Постанова
іменем України
22 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 759/9974/18
провадження № 51-757 км 20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Стороженка С.О.,
суддів Бородія В.М., Єремейчука С.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Крохмаль В.В.,
прокурора Рибачук Г.А.,
захисника Лупол І.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора та захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Лупол І.В. на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 19 липня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від
27 листопада 2019 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100080002711, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 2 ст. 296, ч. 4 ст. 296 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Святошинського районного суду м. Києва від 19 липня 2019 року
ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК, та виправдано за цим обвинуваченням з підстав
недоведення того, що він вчинив злочин.
Цим же вироком його засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 296 КК - на строк 1 рік, за ч. 4 ст. 296 КК - на строк 5 років; за ч. 2 ст. 187 КК - на строк 8 років із конфіскацією всього належного йому майна, а на підставі
ст. 70 КК остаточно призначено покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк 8 років із конфіскацією всього належного йому майна.
Вирішено питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні.
Київський апеляційний суд ухвалою від 27 листопада 2019 року залишив вирок без зміни.
ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 3 квітня 2018 року близько 17:00 у групі з особою, матеріали щодо якої виділено в інше провадження і яку ідентифіковано під час судового розгляду (далі - Особа № 1, ЄРДР № 12018100080004975 від
21 червня 2018 року), перебуваючи в приміщенні супермаркету "Континент" на
вул. Якуба Коласа, 10 у м. Києві, вчинили хуліганські дії, а саме, у присутності відвідувачів почали нецензурно виражатися на адресу продавців, порушуючи цим громадський порядок та спокій громадян. Після того як ОСОБА_2, який виконував функції охорони у супермаркеті, зробив зауваження ОСОБА_1 та
Особі № 1, вони почали ображати і його, а потім, коли ОСОБА_2 супроводив їх до виходу із супермаркету, Особа № 1, продовжуючи їхні спільні з ОСОБА_1 хуліганські дії, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства та супроводжуючи свої дії особливою зухвалістю, завдав удару ОСОБА_2 рукою по голові, від якого останній впав на землю, втративши рівновагу. В цей час ОСОБА_1, підтримуючи хуліганські дії Особи № 1, також застосував фізичне насильство до ОСОБА_2, вдаривши його ногою по тулубу, після чого з Особою № 1 залишив місце злочину. Вказаними спільними діями ОСОБА_1 та Особи № 1 ОСОБА_2 було завдано фізичного болю та легких тілесних ушкоджень у вигляді саден у лівій вилицевій ділянці та на верхній губі справа.
Крім того, 3 квітня 2018 року приблизно о 22:30 ОСОБА_1 за попередньою змовою з іншими двома особами, матеріали стосовно яких виділено в окремі провадження і яких ідентифіковано під час судового розгляду (далі - Особа № 2, ЄРДР
№ 12018100080004974 від 21 червня 2018 року та Особа № 3, ухвала суду від
14 червня 2019 року, пр. № 1-кп759/1014/19, ун. 759/10894/19), перебуваючи біля кінотеатру "Лейпціг" на просп. Леся Курбаса в м. Києві, помітивши раніше не знайомого ОСОБА_3, вирішили заволодіти його майном із застосуванням до нього насильства, небезпечного для життя і здоров`я. Реалізуючи спільний злочинний умисел, Особа № 3 , наблизився до ОСОБА_3, вдарив його по голові, від чого потерпілий втратив рівновагу та впав, Особа № 2 почав хаотично завдавати ударів руками та ногами по голові потерпілому, який лежав на землі, а ОСОБА_1, у свою чергу, демонстрував перед ОСОБА_3 дерев`яну біту, долаючи у такій спосіб спільними діями опір з його боку. Особа № 3, скориставшись підтримкою ОСОБА_1 та Особи № 2, продовжуючи завдавати ударів ОСОБА_3 по обличчю та голові, став вимагати у нього гроші, і потерпілий, зважаючи на загрозу для свого життя і здоров`я через спільні дії нападників, добровільно передав Особі № 3 гаманець вартістю 100 грн з наявними у ньому 600 грн. Всього зазначені особи спільними насильницькими діями заволоділи майном ОСОБА_3 на суму 700 грн та заподіяли йому легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, у вигляді перелому кісток носа і численних синців та саден.
