування обов`язками, грубого порушення закону при ухваленні судових рішень. Висновки ВРП і її дисциплінарного органу із цього приводу ОСОБА_1 вважає свавільними і зробленими внаслідок зловживання формально допустимою законом дискрецією при застосуванні оціночних правових категорій. До того ж ці органи, перевищивши надані законом повноваження, фактично вдалися до оцінки постановлених ним ухвал, при цьому зробили це виключно з власних припущень, за свавільного тлумачення процесуальних норм та без наведення належних мотивів, внаслідок чого застосували вид стягнення, що несумісний з наведеними ними підставами дисциплінарної відповідальності. При цьому, на переконання ОСОБА_1, Друга Дисциплінарна палата ВРП під час обрання виду дисциплінарної відповідальності знехтувала вимогами частини другої статті 109 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Також скаржник наполягає на тому, що факт скасування ухваленого ним судового рішення не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності, оскільки це заборонено Конституцією України.
Позиція ВРП
4. У відзиві на скаргу ВРП заперечує проти доводів ОСОБА_1 та просить залишити без змін оскаржуване рішення. Вважає наведені у скарзі мотиви щодо безпідставності притягнення його до дисциплінарної відповідальності та необґрунтованості й невмотивованості висновків ВРП такими, що не заслуговують на увагу. ВРП також наголошує, що підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону України "Про Вищу раду правосуддя", для скасування її рішення від 10 вересня 2019 року немає.
5. У цілому наведені у відзиві доводи відтворюють ті мотиви, якими обґрунтовано рішення ВРП.
Рух скарги
6. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 10 жовтня 2019 року відкрила провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення ВРП від 10 вересня 2019 року № 2390/0/15-19.
7. Ухвалою від 12 листопада 2019 року суддя Великої Палати Верховного Суду, визначений суддею-доповідачем у цій справі, призначив її справу до розгляду у судовому засіданні, про що було повідомлено учасників справи.
8. Ухвалами від 28 листопада та 03 грудня 2019 року Велика Палата Верховного Суду задовольнила заяви суддів Великої Палати Верховного Суду Пророка В. В. і Прокопенка О. Б. про самовідвід та відвела їх від участі в розгляді цієї справи.
Позиція учасників справи щодо скарги
9. У судовому засіданні 20 лютого 2020 року скаржник та його представник просили задовольнити скаргу з наведених у ній мотивів.
10. Представник ВРП просив відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1, а оспорюване рішення залишити без змін.
Обставини справи
11. ОСОБА_1 . Указом Президента України від 09 жовтня 2009 року № 814/2009 призначений на посаду судді Голосіївського районного суду міста Києва строком на п`ять років. Указом Президента України від 23 травня 2013 року № 301/2013 переведений на посаду судді Солом`янського районного суду міста Києва в межах п`ятирічного строку. Указом Президента України від 29 грудня 2017 року № 441/2017 призначений на посаду судді Солом`янського районного суду міста Києва.
12. 02 березня 2018 року до ВРП надійшли скарги адвоката Марченко І. В. в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНГрупп" (далі - ТОВ "ЕНГрупп") та адвоката Моісеєнко О. М. від 28 лютого 2018 року щодо дисциплінарних проступків, допущених суддею Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1. під час розгляду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_9., погодженого прокурором відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України (далі - САП ГПУ) Касьян А. О., про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) від 16 квітня 2015 року за № 42015000000000722, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 212, частиною п`ятою статті 191, частиною четвертою статті 368, частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України (далі - КК).
13. Автори скарг зазначили, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 від 14 лютого 2018 року у справі № 760/4132/18 детективу НАБУ ОСОБА_9 безпідставно поновлено процесуальний строк для подання клопотання про арешт майна, вилученого 07 лютого 2018 року, не повідомлено власників майна про розгляд судом клопотання про арешт майна, що, на думку скаржників, свідчить про вчинення суддею дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом "г" пункту 1 частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
14. 14 вересня 2018 року до ВРП надійшла дисциплінарна скарга адвоката Левіцького Є. В.
