Постанова
Іменем України
15 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 466/5057/17
провадження № 61-42617св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4, подану представником ОСОБА_6, на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 21 грудня 2017 року у складі судді Білінської Г. Б. та постанову апеляційного суду Львівської області від 12 липня 2018 року у складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Крайник Н. П., Мельничук О. Я.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила визнати за нею право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Свої вимоги мотивувала тим, що вказана квартира є у комунальній власності, у ній зареєстровані її батько ОСОБА_2 та тітка з сім`єю: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Однак фактично за даною адресою проживає лише вона та її батько, інші мешканці перебувають протягом кількох років за кордоном. У спірній квартирі вона проживає з дня народження, ніколи її не покидала, не виселялась, іншого житла не має.
До її повноліття батько з метою приватизації та подальшої реалізації квартири формально зняв її (позивачку) з реєстрації у спірній квартирі та зареєстрував за місцем проживання її матері, хоча фактично зміни місця проживання не відбулось. Рішенням суду така приватизація була визнана незаконною, проте інші мешканці не надають згоди на її реєстрацію у вищезазначеному житловому приміщенні, у зв`язку з чим просила задовольнити позовні вимоги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 21 грудня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано право ОСОБА_1 користування квартирою АДРЕСА_1 .
Суд першої інстанції виходив із того, що формальне зняття з реєстрації неповнолітньої позивачки її батьками з метою реалізації своїх особистих інтересів, але на порушення її прав, а також вирішення питання про визначення порядку користування квартирою без врахування її інтересів не може ставити під сумнів право ОСОБА_1 на користування спірною квартирою, у якій вона постійно проживає з дитинства, несе витрати на її утримання і була знята з реєстрації без її волевиявлення.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою апеляційного суду Львівської області від 12 липня 2018 року рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 21 грудня 2017 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з рішенням місцевого суду, вважаючи його таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_4 через свого представника ОСОБА_6 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.
Суди визнали за позивачкою право користування спірною квартирою, незважаючи на вже визначений у судовому порядку порядок користування цим житлом.
Відзив/заперечення на касаційну скаргу
ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_7 подала відзив, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, які ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права користування квартирою.
Витребувано із Шевченківського районного суду м. Львова цивільну справу № 466/5057/17.
Ухвалою Верховного Суду від 27 березня 2020 року справу № 466/5057/17 призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Обставини справи
Суди встановили, що квартира АДРЕСА_1, яка складається із чотирьох кімнат житловою площею 51,2 кв м, загальною площею 81,8 кв. м, була надана ОСОБА_8 (діду позивачки) на підставі ордера від 06 серпня 1991 року № 011867, виданого відповідно до рішення міськвиконкому від 18 липня 2001 року № 288, на склад сім`ї із 5 осіб: ОСОБА_8, його дружині ОСОБА_9, доньці ОСОБА_3, сину ОСОБА_2 та внуку ОСОБА_4 .
Зазначена квартира перебуває у комунальній власності і на даний час у ній зареєстровані ОСОБА_2 (основний квартиронаймач), ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Позивачка ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є донькою ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_2 у неповнолітньому віці ОСОБА_1 зі згоди батьків була знята з реєстрації у спірній квартирі та зареєстрована у квартирі АДРЕСА_2 за місцем реєстрації матері.
Також установлено, що ОСОБА_1 ніколи не покидала спірної квартири, не вселялась у квартиру АДРЕСА_2, була знята з реєстрації формально з метою приватизації її батьком житлового приміщення для подальшого відчуження. Всі речі позивачки знаходяться у вказаній квартирі, вона користується нею нарівні з батьком, відповідачі у ній не проживають, постійно перебувають за кордоном.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.
Мотивувальна частина
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосування норм права
Колегія суддів приймає аргументи, які викладені в касаційній скарзі, з таких мотивів.
Відповідно до частин першої та другої статті 61, статей 64 та 65 ЖК Української РСР користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем громадянином, на ім`я якого видано ордер.
Згідно із положеннями статті 65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.