Постанова
Іменем України
23 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 713/446/17-ц
провадження № 61-41429св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
відповідач за зустрічним позовом - Вижницька міська рада Чернівецької області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 05 березня 2018 року у складі судді Кибич І. А. та постанову апеляційного Чернівецької області від 21 червня 2018 року у складі колегії суддів Половінкіної Н. Ю.,
Кулянди М. І., Одинака О. О.,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просив зобов`язати відповідача усунути йому перешкоди у користуванні житловим будинком з належними до нього господарськими будівлями і спорудами та земельною ділянкою, що знаходяться по АДРЕСА_1, шляхом передачі ключів та вселення його у будинок.
Позов мотивовано тим, що позивач є власником Ѕ частини житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Вижницької державної нотаріальної контори Чернівецької області Штефюк Н. В. 29 січня 1993 року.
Власником іншої Ѕ частини домоволодіння є ОСОБА_2 .
З серпня 2016 року ОСОБА_3 чинить перешкоди позивачу у користуванні Ѕ частиною житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, шляхом позбавлення доступу до житла, заміни замків.
У грудні 2017 року ОСОБА_2 подав зустрічний позов до ОСОБА_1, Вижницької міської ради Чернівецької області, у якому просив визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в рівних частках Вижницькою державною нотаріальною конторою 29 січня 1993 року.
Зустрічний позов мотивовано тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька сторін - ОСОБА_4 відкрилась спадщина, до складу якої входило право власності на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 .
Дружина спадкодавця ОСОБА_5 та його діти ОСОБА_2, ОСОБА_1 прийняли спадщину шляхом вступу в управління спадковим майном в рівних частках по 1/3 кожний.
Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 матері ОСОБА_5 відкрилась спадщина на належну їй частину у домоволодінні.
Сторони не зверталися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері.
Разом з тим, ОСОБА_2 фактично вступив в управління спадковим майном та набув право власності на 1/3 частину житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, що належали ОСОБА_5 .
Однак Вижницькою державною нотаріальною конторою Чернівецької області 29 січня 1993 року видано свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_1, ОСОБА_2 в рівних частках по Ѕ частині житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, що, на думку позивача за зустрічним позовом є підставою для визнання недійсним цього свідоцтва.
Короткий зміст судових рішень, ухвалених у справі
Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 5 березня 2018 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Чернівецької області від 21 червня 2018 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування майном задоволено частково.
Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод у користуванні Ѕ частиною житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями і спорудами та земельною ділянкою, що знаходяться по АДРЕСА_1 .
Вселено ОСОБА_1 у житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями і спорудами та земельною ділянкою, що знаходяться по АДРЕСА_1 .
У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Вижницької міської ради Чернівецької області про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що право власності ОСОБА_1 на Ѕ частину житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 підлягає захисту на підставі положень частини першої статті 321, частини першої статті 391 ЦК України, статей 150, 155 ЖК України, шляхом зобов`язання ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні майном, вселення ОСОБА_2 у житловий будинок. Факт порушення ОСОБА_2 права користування ОСОБА_1 житловим будинком є встановленим.
Посилаючись на правила частини четвертої статті 120 ЗК України, частин четвертої, п`ятої статті 373 ЦК України, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про недоведеність чинення ОСОБА_1 перешкод у користуванні земельною ділянкою, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Відмовляючи у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Вижницької міської ради Чернівецької області про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, з урахуванням положень статей 529, 549, 560 ЦК УРСР, пункту 113 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року №18/5, вважав встановленим факт прийняття обома спадкоємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спадщини, яка відкрилась після смерті матері ОСОБА_5, шляхом фактичного вступу у володіння спадковим майном. В обґрунтування таких висновків суд першої інстанції послався на довідку виконавчого комітету Виженської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 21 січня 1993 року №5.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені у справі рішення та відмовити у задоволенні первісного позову, а вимоги зустрічного позову задовольнити.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не враховано, що спадщина відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_2 і шестимісячний строк для її прийняття закінчився ІНФОРМАЦІЯ_3 і спадкоємці не зверталися із заявами про прийняття спадщини і свідоцтв про право на спадщину не отримували. Довідка виконавчого комітету Виженської сільської ради Вижницького району Чернівецької області від 21 січня 1993 року №5 видана після спливу такого строку та містить недостовірну інформацію щодо розміру часток сторін у спадщині. Вказує на те, що ОСОБА_1 не є власником Ѕ частини спірного нерухомого майна, а судами не зазначено, на підставі чого такі обставини встановлено.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, ОСОБА_1 заперечує проти доводів ОСОБА_2 та просить залишити ухвалені у справі рішення судів попередніх інстанцій без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.
Колегія суддів не приймає до уваги відзив Вижницької міської ради на касаційну скаргу ОСОБА_2, з тих підстав, що він не відповідає вимогам частини четвертої статті 395 ЦПК України, оскільки не містить доказів надсилання його копій і доданих до нього документів іншим учасникам справи.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.