Постанова
Іменем України
23 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 243/7065/18
провадження № 61-11169св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 08 травня 2019 року у складі колегії суддів: Новікової Г. В., Гапонова А. В., Халаджи О. В.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю, усунення від спадкування та визнання права власності.
Позов мотивований тим, що рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 06 вересня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та дружини без укладення шлюбу задоволені, однак рішення було скасовано апеляційним судом у зв`язку з тим, що ОСОБА_2 не був залучений до участі у справі у якості відповідача.
З січня 2000 року по квітень 2004 року вона та ОСОБА_3 мешкали однією сім`єю у АДРЕСА_1, в травні 2004 року переїхали до м. Слов`янська. 19 травня 2004 року вона з ОСОБА_3 придбали квартиру АДРЕСА_2 за 18 106 грн, які були її особистими грошевими коштами. Позивач мала банківський вклад з виплатою процентів у м. Запоріжжя на суму 20 000,00 грн, які були нею отримані 13 лютого 2004 року. Квартиру оформили на ім`я ОСОБА_3 у зв`язку з тим, що позивач була зареєстрована у м. Запоріжжя та повинна була отримати квартиру за рахунок держави.
ОСОБА_3 мав третю групу інвалідності по зору з 2008 року, а у 2014 році отримав першу групу. ОСОБА_3 потребував стороннього догляду, так як не міг самостійно за собою доглядати. У зв`язку з цим вона постійно була поряд. У ОСОБА_3 був цукровий діабет, він постійно приймав інсулін. Вона сплачувала всі витрати на його лікування, опікувалась ним, надавала допомогу, так як він знаходився в безпорадному стані.
Відповідач ОСОБА_2 постійно мешкав окремо, ухилявся від надання матеріальної допомоги батьку- ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Витрати на поховання понесла позивач. Відповідач з 2004 року тримав злобу на батька, постійно бажав смерті йому, не підтримував ніяких стосунків. Вироком Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 22 травня 2013 року ОСОБА_2 визнано винним за частиною першою статті 122 КК України у зв`язку з нанесенням ОСОБА_3 умисних тяжких ушкоджень. Внаслідок протиправних дій сина, ОСОБА_3 потрапив до лікарні та у нього погіршився зір. Вважає, що відповідач повинен бути усунений від права на спадкування.
Просить встановити факт, що вона та ОСОБА_3 мешкали однією сім`єю як чоловік та дружина з 2000 року по ІНФОРМАЦІЯ_1; відсторонити ОСОБА_2 від права на спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 квартирою АДРЕСА_2, після смерті спадкодавця - батька ОСОБА_3 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 21 січня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю, усунення він спадкування та визнання права власності задоволено частково.
Встановлено факт того, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 проживали як жінка та чоловік однією сім`єю, але не перебували у зареєстрованому шлюбі, з травня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_1, за виключенням періоду з травня 2011 року по березень 2012 року.
Усунуто ОСОБА_2 від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем доведено факт спільного проживання її та ОСОБА_3 як жінки та чоловіка однією сім`єю з травня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_1, за виключенням періоду з травня 2011 року по березень 2012 року. Задовольняючи позовні вимоги стосовно усунення ОСОБА_2 від спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що за станом здоров`я ОСОБА_3 знаходився у безпорадному стані, за ним здійснювала догляд лише ОСОБА_1, між померлим ОСОБА_3 та відповідачем існував конфлікт. За таких обставин, ОСОБА_1, як спадкоємець за законом четвертої черги, спадкує після смерті ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_2 .
Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
Постановою Донецького апеляційного суду від 08 травня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Слов`янського міськрайонного суду від 21 січня 2019 року в частині усунення від спадкування ОСОБА_2 та визнання права власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_2 скасовано.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про усунення ОСОБА_2 від спадкування після смерті ОСОБА_3 та визнання права власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_2 відмовлено.
В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проживали однією сім`єю, між останніми мали місце фактичні сімейні відносини, що притаманні подружжю, вони спільно проживали за однією адресою, були пов`язані спільним побутом та мали взаємні права та обов`язки. Однак, суд першої інстанції не врахував, що позивачем не надано доказів, які б свідчили про ухилення відповідача від надання допомоги спадкодавцю, та не доведено, що він вчиняв умисні дії чи бездіяв, щоб ухилитися від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, та дійшов передчасного висновку про задоволення позовних вимог в цій частині. Визнання судом права власності на квартиру АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 є передчасним, оскільки суд в даному випадку безпідставно перебрав на себе повноваження щодо оформлення права на спадщину.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У червні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного суду від 08 травня 2019 року і залишити в силі рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 21 січня 2019 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що постанова апеляційного суду не підписана суддями, в постанові немає прізвищ суддів. Суд позбавив її права на житло. Висновок апеляційного суду суперечить встановленим обставинам справи та нормам матеріального та процесуального права. Вважає, що суду були надані належні та допустимі докази, які свідчать про те, що спадкодавець потребував допомоги відповідача, останній мав можливість її надати, проте ухилявся від обов`язку щодо її надання.
Аналіз касаційної скарги свідчить про те, що постанова апеляційного суду оскаржується лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про усунення ОСОБА_2 від спадкування після смерті ОСОБА_3 та визнання права власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_2, в іншій частині не оскаржується, а тому в касаційному порядку не переглядається.
Позиція інших учасників справи
У серпні 2019 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного суду без змін.