Постанова
Іменем України
23 квітня 2020 року
м. Київ
справа №314/3019/16-ц
провадження №61-16852св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
заінтересована особа: Вільнянський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 09 квітня 2019 року у складі судді Мануйлової Н. Ю. та постанову Запорізького апеляційного суду від 09 липня 2019 року у складі колегії суддів Полякова О. З., Крилової О. В., Кухаря С. В.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст вимог скарги
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просив: визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Вільнянського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (ділі - Вільнянський РВДВС ГТУЮ у Запорізькій області) Діденко-Грецької К. В. у виконавчому провадженні № 51813049 в частині накладення арешту на грошові кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках ОСОБА_1, в межах суми звернення стягнення, з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, а саме - 2 527 262 грн; зобов`язати старшого державного виконавця Вільнянського РВДВС ГТУЮ у Запорізькій області Діденко-Грецьку К. В. прийняти постанову, якою скасувати арешт на грошові кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках ОСОБА_1 в межах суми звернення стягнення, з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, а саме - 2 527 262 грн.
Скарга мотивована тим, що на примусовому виконанні у Вільнянського районного ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області перебуває рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 09 червня 2016 року, яким задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_3, про повернення боргу, та всього стягнуто з ОСОБА_1 суму у розмірі 2 290 120 грн.
Постановою старшого державного виконавця Вільнянського РВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області Діденко-Грецькою К. В. від 22 лютого 2019 року було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках ОСОБА_1 в межах суми звернення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, у розмірі 2 527 262 грн.
Приймаючи оскаржувану постанову, старшим державним виконавцем Вільнянського районного ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області Діденко-Грецькою К. В. не надано належних доказів на підтвердження ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, оскільки боржником частково сплачувалась заборгованість, незважаючи на скрутний фінансовий стан.
Крім того, ОСОБА_1 належним чином не повідомлявся про відкриття виконавчого провадження, жодної постанови в межах виконавчого провадження не отримував, що свідчить про незаконність проведених виконавчих дій у виконавчому провадженні.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 09 квітня 2019 року, залишеної без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 09 липня 2019 року, у задоволенні скарги відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що при проведенні виконавчих дій щодо накладення арешту на кошти боржника, державний виконавець діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений Законом України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 в особі представника, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення та задовольнити скаргу.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано, що саме невиконання боржником самостійно зобов`язань протягом строку, який вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, свідчить про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків.
Приймаючи оскаржувану постанову, старший державний виконавець Вільнянського РВДВС ГТУЮ у Запорізькій області Діденко-Грецькою К. В. не надано належних доказів на підтвердження ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду.
Судами першої та апеляційної інстанції не надано оцінки тим обставинам, що ОСОБА_1 частково сплачувалась заборгованість, тобто виконувалось судове рішення, та не враховано, що сам факт перерахування грошових коштів, є по суті виконанням судового рішення, а отже виключає умисне ухилення від виконання судового рішення.
Судами не надано обґрунтованої оцінки тим обставинам, що накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 які містяться на банківських рахунках, (в тому числі - і на тих, що будуть в подальшому відкриті боржником), унеможливлює виконання рішення суду про стягнення боргу.
Визнавши законною постанову старшого державного виконавця Вільнянського РВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області від 22 лютого 2018 року про арешт рахунків, фактично унеможливили виконання частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" щодо вжиття заходів щодо примусового виконання рішень, оскільки ОСОБА_1 не матиме можливості користуватися грошовими коштами, розміщеними на рахунках, та не маючи рухомого і нерухомого майна, не зможе виконувати рішення суду.
Судами залишено поза увагою, що боржник не отримував копію постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження і її копія рекомендованим листом про вручення не надсилалась, тобто не відбулось повідомлення боржника про наявність виконавчого провадження. Докази щодо підтвердження ознайомлення ОСОБА_1 з матеріалами виконавчого провадження в матеріалах справи відсутні.
Вирішуючи дану скаргу, суди здійснили фактично аналіз копій (ксерокопій) документів, наданих працівником ДВС, які ставилися під сумнів представником боржника, матеріалів виконавчого провадження не вивчали, а отже обґрунтували рішення неналежними доказами і припущеннями.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У жовтні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив Вільнянського РВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області на касаційну скаргу ОСОБА_1 .
Вказаний відзив колегія суддів не бере до уваги, оскільки він не відповідає вимогам частини четвертої статті 395 ЦПК України, зокрема, не містить доказів надсилання його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.