15. У скарзі зазначено, що слідчий суддя ОСОБА_1 в ухвалі від 10 серпня 2018 року в справі № 760/16141/18 вказав доводи, наведені у клопотанні, але жодним чином не проаналізував їх правомірності та обґрунтованості і не навів власної мотивації постановлення ухвали, а лише частково скопіював текст ухвали від 6 липня 2018 року № 760/17213/18 (суддя Криворот О.О.). Також зазначено, що суддя порушив право на таємницю кореспонденції і телефонних розмов та право на невтручання в особисте життя ОСОБА_2, оскільки надав доступ до документів та інформації стосовно спілкування останньої з невизначеним колом осіб. Крім того, вказаною ухвалою надано доступ до інформації, що становить адвокатську таємницю.
16. 01 жовтня 2018 року до ВРП надійшла дисциплінарна скарга адвоката Кострюкова В. І., яку він подав в інтересах ОСОБА_3
17. Автор скарги зазначив, що 28 вересня 2018 року йому та його довірителю - замовнику експертизи стало відомо про постановлення 10 вересня 2018 року у справі № 760/21399/18 ухвали, якою задоволено заяву прокурора САП ГПУ Макара О. І. про відвід експерта Ямненка О. В. При постановленні цієї ухвали слідчий суддя ОСОБА_1 грубо порушив низку норм Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), зокрема зазначив, що заяву про відвід експерта всупереч вимогам статті 81 КПК було розглянуто без виклику як експерта, якому було заявлено відвід, адвоката Кострюкова В. І., за заявою якого було призначено проведення будівельно-технічної експертизи, а також підозрюваного як замовника експертизи. Окрім того, адвокат Кострюков В. І. зазначив, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000000870 було завершено, а тому в судді ОСОБА_1. не було правових підстав вирішувати питання щодо проведення експертизи як слідчої дії після завершення досудового розслідування.
18. Друга Дисциплінарна палата ВРП ухвалами від 26 листопада 2018 року та 28 січня 2019 року відкрила за цими скаргами дисциплінарні справи стосовно судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 та об`єднала їх в одне провадження.
19. Під час розгляду об`єднаної дисциплінарної справи Друга Дисциплінарна палата ВРП установила такі обставини.
20. Стосовно розгляду слідчим суддею ОСОБА_1. клопотання детектива НАБУ про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 16 квітня 2015 року за № 42015000000000722.
21. Солом`янський районний суд міста Києва (слідчий суддя Фомін В. А.) ухвалою від 01 лютого 2018 року частково задовольнив клопотання заступника Генерального прокурора - керівника САП ГПУ Холодницького Н. І. про проведення обшуку у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 16 квітня 2015 року за № 42015000000000722, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 212, частиною п`ятою статті 191, частиною четвертою статті 368, частиною другою статті 364 КК.
22. Цим судовим рішенням надано дозвіл детективу НАБУ Бондаренко - Барбулі А. С., який здійснює досудове розслідування у згаданому кримінальному провадженні, на проведення обшуку в офісі, в якому здійснює свою адвокатську діяльність Моісеєнко О. М., за адресою: АДРЕСА_1, що на праві власності належить ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, з метою відшукання та вилучення документів згідно з переліком, наведеним в ухвалі суду.
23. 12 лютого 2018 року до Солом`янського районного суду міста Києва надійшло клопотання детектива НАБУ ОСОБА_9, погоджене із прокурором відділу САП ГПУ Касьян А. О., про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 16 квітня 2015 року за № 42015000000000722. Детектив просив суд поновити процесуальний строк для подання клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, який був пропущений із поважних причин, а саме у зв`язку з тим, що обшук проводився у місті Харкові і закінчився 07 лютого 2018 року о 23:20, час був витрачений на повернення групи слідчих у кримінальному провадженні до міста Києва. Клопотання про накладення арешту на майно було надіслано поштою 9 лютого 2018 року.
24. Слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ухвалою від 14 лютого 2018 року поновив детективу НАБУ ОСОБА_9 процесуальний строк для подання клопотання про арешт майна. Цим судовим рішенням накладено арешт на майно (згідно з переліком, зазначеним в ухвалі), вилучене під час обшуку 07 лютого 2018 року в нежитлових приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1, які використовуються (використовувалися) Моісеєнко О. М . Ухвалу обґрунтовано потребою збереження речових доказів, вилучених 07 лютого 2018 року під час обшуку в нежитлових приміщеннях.
25. Київський апеляційний суд ухвалою від 24 січня 2019 року залишив цю ухвалу без змін.
