ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2020 року
м. Київ
Справа № 9901/601/19
Провадження № 11-49заі20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
розглянула в порядку письмового провадження за наявними матеріалами апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє через свого представника - адвоката Дульського Олександра Леонідовича, на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 січня 2020 року (судді Хохуляк В. В., Васильєва І. А., Гусак М. Б., Пасічник С., С., Юрченко В. П.) в адміністративній справі № 9901/601/19 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) про визнання протиправними дій, визнання протиправним і скасування рішення та
ВСТАНОВИЛА:
1. 10 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовною заявою, у якій просила:
визнати протиправними дії ВККС щодо прийняття до розгляду висновку Громадської ради доброчесності (далі - ГРД) про невідповідність судді Господарського суду міста Києва ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики від 10 вересня 2019 року;
визнати протиправним і скасувати рішення Комісії від 10 вересня 2019 року № 776/ко-19 в частині абзацу третього резолютивної частини рішення щодо визначення порядку набрання чинності цим рішенням, викладеного у такій редакції: "Рішення набирає чинності відповідно до підпункту 4.10.5 пункту 4.10 розділу IV Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України".
2. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 16 грудня 2019 року визнав неповажними причини пропуску строку звернення до Верховного Суду із цим позовом, залишив його без руху із наданням десятиденного строку з моменту отримання копії ухвали для усунення виявлених недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку та надання відповідних доказів.
На виконання вимог указаної ухвали представник позивачки 26 грудня 2019 року подав заяву, у якій наголошував на поважності причин пропуску строку звернення до суду, добросовісному користуванні нею своїми процесуальними правами, на оскарженні позивачкою спірного рішення ВККС з часу його отримання її представником. Відлік строку має починатися з часу виявлення нею підстави для оскарження рішення з приводу кваліфікаційного оцінювання судді, передбаченої пунктом 4 частини третьої статті 88 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII). Такою обставиною називає невизначений строк протягом якого особа повинна звернутися до ВККС для отримання рішення ухваленого щодо неї. Оскільки імперативного припису щодо направлення Комісією свого рішення норми законодавства не містять, то строк має починатися від часу звернення особи із заявою про отримання рішення. Таким чином, відлік строку має починатися з 06 листопада 2019 року.
3. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 20 січня 2020 року позовну заяву з посиланням на положення частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) повернув позивачці.
Суд виходив із того, що позивачка подала позовну заяву з приводу незаконності рішення ВККС після закінчення строків на звернення до адміністративного суду та початок перебігу строку не може бути пов`язаний з обізнаністю чи необізнаністю позивачки про окремі фактичні чи юридичні обставини, на яких ґрунтується вимога останньої.
4. ОСОБА_1 не погодилася із зазначеною ухвалою суду і подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та відкрити провадження у справі.
Позивачка вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано та несправедливо визначив дату постановлення рішення ВККС початком перебігу строку звернення до суду, ігноруючи названі нею підстави для оскарження акта суб`єкта владних повноважень. Не дав оцінку суд також доводам щодо того, що позивачка дізналась про мотиви оскарженого рішення ВККС не раніше ніж за місяць звернення до суду.
5. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 10 лютого 2020 року відкрила апеляційне провадження у цій справі, а ухвалою від 21 лютого 2020 року призначила розгляд справи у порядку письмового провадження.
6. Велика Палата Верховного Суду дослідила наведені в апеляційній скарзі доводи, перевірила матеріали справи, переглянула оскаржуване судове рішення і не виявила порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.
Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За змістом частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
7. З матеріалів справи вбачається, що позивачка оскаржує дії ВККС щодо прийняття до розгляду висновку ГРД про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики та рішення Комісії про результати кваліфікаційного оцінювання судді на відповідність займаній посаді в частині того, що рішення набирає чинності відповідно до підпункту 4.10.5 пункту 4.10 розділу ІV Регламенту ВККС.
Викладені в позовній заяві вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує посиланням на обставини справи, приписи пункту 4 частини третьої статті 88, пункту 6 частини шістнадцятої статті 94 Закону № 1402-VIII.