Постанова
Іменем України
15 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 308/5073/15-ц
провадження № 61-15898св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. Ю., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - заступник військового прокурора Ужгородського гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Закарпатського обласного військового комісаріату,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону Західного регіону Українина рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 листопада 2016 року у складі судді Монич О. В. та постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 29 січня 2018 рокуу складі колегії суддів: Джуги С. Д., Куштана Б. П., Мачунича М. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2015 року заступник військового прокурора Ужгородського гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Закарпатського обласного військового комісаріату звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.
Позов обгрунтований тим, що керівник Закарпатського обласного військового комісаріату ОСОБА_1 підписав наказ про звільнення працівника ОСОБА_2, який скасовано відповіднодо судового рішення, у зв`язку з чим працівникапоновлено на роботі та з комісаріату на її користь стягнено 20 548,92 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 29 грудня 2012 року до 29 травня 2013 року.
Прокурор вважає, що ОСОБА_1 заподіяв державі шкоду у вказаному розмірі, що також підтверджено аудиторським звітом за результатами фінансового аудиту та аудиту відповідності фінансово-господарської діяльності Закарпатського обласного військового комісаріату.
З урахуванням уточнених позовних вимог просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Закарпатського обласного військового комісаріату заподіяну державі шкоду в порядку регресу в сумі 20 548,92 грн.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 листопада 2016 року у позові заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону Західного регіону України відмовлено.
Рішення мотивоване пропуском прокурором позовної давності.
Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 16 березня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано, провадження у вказаній справі закрито.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що за своєю правовою природою спір є публічно-правовим і відповідно до статті 17 КАС України підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 жовтня 2017 року ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 16 березня 2017 року скасовано, справу передано на новий апеляційний розгляд.
Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що заступник військового прокурора Ужгородського гарнізону Західного регіону України звернувся з позовом відповідно до статей 1166, 1191 ЦК України про стягнення в порядку регресу з колишнього військового комісара Закарпатського обласного військового комісаріату завданої державі шкоди, отже, спір виник із цивільних правовідносин, і справа за правилами статті 15 ЦПК України 2004 року підлягає розгляду на підставі цивільного судочинства. Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-1094цс17.
Постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 29 січня 2018 року рішення Ужгородського міськрайонного суду від 23 листопада 2016 року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в позові.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи не встановив і в рішенні не зазначив зміст спірних правовідносин та норми права, які регулюють спірні правовідносини, які підлягають застосуванню, не зазначив про норми права, на які посилався позивач, мотиви їх незастосування, лише вказав, що прокурор пропустив позовну давність. Оскільки прокурор подав позов про відшкодування з відповідача шкоди з підстав, передбачених статтями 1166, 1191 ЦК України, суд розглядає справу в межах заявлених вимог, в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
У березні 2018 року заступник військового прокурора Ужгородського гарнізону Західного регіону України звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 листопада 2016 року та постанову Апеляційного суду Закарпатської області від 29 січня 2018 року, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 16 травня 2018 рокувідкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу.
У червні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обгрунтована тим, що суди першої та апеляційної інстанції неправильно застосували норми матеріального права та прийнято рішення з порушенням норм процесуального права.
Суди не врахували, що військовослужбовці не перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а проходять службу.
Суди не звернули уваги на підстави заявленого прокурором позову.
Доводи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
У січні 2019 року до Верховного суду надійшло клопотання ОСОБА_1, подане адвокатом Гончаровим В. В., про закриття провадження у справі.
Клопотання обгрунтоване тим, що 05 грудня 2018 року Велика Палата Верховного Суду у справі № 818/1688/16 відступила від попередніх висновків щодо предметної юрисдикції спорів про відшкодування шкоди/збитків, завданих особою, яка перебувала або преребуває на посадах, віднесених до державної/публічної служби, за позовом суб`єкта владних повноважень. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що такі спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у березні 2018 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення частково касаційної скарги з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ОСОБА_2 працювала у Закарпатському обласному військовому комісаріаті.
28 грудня 2012 року наказом військового комісара Закарпатського обласного військового комісаріату ОСОБА_1 № 242 ОСОБА_2 звільнена із займаної посади.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року, частково зміненою постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2014 року, цей наказ військового комісара в частині звільнення ОСОБА_2 визнано протиправним і скасовано, із Закарпатського обласного військового комісаріату на її користь стягнено 20 548,92 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 29 грудня 2012 року до 29 травня 2013 року.