ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 361/2774/14
провадження № 61-8990св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Дундар І. О., Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
третя особа - Княжицька сільська рада Броварського району Київської області,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2015 року у складі судді Селезньової Т. В. та на рішення апеляційного суду Київської області від 15 березня 2016 року в складі суддів Гуля В. В., Іванової І. В., Касьяненко Л. І.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 і просив визнати недійсним державний акт від 26 жовтня 2006 року серії ЯД № 663984 про право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,1840 га для будівництва та обслуговування житлового будинку й господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 указував, що на підставі рішення Княжицької сільради від 13 жовтня 2008 року № 1822 йому передана у власність земельна ділянка площею 0,2350 га для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд за адресою АДРЕСА_2, яка раніше перебувала в його користуванні.
12 січня 2008 року він отримав свідоцтво про право власності на нерухоме майно (будинок 1969 року побудови з надвірними спорудами, в тому числі гараж, вбиральня, сарай-погріб, сарай, сарай, колодязь та огорожа) на вказаній земельній ділянці.
У листопаді 2012 року на засіданні комісії з питань земельних ресурсів він дізнався, що ОСОБА_2 у 2006 році видано державний акт від 26 жовтня 2006 року серії ЯД № 663984 на право власності на суміжну земельну ділянку площею 0,1840 га для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд за адресою АДРЕСА_1, в тому числі і на частину земельної ділянки, на якій розташований належний ОСОБА_1 сарай (з погребом).
Позивач уважав, що даний державний акт виданий відповідачу з порушенням установленого законом порядку, оскільки на спірній ділянці розташовані належні ОСОБА_1 споруди, отже й ділянка під ними також належить йому, а не ОСОБА_2 .
У травні 2014 року ОСОБА_2 звернувся в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_1 і просив:
- зобов`язати відповідача усунути перешкоди в користуванні належною позивачеві на праві власності земельною ділянкою шляхом знесення сараю відповідача, який самочинно збудований на цій ділянці, та привести спільну межу у відповідність до акту встановлення та погодження меж земельної ділянки в натурі від 14 травня 2004 року, визначених у технічній документації із землеустрою;
- визнати нечинним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане ОСОБА_1 виконавчим комітетом Княжицької сільської ради 12 січня 2008 року;
- визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на домоволодіння - житловий будинок А-1, 1969 року побудови, гараж Б, вбиральню В, сарай-погріб Г, сарай Д, сарай Е, колодязь К, огорожу, розташовані за адресою АДРЕСА_2 .
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_2 указував, що ОСОБА_1 збудував сарай із погребом самочинно, без його згоди на наданій ОСОБА_2 у власність земельній ділянці, що заважає йому користуватися своєю земельною ділянкою.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2015 року в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні первісного позову, суд першої інстанції виходив із того, що земельна ділянка та державний акт на право власності на неї видані ОСОБА_2 із дотриманням земельного законодавства.
При відмові в задоволенні зустрічного позову суд уважав, що ОСОБА_2 не довів у встановленому законом порядку факт чинення йому ОСОБА_1 перешкод у користуванні земельною ділянкою, а також що сарай із погребом були споруджені останнім без згоди ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням апеляційного суду Київської області від 15 березня 2016 року рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2015 року в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди ОСОБА_2 у користуванні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 . шляхом знесення частини сараю площею 5 м2, який належить ОСОБА_1 на праві власності.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Задовольняючи частково зустрічний позов, апеляційний суд виходив із того, що сарай побудований на частині земельної ділянки, яка перебуває у власності ОСОБА_2, а тому наявні правові підстави для задоволення позовної вимоги про усунення власнику перешкод шляхом знесення сараю.
Залишаючи рішення суду першої інстанції в частині вимог первісного позову без змін, апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи та на підставі належних доказів дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення первісного позову, а доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
08 квітня 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 16 грудня 2015 року та на рішення апеляційного суду Київської області від 15 березня 2016 року.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 червня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано із Броварського міськрайонного суду Київської області зазначену справу.
19 лютого 2018 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла зазначена справа.
Ухвалою Верховного Суду від 05 червня 2018 року дана справа призначена до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Відзив на касаційну скаргу
У серпні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшло заперечення ОСОБА_2 на дану касаційну скаргу, в якому він просив залишити її без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що згідно зі свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 12 січня 2008 року, виданим виконкомом Княжицької сільської ради, домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, належить ОСОБА_1 на підставі рішення № 403 від 29 листопада 2007 року.
Указане домоволодіння складається з житлового будинку А-1 1969 року побудови, гаража Б, вбиральні В, сараю-погрібу Г, сараю Д, сараю Е, колодязя К, огорожі.
Відповідно до технічного паспорту, виготовленого 01 жовтня 2007 року на житловий будинок № 92 , наявні у складі даного домоволодіння будинок і господарські споруди в незмінному складі існують станом на 15 серпня 2007 року.
Рішенням Княжицької сільради від 13 жовтня 2008 року № 1822 передано ОСОБА_1 безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,2350 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд за рахунок земель, які перебувають у постійному користуванні в АДРЕСА_2 .
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 05 жовтня 2010 року, виданого виконкомом Княжицької сільської ради на підставі рішення вказаної сільської ради, ОСОБА_2 на праві приватної власності належить нерухоме майно - житловий будинок і господарські споруди по АДРЕСА_1 .
Згідно з наданим Княжицькою сільською радою витягом із погосподарської книги за 1980 рік і витягу з земельно-кадастрової книги, які стосуються домоволодінь по АДРЕСА_1 "у складі домоволодіння ОСОБА_1 сарай рахується з 1975 року, площа земельної ділянки ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) в 1995 році рахується - 0,15 га, з 1996 року й надалі рахується 0,23 га, а з 2011 року - 0,2180 га".
Відповідно до наданих Княжицькою сільською радою витягів з погосподарських книг за період з 1971 року по 2014 рік та витягу з земельно-кадастрової книги, які стосуються домоволодінь по АДРЕСА_2, "у складі домоволодіння ОСОБА_2 (та його матері ОСОБА_4 ) за 1971 рік і надалі рахується земельна ділянка площею 0,25 га, у книзі за 1996 рік і надалі рахується земельна ділянка площею 0,18 га, а з 2010 року рахується земельна ділянка площею 0,1840 га".
Згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку ЯД № 063984, виданимого 26 жовтня 2006 року, ОСОБА_2 передано у власність земельну ділянку 0,1840 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд на підставі рішення Княжицької сільської ради від 20 квітня 2006 року № 74.