4 квітня 2018 року приблизно о 01:00 ОСОБА_1 за попередньою змовою з
Особою № 3, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, біля будинку № 6 на
вул. Гната Юри в м. Києві помітили раніше незнайомого ОСОБА_4 і, будучи особами, які раніше скоїли розбій, вирішили вчинити на нього напад із застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров`я. Реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_1 разом з Особою № 3 наблизилися до ОСОБА_4, відразу після чого Особа № 3 вдарив потерпілого по голові, завдавши сильного фізичного болю, а ОСОБА_1 одночасно, діючи узгоджено з Особою № 3, також завдав удару кулаком по голові ОСОБА_4, від чого останній втратив рівновагу та впав. Далі Особа № 3 і ОСОБА_1 спільно продовжили завдавати ударів
ОСОБА_4 по обличчю та голові і, подолавши у такій спосіб волю потерпілого до опору, заволоділи його майном, а саме: мобільним телефоном "Хiаоmi Redmi Pro 3s" вартістю 4000 грн із сім-картками операторів "Водафон" та "Лайф" вартістю по 30 грн, на рахунках яких було по 80 грн; портмоне "Gguхilan" вартістю 100 грн з наявними у ньому 101 дол. США, що в перерахунку за курсом НБУ становило
2658.32 грн та 1693.15 грн, флешкою об`ємом 16 Гб вартістю 400 грн, пластиковими картками й іншими особистими речами, які не мали цінності, а загалом на суму 9071.47 грн., після чого з місця злочину втекли. Вказаними спільними діями
ОСОБА_1 та Особи № 3 потерпілому ОСОБА_4 було заподіяно легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, у вигляді забійної рани на верхній губі, численних гематом та саден.
4 квітня 2018 року о 01 год у проміжку часу з 08 по 12 хв ОСОБА_1 разом з
Особою № 3, будучи у стані алкогольного сп`яніння, перебували у приміщенні гіпермаркету "Велика Кишеня " на просп. Леся Курбаса, 6-Г у м. Києві, де в
ОСОБА_1 виник словесний конфлікт з охоронцем гіпермаркету. Особа № 3 намагався заспокоїти обидві сторони, а коли на підтримку охоронця підійшли його колеги - ОСОБА_5, а потім і ОСОБА_6, ОСОБА_1 та Особа № 3, грубо порушуючи в громадському місці громадський порядок, виражаючи при цьому явну неповагу до суспільства і проявляючи особливу зухвалість, почали штовхати їх та висловлювати на їх адресу нецензурні образи. Під час цього ОСОБА_1 рукою завдав удару ОСОБА_6 по руці, чим спричинив йому фізичний біль, а
Особа № 3 , застосовуючи фізичне насильство, намагався стримати охоронця
ОСОБА_5 . Потім ОСОБА_1, стоячи за спиною Особи № 3 і діючи самостійно, з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5 дістав з кишені свого одягу не встановлений досудовим розслідуванням предмет, спеціально пристосований для заподіяння тілесних ушкоджень і зовні схожий на ніж, оголив його лезо і, утримуючи його в правій руці, з хуліганських спонукань став розмахувати ним перед ОСОБА_5, чим викликав хвилювання оточуючих громадян за життя і здоров`я останнього. Відразу після цього Особа № 3 та
ОСОБА_1 намагалися втекти, але працівники гіпермаркету затримали їх та припинили хуліганські дії.
Крім того, ОСОБА_1 також обвинувачувався і в тому, що 3 квітня 2018 року приблизно о 19:50 біля будинку на просп. Палладіна, 7-А в м. Києві за попередньою змовою з іншими особами, матеріали стосовно яких виділено в окремі провадження і одна з яких ідентифікована судом під час судового розгляду як Особа № 2, помітивши раніше не знайомого неповнолітнього ОСОБА_7, вирішили відкрито заволодіти його майном із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого. Реалізуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_1, наблизився до ОСОБА_7, штовхнув його в плече, потім вдарив в обличчя, від чого останній втратив рівновагу та впав на землю. У свою чергу інші особи, продовжуючи злочинні дії ОСОБА_1, почали завдавати ударів ОСОБА_7 в різні частини тіла. Коли потерпілий лежав на землі, одна із вказаних осіб, користуючись безпорадністю потерпілого та реалізуючи спільний умисел на вчинення грабежу, відкрито викрала у неповнолітнього ОСОБА_7 належний його брату -
ОСОБА_8 мобільний телефон марки "Айфон 6" із сім-карткою, на рахунку якої були гроші, завдавши власнику викраденого телефону майнову шкоду. Після цього ОСОБА_1 із вказаними особами з місця злочину втік, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Вимоги та узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
Захисник Лупол І.В. у касаційній скарзі порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду щодо засудженого ОСОБА_1 та про призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. Аргументуючи заявлені вимоги, захисник зазначає про неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, відсутність належних та допустимих доказів. На думку захисника, висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів ґрунтується на припущеннях та суперечливих доказах, отриманих і наданих суду з порушенням вимог кримінального процесуального закону. Вирок суду не відповідає вимогам п. 2 ч. 3 ст. 374 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Також звертає увагу на те, що показання свідка ОСОБА_9, якими суд першої інстанції обґрунтував свої висновки, є недопустимим доказом у справі, оскільки цей свідок згідно з обвинувальним актом у кримінальному провадженні
№ 12018100080002711 до того ж є обвинуваченим за ч. 2 ст. 187 та ч. 4 ст. 296 КК
і перед стадією судових дебатів судове провадження щодо ОСОБА_9 було виділено в окреме провадження та не розглядалося разом з обвинуваченням
ОСОБА_1 з причин призову ОСОБА_9 на військову службу. Захисник вважає, що за таких обставин ОСОБА_9 не може поєднувати статус обвинуваченого та свідка в одному кримінальному провадженні, а крім того, його показання не були відкриті стороні захисту під час виконання ст. 290 КПК та в процесі судового розгляду.
