Постанова
Іменем України
24 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 640/10910/17
провадження № 61-46713св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Мегабанк",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана представником ОСОБА_2, на рішення Київського районного суду міста Харкова, у складі судді Нев`ядомського Д. В., від 11 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Харківської області, у складі колегії суддів: Кругової С. С., Колтунової А. І., Пилипчук Н. П., від 11 вересня 2018 року,
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" (далі - ПАТ "Мегабанк"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3, про припинення зобов`язань за договором поруки.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 28 березня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Мегабанк" (далі - ВАТ "Мегабанк"), правонаступником якого є ПАТ "Мегабанк", та ОСОБА_3 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 55-14П/2008, за яким позичальник отримав кредит у розмірі 300 000,00 грн. Кінцевий строк повернення кредиту 27 березня 2018 року.
28 березня 2008 року на забезпечення зобов`язання за кредитним договором № 55-14П/2008 між ВАТ "Мегабанк" та ОСОБА_1 був укладений договір поруки № 55-14П/2008-П.
01 серпня 2008 року у позичальника виникла заборгованість за кредитним договором, про що свідчить розрахунок заборгованості від 17 вересня 2009 року та вимога щодо погашення заборгованості № 04/1736 від 03 грудня 2008 року.
Разом з тим, із позовом про дострокове стягнення заборгованості банк звернувся лише 23 вересня 2009 року.
Позивач вважає, що зобов`язання за договором поруки повинні бути припинені відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК, оскільки минув строк пред`явлення вимоги щодо стягнення заборгованості, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові № 6-170цс13 від 17 вересня 2014 року.
Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просила суд визнати припиненими зобов`язання за договором поруки № 55-14П/2008-П від 28 березня 2008 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 11 січня 2018 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заявлених позовних вимог.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач брала участь 06 вересня 2012 року при розгляді Очаківським міськрайонним судом Миколаївської області справи за позовом ПАТ "Мегабанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про стягнення на користь банку 471 697,00 грн заборгованості за кредитним договором № 55-14П/2008 від 28 березня 2008 року та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ПАТ "Мегабанк" про визнання недійсним договору іпотеки, а також при апеляційному перегляді вказаного судового рішення Апеляційним судом Миколаївської області 25 жовтня 2012 року, рішенням якого позов було задоволено. У мотивувальній частині рішення Апеляційного суду Миколаївської області зазначено, що ПАТ "Мегабанк" не пропущено шестимісячний строк для звернення до суду з позовом до поручителя, а тому суд першої інстанції не мав підстав для звільнення ОСОБА_1 від цивільно-правової відповідальності та застосування до спірних правовідносин положень частини четвертої статті 559 ЦК України.
Встановлені вказаним рішенням суду обставини не підлягають доказуванню при розгляді іншої цивільної справи, оскільки суд першої інстанції не наділений правом переоцінки обставин, встановлених такими рішеннями, або перегляду рішень, що набрали законної сили, окрім розгляду заяви про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 11 вересня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції всебічно та повно з`ясував обставини, які мають значення для справи, дослідив у судовому засіданні усі докази, які є у справі, з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості, та надав їм правильну оцінку. При вирішенні справи місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 з огляду на наявність преюдиційного судового рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2018 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано касаційну скаргу, в якій заявник просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, рішення Київського районного суду міста Харкова від 11 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Харківської області від 11 вересня 2018 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій повно і всебічно не з`ясували обставини справи. Місцевим судом неправильно було застосовано положення частини четвертої статті 559 ЦК України та частини сьомої статті 82 ЦПК України.
Судом не було враховано правові позиції, викладені у постанові Верховного Суду України від 17 вересня 2014 рокуу справі № 6-170цс13.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
21 березня 2019 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.
13 квітня 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл справи.
У квітні 2020 року справу розподілено судді-доповідачу.
Доводи відзиву на касаційну скаргу
ПАТ "Мегабанк" у відзиві на касаційну скаргу вказує на правильність висновків суду першої та апеляційної інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
За частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
28 березня 2008 року між ВАТ "Мегабанк" та ОСОБА_3 було укладено договір про надання споживчого кредиту за № 55-14П/2008, у відповідності до якого позичальник повинен отримати кошти у сумі 300 000,00 грн.
28 березня 2008 року на забезпечення зобов`язання за кредитним договором № 55-14П/2008 між ВАТ "Мегабанк" та ОСОБА_1 був укладений договір поруки № 55-14П/2008-П.
Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 вересня 2012 року у справі № 1420/1214/2012 частково задоволено позовні вимоги ПАТ "Мегабанк". Кредитний договір № 55-14П/2008 достроково розірвано. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Мегабанк" 462 575, 43 грн кредитної заборгованості. У задоволенні решти первісних позовних вимог відмовлено.
Задоволено зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 . Визнано недійсним договір іпотеки, укладений 28 березня 2008 року між ПАТ "Мегабанк" і ОСОБА_4 .
Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 25 жовтня 2012 року рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 06 вересня 2012 року скасовано, та ухвалено нове, яким позовні вимоги ПАТ "Мегабанк" задоволено частково. Стягнуто у солідарному порядку із ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ "Мегабанк" 471 697,91 грн заборгованості за кредитним договором № 55-14П/2008 від 28 березня 2008 року. У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернуто стягнення на предмет іпотеки, надано право продажу предмету іпотеки. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.