26. Під час розгляду дисциплінарної справи встановлено, що відповідно до протоколу обшуку від 07 лютого 2018 року обшук проводився у квартирі АДРЕСА_2, хоч, як зазначалося вище, ухвалою слідчого судді від 01 лютого 2018 року надано дозвіл на проведення обшуку в нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_6, ОСОБА_7 та
ОСОБА_8. 27 . Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (номер довідки 113872936, яка додана до матеріалів скарги адвоката Марченко І. В. ) квартира АДРЕСА_2, є житловим приміщенням, яке на праві власності належить ОСОБА_12 .
28. Наведені обставини, на переконання дисциплінарного органу ВРП, свідчать про те, що слідчий суддя ОСОБА_1, накладаючи ухвалою від 14 лютого 2018 року арешт на зазначене у клопотанні детектива майно як тимчасово вилучене під час обшуку у нежитловому приміщенні, не з`ясував ні правової підстави, ні правового статусу цього майна та фактично не досліджував матеріали справи, адже протоколом обшуку підтверджується, що він проводився у квартирі.
29. Крім цього, суддя не надав оцінки запереченням, наведеним у протоколі обшуку, щодо вилучення документів адвоката Марченко І. В. з огляду на положення статті 23 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що свідчить про відсутність правової підстави для арешту цього майна.
30. Також поза увагою судді ОСОБА_1 залишилась та обставина, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 01 лютого 2018 року дозвіл на проведення обшуку надано детективу НАБУ Бондаренко-Барбулі А. С., а із протоколу обшуку від 07 лютого 2018 року вбачається, що обшук проводився детективами НАБУ ОСОБА_9 та Жуковою В. І. за участю детектива НАБУ Семиволоса І. І .
31. За висновком Другої Дисциплінарної палати ВРП ці дії слідчого судді вказують на поверховий і формальний розгляд клопотання детектива та свідчать про відсутність судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
32. Також дисциплінарний орган ВРП установив, що власників тимчасово вилученого 07 лютого 2018 року майна не було повідомлено про розгляд у суді клопотання про накладення арешту на майно. Таким чином, суддя ОСОБА_1 проігнорував норму процесуального законодавства щодо обов`язкового виклику в судове засідання вказаних осіб, що призвело до порушення їхнього права на справедливий суд. За цих обставин власники тимчасово вилученого майна були позбавлені процесуальних прав та можливості висловити свою позицію з приводу доцільності арешту належного їм майна, що суперечить практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) стосовно потреби забезпечення дотримання принципу справедливого балансу між сторонами, який вимагає, щоб кожній стороні надавалась розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище стосовно другої сторони.
33. Допущене суддею процесуальне порушення перебуває у причинно-наслідковому зв`язку із протиправним обмеженням права власності на арештоване майно як основоположного права людини в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
34. До того ж в ухвалі Солом`янського районного суду міста Києва від 14 лютого 2018 року суддя ОСОБА_1 не навів аргументів, якими він керувався під час задоволення клопотання детектива НАБУ ОСОБА_9. про арешт тимчасово вилученого майна, не зазначив мотивів пропорційності застосування арешту майна, при цьому саме собою поновлення строку для звернення до суду, згідно з позицією Другої Дисциплінарної палати ВРП, суперечить приписам статті 171 КПК, оскільки цей строк є присічним та поновленню не підлягає.
35. Дисциплінарний орган ВРП також зауважив, що суддя ОСОБА_1 вжив у зазначеній ухвалі слово "тощо", яке вказує на неповноту переліку, можливість його продовження, що при вирішенні питання про накладення арешту на майно є неприпустимим, оскільки обумовлює можливість його накладення на будь-яке майно.
36. Таким чином, Друга Дисциплінарна палата ВРП установила, що під час розгляду клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно слідчий суддя ОСОБА_1 порушив вимоги статей 3, 21, 171, 172, 173 КПК, грубо порушив право осіб на справедливий суд, гарантоване статтею 6 Конвенції, знехтував принципом верховенства права, проігнорував необхідність дотримання принципу рівності сторін та незаконно обмежив право на мирне володіння майном, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, не забезпечив справедливого судового розгляду вказаної справи.
37. Дисциплінарний орган ВРП зазначив, що матеріали дисциплінарної справи не містять доказів умисності дій судді ОСОБА_1., однак характер порушень свідчить про допущену ним грубу недбалість під час розгляду справи № 760/4132/18.
