П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 квітня 2020 року
м. Київ
Справа № 815/1666/18
Провадження № 11-735апп19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Прокопенка О. Б.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лященко Н. П., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Таїровської селищної виборчої комісії Овідіопольського району Одеської області (далі - Виборча комісія) до зареєстрованого депутата Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (далі - Селищна рада) (за результатами перших виборів депутатів Селищної ради Таїровської селищної об`єднаної громади (далі - Таїровська ОТГ) 24 грудня 2017 року в одномандатному виборчому окрузі № 1) ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою Виборчої комісії на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року (судді Бітов А. І., Лук`янчук О. В., Ступакова І. Г.),
УСТАНОВИЛА:
У квітні 2018 року Виборча комісія звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виражається в систематичному неприбутті на першу сесію новообраної Селищної ради 1 та 19 березня 2018 року та неприбутті на засідання Виборчої комісії 24 березня 2018 року, на якому мало вирішитися питання про здійснення заходів щодо забезпечення скликання та проведення першої сесії місцевої ради;
- зобов`язати відповідача особисто взяти участь у першій сесії новообраної Селищної ради шляхом прибуття до приміщення, де вона буде проводитись, відповідно до постанови Виборчої комісії про повторне (втретє) скликання першої сесії новообраної Селищної ради Таїровської ОТГ у встановлений Виборчою комісією час, реєстрації у протоколі першого пленарного засідання першої сесії новообраної Селищної ради Таїровської ОТГ та перебування на цьому засіданні.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 4 червня 2018 року частково задовольнив адміністративний позов: визнав протиправною бездіяльність обраного та зареєстрованого депутата ОСОБА_1 щодо неприбуття на першу сесію новообраної Селищної ради та на засідання Виборчої комісії 24 березня 2018 року; зобов`язав обраного та зареєстрованого депутата ОСОБА_1 особисто взяти участь у першій сесії новообраної Селищної ради. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 14 серпня 2018 року скасував рішення Одеського окружного адміністративного суду від 4 червня 2018 року, а провадження у справі закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, Виборча комісія подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2018 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що зазначена справа не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки спір у цій справі є публічно-правовим, який відповідно до статті 19 КАС належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Крім того, скаржник зазначив, що Виборча комісія як територіальна виборча комісія згідно із частиною третьою статті 20 Закону України від 14 липня 2015 року
№ 595-VIII "Про місцеві вибори" (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; на сьогодні втратив чинність; далі - Закон № 595-VIII) є постійно діючим колегіальним органом, що в межах своїх повноважень забезпечує організацію та проведення місцевих виборів та є юридичною особою публічного права, відтак наділена правом бути не тільки відповідачем, але й позивачем у справах, пов`язаних з виконанням нею свої повноважень.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 25 липня 2019 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС, оскільки в касаційній скарзі позивач просить скасувати судові рішення у зв`язку з порушенням правил предметної юрисдикції.
Під час розгляду справи відзивів на касаційну скаргу від учасників справи не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах, установлених статтею 341 КАС, наведені в касаційній скарзі доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких міркувань.
Як установлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 24 грудня 2017 року відбулися вибори депутатів Селищної ради.
Виборча комісія встановила результати виборів та зареєструвала 20 депутатів
ради з 26.
Постановою Виборчої комісії від 31 грудня 2017 року № 338 ОСОБА_1 визнано обраним депутатом Селищної ради в одномандатному виборчому окрузі № 1, а постановою Виборчої комісії від 22 січня 2018 року № 367 ОСОБА_1 зареєстровано депутатом Селищної ради.
Підставою для звернення до суду стало неприбуття ОСОБА_1 як зареєстрованого депутата Селищної ради на першу сесію новообраної Селищної ради, яка мали бути проведена 1 й 19 березня 2018 року за адресою: АДРЕСА_1, а також неприбуття 24 березня 2018 року на засідання Виборчої комісії, на якому мало вирішитися питання про здійснення заходів щодо забезпечення скликання та проведення першої сесії ради.
Вирішуючи спірне питання та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції визнав право Виборчої комісії на звернення до суду з цим позовом, оскільки через бездіяльність зареєстрованого депутата позивач не може реалізувати встановлений Законом № 595-VIIIобов`язок щодо набуття повноважень депутатів ради, які починаються з моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії ради рішення про підсумки виборів та визнання повноважень депутатів.
Суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції і провадження у справі закрив, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Вирішуючи питання щодо визначення юрисдикції, в межах якої має розглядатись ця справа, Велика Палата Верховного Суду виходить з таких міркувань.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, а публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку з наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи (пункти 1, 2 частини першої
статті 4 КАС).
Відповідно до частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень.
Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України (частина четверта цієї статті.