Постанова
Іменем України
15 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 128/3282/16-ц
провадження № 61-5652св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - приватне акціонерне товариство "Український інститут із проектування та розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв`язок",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 06 грудня 2018 року у складі судді Ганкіної І. А. та постанову Вінницького апеляційного суду від 12 лютого 2019 року у складі колегії суддів: Войтка Ю. Б., Міхасішина І. В., Стадника І. М.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства "Український інститут із проектування та розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури "Діпрозв`язок" (далі - ТОВ "Діпрозв`язок"; товариство), про зміну дати звільнення з роботи та зобов`язання внести зміни до трудової книжки щодо дати звільнення з роботи, стягнення коштів за час затримки виконання рішення суду, за невикористані дні відпустки, інфляційних втрат, трьох відсотків річних, пені та відшкодування моральної шкоди.
Вимоги обґрунтовував тим, що рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 02 червня 2015 року у справі № 128/4727/14-ц відповідача зобов`язано звільнити його з роботи, а рішенням цього ж суду від 08 липня 2016 року у справі № 128/616/16-ц зобов`язано - змінити дату його звільнення з 20 травня 2013 року на 17 травня 2016 року.
Вважав, що товариство зобов`язане виплатити йому компенсацію за 104 дні невикористаної відпустки (основної; додаткової; у зв`язку з інвалідністю) в сумі 13 105 грн 17 коп.
Крім того, посилався на те, що товариство тривалий час не виконує судових рішень про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у справах № 203/180/12-ц, № 128/1539/13-ц і № 128/4727/14-ц.
Унаслідок несвоєчасного розрахунку, невиплати коштів, неповернення трудової книжки з відповідними змінами у даті звільнення йому завдано моральну шкоду у розмірі 15 000 грн.
Збільшивши позовні вимоги (22 серпня 2018 року), просив:
- зобов`язати ПрАТ "Діпрозв`язок" прийняти наказ про внесення змін до трудової книжки з урахуванням часу розгляду справи,
- стягнути кошти за час вимушеного прогулу за час затримки внесення виправлень у трудову книжку в сумі 222 938 грн 75 коп.,
- стягнути грошову компенсацію за невикористані дні відпустки за період вимушеного прогулу з 2013 року в сумі 55 776 грн 75 коп.,
- стягнути невиплачені кошти за судовими рішеннями у справі № 203/180/12-ц у розмірі 26 877 грн, у справі № 128/1539/13-ц у розмірі 7 785 грн, у справі № 128/4727/14-ц у розмірі 32 073 грн,
- стягнути інфляційні втрати за час затримки виконання рішення у справі № 128/4727/14-ц у сумі 42 822 грн 15 коп., три відсотки річних у сумі 795 грн і пеню в сумі 11 309 грн 89 коп.,
- стягнути кошти на підставі статті 117 КЗпП України за затримку виконання судового рішення (кошти інфляційного збільшення)у сумі 4 106 грн 91 коп. та борг з урахуванням інфляційних втрат у розмірі 72 114 грн 01 коп.;
- стягнути компенсацію моральної шкоди в розмірі 15 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 06 грудня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ПрАТ "Діпрозв`язок" на користь ОСОБА_1 кошти за невикористані дні відпустки за період 2013-2016 років у розмірі 13 105 грн 77 коп.
У задоволенні іншої частини вимог, а саме: про стягнення коштів за невикористані дні відпустки (в сумі 42 670 грн 98 коп.), відшкодування моральної шкоди, зобов`язання внести зміни до трудової книжки, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (за час затримки внесення виправлень у трудову книжку), стягнення коштів, невиплачених на виконання судових рішень, стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних, пені ОСОБА_1 відмовлено.
Суд визнав обґрунтованими вимоги про стягнення грошової компенсації за невикористані дні відпустки за період із 2013-2016 років, оскільки при звільненні роботодавець не виплатив позивачу цих коштів.
Суд зазначив, що положення щодо стягнення сум, передбачених статтею 625 ЦК України, на спірні правовідносини не поширюються.
Інші вимоги суд визнав необґрунтованими з огляду на доведеність факту виконання судових рішень у справах № 203/180/12-ц, № 128/1539/13-ц, № 128/4727/14-ц і № 128/616/16-ц.