38. Посилання судді на ту обставину, що суд апеляційної інстанції залишив без змін постановлену ним ухвалу від 14 лютого 2018 року в цій справі, Друга Дисциплінарна палата ВРП відхилила, зазначивши, що зміст ухвали суду апеляційної інстанції не спростовує висновків, встановлених під час дисциплінарного провадження. Залишення апеляційною інстанцією ухвали в силі не виключає дисциплінарної відповідальності судді за допущені порушення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
39. З огляду на установлені під час дисциплінарного провадження порушення дисциплінарний орган ВРП дійшов висновку про вчинення суддею Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а саме: внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод (стаття 6 Конвенції, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції).
40. Стосовно розгляду слідчим суддею ОСОБА_1. клопотання слідчого про тимчасовий доступ до речей і документів, що становлять охоронювану законом таємницю у справі № 760/16141/18, під час дисциплінарного провадження установлено такі обставини.
41. Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1. від 10 серпня 2018 року у справі № 760/16141/18 задоволено клопотання детектива Четвертого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ Бірюкова Р. Г. про тимчасовий доступ до речей і документів, що становлять охоронювану законом таємницю.
42. Цією ухвалою надано тимчасовий доступ до речей і документів, що становлять охоронювану законом таємницю і перебувають у володінні оператора - Приватного акціонерного товариства "ВФ УКРАЇНА" (далі - ПрАТ "ВФ УКРАЇНА") у паперовому та електронному вигляді, з можливістю вилучення їх копій, зокрема які містять інформацію про споживача телекомунікаційних послуг ОСОБА_2 з належним їй абонентським номером у період з 22 липня 2014 року по 01 січня 2018 року із такими властивостями:
- адреси розташування, азимути та номери базових станцій, через які здійснювались з`єднання кінцевого обладнання із вказаним вище мобільним терміналом (абонент А);
- ідентифікаційні ознаки кінцевого обладнання абонента А: абонентський номер, серійний номер, номер sim-картки, унікальний ідентифікатор sim-картки (IMSI), міжнародний ідентифікатор кінцевого обладнання (далі - ІМЕІ) тощо;
- типи з`єднань абонента А: вхідні та вихідні дзвінки, sms-повідомлення, mms-повідомлення, GPRS (передача інформації по незайнятій голосовим зв`язком смузі частот), переадресацію тощо із зазначенням дати, часу, тривалості з`єднань, у тому числі з`єднань нульової тривалості (неприйняті виклики), ІМЕІ споживача, ІМЕІ абонентських номерів абонентів, з якими здійснювалось з`єднання, азимутів та адрес базових станцій, через які здійснювалось з`єднання;
- ідентифікаційні ознаки кінцевого обладнання споживачів телекомунікаційних послуг, з якими відбувався сеанс зв`язку абонента А - (абонент В), із зазначенням абонентського номера, серійного номера, унікального ідентифікатора sim-картки (IMSI), ІМЕІ, номерів телефону тощо;
- адреси розташування, азимути та номери базових станцій, через які здійснювалось з`єднання кінцевого обладнання із вказаним вище мобільним терміналом (абонент В);
- паспортні дані фізичних осіб чи реєстраційні дані юридичних осіб - споживачів телекомунікаційних послуг (у разі якщо такі послуги надаються (надавались) на умовах контрактного підключення).
43. Апеляційний суд міста Києва ухвалою від 18 вересня 2018 року скасував ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1. від 10 серпня 2018 року та постановив нову ухвалу, якою у задоволенні зазначеного клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, що становлять охоронювану законом таємницю, відмовив.
44. Суд апеляційної інстанції зауважив, що слідчий суддя надав доступ до кореспонденції та інформації щодо особистого життя ОСОБА_2 та невизначеного кола осіб, не вказавши, який саме зв`язок існує між доказами, які могли бути отримані шляхом такого доступу, та конкретними обставинами, які підлягають встановленню у цьому кримінальному провадженню. Крім цього, слідчий суддя не вказав, для встановлення яких саме фактів необхідно надання тимчасового доступу до речей та документів і які саме докази мають бути отримані шляхом доступу до відповідних речей та документів. Також не зазначив, який зв`язок існує між тими обставинами, які необхідно дослідити в кримінальному провадженні, та інформацією, що міститься у речах і документах, доступу до яких вимагає детектив. Отже, слідчий суддя постановив ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів без наведення аргументів та мотивів, що порушує вимоги статей 370, 372 КПК.