Зазначає, що в ході судового розгляду стороні захисту не було надано можливості повністю дослідити докази і допитати свідків сторони захисту, а у задоволенні відповідних клопотань було відмовлено.
Захисник вважає, що апеляційний суд усупереч вимогам кримінального процесуального закону належним чином не розглянув доводів, наведених в апеляційній скарзі, про зазначені порушення закону та залишив їх поза увагою.
Прокурор, не оспорюючи у касаційній скарзі висновків суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 187 КК, та правильності кваліфікації його дій, вважає, що ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 186 КК виправдано безпідставно.
Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор посилається на те, що вину ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК, доведено сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, зокрема показаннями потерпілого ОСОБА_7, свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_9, висновком судово-медичної експертизи, а також рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2018 року. Прокурор вважає, що ці докази підтверджують факт вчинення грабежу декількома особами, а характер дій ОСОБА_1 та інших співучасників свідчить про наявність домовленості щодо викрадення майна потерпілого.
Також зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив вимоги ч. 3 ст. 404 КПК, залишивши без задоволення його клопотання про дослідження доказів.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник Лупол І.В . підтримала подану нею касаційну скаргу та просила її задовольнити.
Прокурор не підтримала подану прокурором касаційну скаргу, заперечувала щодо задоволення касаційної скарги захисника та просила залишити судові рішення щодо ОСОБА_1 без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правильність правової оцінки обставин і не уповноважений досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно зі ст. 438 вказаного Кодексу суд касаційної інстанції не вправі скасувати чи змінити оскаржені рішення через неповноту слідства, невідповідність висновків місцевого суду фактичним обставинам кримінального провадження, а при його перегляді виходить з обставин, установлених у вироку.
Як убачається з матеріалів цього провадження, висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 4 ст. 296,
ч. 2 ст. 187 КК, та його виправдання ч. 2 ст. 186 КК, відповідає вимогам
ст. 370 КПК, його ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду з дотриманням ст. 23 КПК та оціненими згідно з положеннями ст. 94 вказаного Кодексу.
Так, висновки щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 187 КК, місцевий суд обґрунтував, зокрема: показаннями потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13 і допитаного в суді ОСОБА_9, а також іншими доказами, зміст яких детально відображено у вироку.
Зокрема, потерпілий ОСОБА_2 у суді першої інстанції пояснив, що працює начальником охорони (експерт з економічної безпеки) супермаркету "Континент"
у м. Києві на вул. Якуба Коласа, 10. 3 квітня 2018 року приблизно о 17:00 під час виконання своїх службових обов`язків його попросили вийти в торговий зал, де молоді хлопці у присутності покупців нецензурно лаються на охоронця та продавця, яка зробила їм зауваження за спробу приховати при собі ковбасну нарізку, що стало приводом для конфлікту. В залі він побачив ОСОБА_1 та ще двох хлопців, одного з яких звали ОСОБА_14 і якого він неодноразово ловив у магазині за вчинення дрібних крадіжок, а третій міг бути схожим на ОСОБА_9 . Він просив молодих людей припинити галас і вийти з приміщення магазину, на що вони погодилися, але продовжували вести себе агресивно. На виході з магазину одразу ж за розсувними дверима ОСОБА_1 ударив його в обличчя, а ОСОБА_14 одночасно завдав удару у висок, від чого потерпілий впав і втратив свідомість, а хлопці втекли. Наступного дня у відділку поліції він побачив затриманого ОСОБА_1 і вказав на нього як на нападника.