ПОСТАНОВА
Іменем України
27 квітня 2020 року
м.Київ
справа №320/5801/18
адміністративне провадження №К/9901/26540/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін
касаційну скаргу Київської митниці ДФС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року (суддя: Щавінський В.Р.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року (судді: Пилипенко О.Є., Епель О.В., Костюк Л.О.) у справі №320/5801/18 за позовом Приватного підприємство "Марго" до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в :
Приватне підприємство "Марго" (далі - ПП "Марго", позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської міської митниці ДФС (далі -, відповідач), в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС, викладене у формі Картки відмови від 24.10.2018 UA125270/2018/00174 про відмову у прийнятті митної декларації від 24.10.2018 №UA125270/2018/865765;
- зобов`язати Київську міську митницю ДФС вчинити необхідні дії з метою відновлення прав ПП "Марго" та завершити митне оформлення митної декларації від 24.10.2018 №UA125270/2018/865765.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2019 року, позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправною та скасовано Картку відмови від 24 жовтня 2018 року №UА125270/2018/00174 про відмову у прийнятті митної декларації від 24 жовтня 2018 року №UА125270/2018/865765. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати такі рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що ним правомірно було відмовлено в прийнятті спірної митної декларації, оскільки відомості в поданих декларантом позивача документах є суперечливими та унеможливлюють здійснення подальшого митного оформлення.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки вважає доводи відповідача безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - такими, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що 27.10.2017 між Фірмою DDE FARM AG, Ліхтенштейн - продавець та Приватним підприємством "Марго", Україна - покупець укладено договір №G-1, відповідно до умов якого продавець - виробник товару продав, а покупець купив пестициди, регулятори росту в асортименті, зазначеному у Доповненнях до цього договору. На підставі означеного вище договору продавцем було поставлено на адресу позивача гербіцид "Штефікур" у кількісті 17600 л на загальну вартість 140 800 доларів США.
Фірмою DDE FARM AG було надано позивачу інвойс від 12.03.2018 №6, у відповідності до якого відправник товару - Schirm GmbH для "DDE FARM AG" Grossfeld 8, FL-9492 Eschen, Liechtenstein; покупець - ПП "Марго", Україна, Київська область, м. Біла Церква, вул. Шевченка, 158; країна походження товару - Федеративна Республіка Німеччина; одержувач вантажу - ПП "Марго", Україна, Київська область, м. Біла Церква, вул. Шевченка, 158; умови поставки - СРТ - Біла Церква по ІНКОТЕРМС - 2010.
24 жовтня 2018 року позивачем заявлено до митного оформлення за електронною митною декларацією типу ІМ 40 №UA UA125270/2018/865765 товар - "Штефікур" в кількості 800 л. Призначення - для знищення переноспорозу та фомозу посівів ярого ріпаку та знищення борошнистої роси, септоріозу, фузаріозу колоса, бурої іржи пшениці. Виробник: DDE FARM AG. Країна походження товару - Федеративна Республіка Німеччина.
Разом із митною декларацією №UA125270/2018865443 позивачем було подано до митного органу наступні документи: пакувальний лист від 17.07.2018; інвойс від 17.07.2018 №1802UA157; коносамент від 17.07.2018 №599325869; автотранспортну накладну від 29.08.2018 №405461; сертифікат про походження товару від 236.07.2018 Серії ССРІТ320 1802709372 №18С3201С1058/00353R; митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів від 04.09.2018 №UA125270/2018/864802; рішення про коригування митної вартості товарів від 05.10.2018 №UA125270/2018/000151/2; висновок за результатами дослідження проби товару від 19.09.208 №142005803-0607; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 04.09.2018 №UA125270/2018/864802; картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.10.2018 №UA125270/2018/00156; додаткову угоду №4 від 02.05.2018 до договору №К-1 від 02.10.2017; доповнення №14 від 02.07.2018 до договору №К-1 від 02.10.2017; договір №К-1 від 02.10.2017; висновок від 17.04.2018 №142005803-0272.
За результатами розгляду вказаних документів Київською міською митницею ДФС оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.10.2018 UA125270/2018/00174, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів по митній декларації від 24.10.2018 №UA125270/2018/865765.
В оскаржуваній картці зазначено, що подана митна декларація не може бути оформлена, оскільки згідно відомостями Державного реєстру пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання на території України виробником препарату зазначено підприємство - ДДЕ Фарм АГ, країна виробництва - Ліхтенштейн. Виробництво зазначених препаратів на інших заводах та країнах, заявником не передбачено. У той же час відповідно до відомостей, зазначених у митній декларації від 24.10.2018 №UA125270/2018/865765 та поданих разом з митною декларацією товаросупровідних документів країна походження та виробництва товару - Німеччина.
Вважаючи таку відмову протиправною позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом до суду.
Вирішуючи даний спір по суті, суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що висновок митного органу про розбіжність між відомостями країни виробництва зазначених у митній декларації (Німеччина) та у Посвідченні про державну реєстрацію Міністерства екології та природних ресурсів України (Ліхтенштейн), не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення, оскільки поняття "виробник товару" та "країна виробництва товару" використовуються та мають значення при державній реєстрації препаративної форми пестицидів і агрохімікатів, однак не при митному їх оформленні.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, регулюються положеннями Митного кодексу України та інших актів законодавства, прийнятих у відповідності до вимог цього Кодексу.
За приписами частини першої статті 246 Митного кодексу України (далі - МК України) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання органові доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина перша статті 248 МК України).
Відповідно до частини першої статті 257 МК України декларування товарів здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Митне оформлення товарів здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою вказаної статті, у тому числі відомості про найменування країни походження товарів (за наявності) та відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України (частина восьма статті 257 МК України).
Відповідно до статті 36 МК України країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. Країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.
Документами, які підтверджують країну походження товару, є: сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.
У разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або органом доходів і зборів встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу доходів і зборів для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості (частини перша та восьма статті 43 МК України).