45. У дисциплінарному провадженні встановлено, що розгляд клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, що містять охоронювану законом таємницю, здійснювався без виклику ПрАТ "ВФ УКРАЇНА". Із цього приводу дисциплінарний орган ВРП зауважив, що ухвала від 10 серпня 2018 року не містить жодної обставини, яка могла б указувати на існування реальної загрози зміни або знищення речей чи документів як підстави розгляду згаданого клопотання без участі особи, у якої зберігаються речі чи документи (ПрАТ "ВФ УКРАЇНА"), доступ до яких надано ухвалою. Водночас зміст ухвали зводиться до опису доводів, наведених у клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів, та цитування норм процесуального законодавства без зазначення мотивів, на підставі яких суддя дійшов висновку про задоволення клопотання. За цих обставин суддя ОСОБА_1 не дотримався приписів частини другої статті 163 КПК.
46. Крім цього, клопотання стосувалося надання інформації щодо ОСОБА_2 . Як убачається з тексту ухвали від 10 серпня 2018 року, судді ОСОБА_1 було відомо, що ОСОБА_2 здійснює адвокатську діяльність, а також що детектив НАБУ клопотав про отримання доступу до інформації з її абонентського номера, який зазначений у Єдиному реєстрі адвокатів України як робочий. Суддя ОСОБА_1 мав розуміти, що задоволення клопотання може призвести до втручання у спілкування адвоката ОСОБА_2 (абонент А) з клієнтами, однак попри це жодним чином не аргументував, з яких підстав він вважав за можливе надати доступ до інформації про з`єднання з іншими абонентами у передбачений в ухвалі спосіб. Крім цього, суддя ОСОБА_1 не надав оцінки факту можливого втручання в особисте життя ОСОБА_2 внаслідок задоволення зазначеного клопотання.
47. За твердженням дисциплінарного органу ВРП, суддя ОСОБА_1 не навів аргументів та мотивів повного задоволення клопотання детектива про тимчасовий доступ до речей і документів, що становлять охоронювану законом таємницю, не зазначив мотивів доцільності отримання доступу до інформації щодо невизначеного кола осіб, з якими контактувала ОСОБА_2 протягом майже чотирьох років, та не вказав, що це необхідно для цілей кримінального провадження.
48. При цьому Друга Дисциплінарна палата ВРП зазначила, що не надавала оцінки правомірності судового рішення, натомість оцінювала виключно дії судді ОСОБА_1. при вирішенні згаданого питання, зокрема, в контексті виконання слідчим суддею його обов`язків щодо судового контролю за здійсненням захисту основоположних прав людини та дотриманням права на справедливий судовий розгляд.
49. Отже, за висновком дисциплінарного органу ВРП, суддя ОСОБА_1 у справі № 760/16141/18 допустив порушення порядку розгляду клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, встановленого КПК, не здійснив виклику особи, у володінні якої вони знаходяться, не навів жодних аргументів та мотивів задоволення вказаного клопотання та фактично надав доступ до інформації про особисте життя та приватне спілкування адвоката з клієнтами телефоном. Встановлені під час розгляду дисциплінарної справи порушення норм процесуального права та права осіб на справедливий суд і на повагу до приватного, сімейного життя та кореспонденції мають істотний характер. Допускаючи вказані порушення, суддя не дотримався практики ЄСПЛ.
50. Істотні порушення процесуального права вчинені суддею ОСОБА_1. через грубу недбалість під час виконання професійних обов`язків, а саме: несумлінне використання суддею своїх процесуальних повноважень, порушення норм процесуального права, прав, гарантованих законами та Конвенцією, що, у свою чергу, призвело до підриву суспільної довіри до суду.
51. Такі дії судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 під час розгляду справи № 760/16141/18 кваліфіковані Другою Дисциплінарною палатою ВРП за підпунктом "а" пункту 1 та пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а саме: внаслідок недбалості істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків; внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод.
52. Стосовно розгляду суддею ОСОБА_1. заяви прокурора про відвід експерта у кримінальному провадженні № 42016000000000870 (справа № 760/21399/18) дисциплінарний орган ВРП установив такі обставини.
53. 17 серпня 2018 року до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла заява прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді САП ГПУ Макара О. В. про відвід експерта, подана в межах кримінального провадження № 42016000000000870.
54. Слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ухвалою від 10 вересня 2018 року задовольнив цю заяву, відвів експерта Ямненка О. В., штатного працівника Державного підприємства "Укрдержбудекспертиза" (далі - ДП "Укрдержбудекспертиза"), від участі у кримінальному провадженні № 42016000000000870 від 29 березня 2016 року.