Крім того, суд зазначив, що 17 травня 2016 року ОСОБА_1 отримав трудову книжку, після чого не звертався до відповідача для внесення відповідних записів про зміну дати звільнення з 20 травня 2013 року на 17 травня 2016 року.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
ОСОБА_2 оскаржив рішення суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 12 лютого 2019 року рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 06 грудня 2018 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про відмову у стягненні коштів за частину невикористаних днів відпустки, відшкодуванні моральної шкоди, зобов`язанні внести зміни до трудової книжки, стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягненні коштів, невиплачених на виконання судових рішень, стягненні інфляційних втрат та трьох відсотків річних, компенсації за несвоєчасну виплату коштів, пені.
Короткий зміст касаційної скарги
У березні 2019 року до суду касаційної інстанції від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій він, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині вирішення вимог щодо стягнення інфляційних втрат і зобов`язання внести виправлення у трудову книжку, а постанову апеляційного суду - у повному обсязі.
Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з відмовою судами попередніх інстанцій про відмову у відшкодуванні моральної шкоди, зобов`язанні внести зміни до трудової книжки, стягненні середнього заробітку за час затримки виконання рішення, стягненні коштів, невиплачених на виконання судових рішень, стягненні інфляційних втрат та трьох відсотків річних, пені, у зв`язку з чим оскаржені судові рішення підлягають касаційному перегляду лише в цій частині.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2019 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано її з суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2019 року справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п`яти суддів.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Заявник зазначає, що у справі наявні докази, які свідчать про те, що невнесення виправлень у трудову книжку завдало йому шкоду, оскільки він не може працевлаштуватися та переоформити пенсію.
Підставою для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є неправильне оформлення трудової книжки.
Суди досліджували питання повернення йому трудової книжки, а не правильність її оформлення.
Суди належним чином не оцінили надані ним розрахунки середнього заробітку, інфляційних втрат і трьох відсотків річних, пені, компенсації за несвоєчасний розрахунок.
Висновки судів попередніх інстанцій ґрунтуються на неповно з`ясованих обставинах, що мають значення для справи.
Короткий зміст відзиву
Від представника ПрАТ "Діпрозв`язок" надійшов відзив, у якому він просить касаційну скаргу залишити без задоволення.
Обставини справи
Суди встановили, що ОСОБА_1 працював у ВАТ "Український інститут по проектуванню засобів та споруд зв`язку "Діпрозв`язок" на посаді провідного інженера з охорони праці № 07.
Наказом товариства від 14 грудня 2011 року № 288/к його звільнено в зв`язку зі скороченням штату.
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 19 грудня 2012 року у справі № 203/180/12-ц ОСОБА_1 поновлений на роботі з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 33 780 грн 45 коп., відшкодуванням моральної шкоди у розмірі 3 000 грн та 6 000 грн витрат на правову допомогу.
На виконання зазначеного судового рішення наказом товариства від 02 січня 2013 року № 03/к його поновлено на посаді провідного інженера з охорони праці.
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 03 грудня 2013 року у справі № 128/1539/13-ц з ПрАТ "Діпрозв`язок" на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість із заробітної плати в сумі 9 896 грн 85 коп., 1 500 грн моральної шкоди та 1 000 грн витрат на правову допомогу, а всього 12 396 грн.
Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 21 січня 2014 року рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 03 грудня 2013 року змінено, стягнуто з ПрАТ "Діпрозв`язок" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі в сумі 5 988 грн 78 коп., відшкодування моральної шкоди в сумі 1 500 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 1 000 грн, а всього 8 488 грн.
Виконавче провадження № 43402483 з виконання виконавчого листа від 26 лютого 2014 № 128/1539/13-ц закінчено 24 листопада 2014 року у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду.
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 02 червня 2015 року у справі № 128/4727/14-ц зобов`язано ПрАТ "Діпрозв`язок" звільнити ОСОБА_1 з роботи на підставі частини третьої статті 38 КЗпП України шляхом видачі відповідного наказу після закінчення відпустки строком у 27 календарних днів із 20 травня 2013 року.