У Х В А Л А
27 квітня 2020 року
м. Київ
Справа № 9901/73/20
Провадження № 11-140заі20
Суддя Великої Палати Верховного Суду Золотніков О.С.,
перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду від 24 березня 2020 року у справі № 9901/73/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про визнання протиправними дій,
УСТАНОВИВ:
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до ВРП, у якому просив визнати протиправними дії щодо залишення без розгляду та повернення його скарги від 02 лютого 2020 року (вх. № 789/0/7-20 від 03 лютого 2020 року), поданої до ВРП стосовно неналежної поведінки суддів під час розгляду Господарським судом міста Києва справи № 910/6889/13.
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ухвалою від 24 березня 2020 року відмовив у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Не погодившись із таким рішенням, ОСОБА_1 03 квітня 2020 року подав через Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду на вказане судове рішення апеляційну скаргу.
14 квітня 2020 року до Великої Палати Верховного Суду надійшла справа № 9901/73/20 разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 .
Положеннями частини п`ятої статті 266 КАС України визначено, що судом апеляційної інстанції у справах, зокрема, щодо законності дій чи бездіяльності ВРП є Велика Палата Верховного Суду.
Відповідно до частини третьої статті 292 КАС України Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Статтею 296 КАС України встановлено вимоги до апеляційної скарги, однак подана апеляційна скарга не відповідає вимогам, зазначеним у цій статті.
Пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
ОСОБА_1 не додав цього документа, водночас заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Клопотання мотивоване тяжким матеріальним станом скаржника. У своїй заяві вказує на те, що виконавчою службою Дніпровського району м. Києва накладено арешт на поточні рахунки Приватного підприємства "ВДК" Дім Вина "Скала", тому він не має змоги отримувати нараховану та невиплачену заробітну плату, що підтверджується рішеннями Дніпровського районного суду м. Києва у справі № 755/1949/18 щодо стягнення заборгованості із заробітної плати.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно із частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 8 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI"Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI).визначено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Отже, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.