55. Згодом це судове рішення скасував Київський апеляційний суд ухвалою від 06 листопада 2018 року, констатувавши порушення судом першої інстанції порядку вирішення питання про відвід, врегульованого статтею 81 КПК, у зв`язку з тим, що розгляд цього клопотання слідчий суддя здійснив за відсутності експерта Ямненка О. В., підозрюваного ОСОБА_3 і його захисника - адвоката Кострюкова В. І., чим фактично обмежив доступ підозрюваного і його захисника до правосуддя.
56. Дисциплінарний орган ВРП, оцінюючи дії слідчого судді ОСОБА_1. під час розгляду клопотання про відвід експерта з позиції наявності або відсутності в них складу дисциплінарного проступку, дійшов висновку, що цей суддя не дотримався імперативних норм, а саме норм статей 48, 56 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статей 81, 135 КПК. Зокрема, про розгляд згаданого клопотання сторона захисту та експерт не були повідомлені, що позбавило цих осіб можливості надати свої доводи або заперечення стосовно відповідної заяви, а суддя фактично постановляв ухвалу у справі № 760/21399/18 лише на підставі мотивів, наведених у заяві прокурора САП ГПУ Макара О. І., чим, на переконання Другої Дисциплінарної палати, допустив формальний і поверховий розгляд клопотання та не забезпечив судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
57. До того ж суддя повністю проігнорував приписи процесуального законодавства щодо необхідного залучення до кримінального провадження іншого експерта та не встановив строк, протягом якого це має відбутись, що свідчить не лише про допущення процесуальних порушень, а й призводить до неналежного та неефективного досудового розслідування відповідного кримінального провадження.
58. Крім цього, суддя залишив поза увагою і не надав оцінки тому факту, що детективи НАБУ не надали експерту Ямненку О. В., якому було доручено проведення експертизи, документи на виконання рішення суду, у зв`язку із чим здійснення ним експертизи в рамках кримінального провадження було заблоковано протягом 9 місяців.
59. Таким чином, Друга Дисциплінарна палата ВРП установила, що під час розгляду справи № 760/21399/18 та постановлення ухвали від 10 вересня 2018 року за результатами розгляду заяви прокурора САП ГПУ Макара О. І. про відвід експерта слідчий суддя ОСОБА_1 допустив порушення статей 81, 135 КПК. Ці порушення є істотними, адже суддею не надано стороні захисту та експерту можливості висловити свою думку щодо відводу та реалізувати свої процесуальні права, а також проігноровано вимоги щодо залучення іншого експерта та встановлення строку, протягом якого таке залучення має відбутися. Крім того, про істотність цих процесуальних порушень зазначив і суд апеляційної інстанції в ухвалі від 06 листопада 2018 року.
60. За висновком дисциплінарного органу ВРП, дії судді ОСОБА_1. під час вчинення вказаних порушень свідчать про його грубу недбалість, адже суддя фактично не виконав обов`язки, покладені на слідчого суддю нормами КПК.
61. Під час засідання Другої Дисциплінарної палати ВРП суддя ОСОБА_1 та його представник визнали допущені процесуальні порушення під час розгляду справи № 760/21399/18. Суддя також зазначив, що він не переконався у тому, що сторони були належним чином повідомлені про проведення судового засідання. Однак суддя та його представник наполягали на тому, що ці порушення зумовлені істотним навантаженням судді.
62. Підсумки розгляду Другою Дисциплінарною палатою ВРП об`єднаної дисциплінарної справи стосовно судді ОСОБА_1.
63. Розглянувши об`єднану дисциплінарну справу, відкриту за скаргами адвокатського об`єднання "Гардаріка-Право", адвокатів Левіцького Є. В., Кострюкова В. І., Марченко І. В., Моісеєнко О. М., Друга Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку, що суддя ОСОБА_1 не дотримався імперативних вимог положень КПК, грубо проігнорував очевидні приписи процесуального законодавства під час розгляду справ № 760/16141/18, 760/21399/18, 760/4132/18, допустив поверховий та формальний розгляд клопотань, поданих органами досудового слідства, не забезпечив ефективного та сумлінного використання процесуальних повноважень слідчого судді, не здійснив судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, систематично не дотримувався засад та правил судочинства, які для судді з майже десятирічним стажем роботи мали бути явними та зрозумілими. Допущені порушення мають системний характер і, як наслідок, призвели до незабезпечення розгляду справ справедливим судом, що зумовило систематичні порушення прав осіб у кримінальному провадженні.
64. Установлені під час дисциплінарного провадження обставини свідчать про вчинення суддею ОСОБА_1 дисциплінарних проступків, передбачених підпунктами "а", "д" пункту 1 та пунктом 4 частини першої статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а саме: внаслідок грубої недбалості істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав; внаслідок грубої недбалості допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод (стаття 6 Конвенції, стаття 1 Першого протоколу до Конвенції).
65. Друга Дисциплінарна палата ВРП врахувала, що суддя ОСОБА_1 . має позитивну характеристику, до дисциплінарної відповідальності не притягувався.
66. Однак з огляду на вчинення суддею ОСОБА_1 встановлених дисциплінарним органом дисциплінарних проступків, які розцінено, в тому числі, як дії, що порочать звання судді та підривають авторитет правосуддя, очевидність та неприпустимість грубих порушень базових засад процесуального законодавства, кількість, вид та характер проступків, які також свідчать про їх системність, є типовими й однаковими, кожен з них окремо містить склад істотного дисциплінарного проступку, що призвело до постановлення формальних, необґрунтованих ухвал (які негативно вплинули на авторитет суду та мали несприятливі наслідки для скаржників), - Друга Дисциплінарна палата ВРП вважала, що ці обставини не можуть бути підставою для пом`якшення дисциплінарного стягнення.
67. Систематичне недотримання суддею приписів процесуального законодавства, зокрема під час розгляду справ № 760/16141/18, 760/21399/18, 760/4132/18, призвело до істотних негативних наслідків, а саме: порушення права на справедливий суд і права власності, принципу верховенства права, та підриває авторитет правосуддя.
68. За таких обставин дисциплінарний орган ВРП указав на наявність підстав для визнання факту вчинення суддею ОСОБА_1 істотного дисциплінарного проступку в розумінні частини дев`ятої статті 109 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з пунктом 1 якої істотним дисциплінарним проступком може бути визнаний, зокрема, факт допущення поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя.
69. Згідно зі статтею 115 названого Закону вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, є підставою для звільнення судді. Крім цього, пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України передбачено звільнення судді з підстав вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
70. Із цих підстав Друга Дисциплінарна палата ВРП рішенням від 25 березня 2019 року № 917/2дп/15-19 притягнула суддю Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосувала до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
71. Суддя ОСОБА_1 оскаржив це рішення до ВРП.
72. Перегляд ВРП рішення її Другої Дисциплінарної палати про притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
73. ВРП, переглянувши рішення її дисциплінарного органу, визнала обґрунтованими висновки про те, що суддя ОСОБА_1 допустив поверховий та формальний розгляд клопотань, поданих органами досудового слідства, не забезпечив ефективного та сумлінного використання процесуальних повноважень слідчого судді, не здійснив судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Дії судді мають системний характер і, як наслідок, призвели до незабезпечення розгляду справ справедливим судом, що зумовило систематичні порушення прав осіб у кримінальному провадженні.
74. З огляду на однозначність та очевидність вимог закону зазначені дії допущено суддею ОСОБА_1 внаслідок неналежного ставлення до виконання обов`язків слідчого судді, що виражається у грубій недбалості.
75. ВРП констатувала, що висновки її Другої Дисциплінарної палати відповідають установленим обставинам справи, дії судді кваліфіковано правильно, а при визначенні міри стягнення враховано позитивну характеристику судді та інші обставини, що підлягають врахуванню відповідно до частини другої статті 109 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та частини п`ятої статті 50 Закону України "Про Вищу раду правосуддя".
76. Таким чином, на переконання ВРП, застосування Другою Дисциплінарною палатою до судді ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади є пропорційним вчиненим дисциплінарним проступкам.
77. За цих обставин ВРП рішенням від 10 вересня 2019 року № 2395/0/15-19 залишила рішення її Другої Дисциплінарної палати від 25 березня 2019 року № 917/2дп/15-19 без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж перегляду рішення ВРП
78. Статтею 131 Конституції України визначено, що в Україні діє ВРП, яка, серед іншого, розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.
79. З метою усунення прогалин національного законодавства, на які звернув увагу ЄСПЛ у рішенні від 09 січня 2013 року в справі "Олександр Волков проти України", Верховна Рада України прийняла Закон України "Про Вищу раду правосуддя", глава 4 якого визначає нову процедуру та порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів.