ПОСТАНОВА
Іменем України
27 квітня 2020 року
Київ
справа №280/535/19
адміністративне провадження №К/9901/27015/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача - Желтобрюх І.Л., суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року (суддя Бойченко Ю.П.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року (колегія суддів у складі: головуючої судді Малиш Н.І., суддів Білак С.В., Шальєвої В.А.) у справі №280/535/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий будинок "Дунаєвецький арматурний завод" до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення,
установив:
У лютому 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий будинок "Дунаєвецький арматурний завод" (далі - ТОВ ТБ "Дунаєвецький арматурний завод", Товариство) звернулось до суду з позовом до Одеської митниці ДФС, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару від 19 грудня 2018 року №UA500010/2018/000019/2. На обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що Товариство подало митному органу всі необхідні документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України для визначення митної вартості за першим методом.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року, позов Товариства задоволено: визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості від 19 грудня 2018 року №UA500010/2018/000019/2; присуджено на користь Товариства судові витрати у розмірі 1921,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи, що вони прийняті внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалені судами рішення й постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити. У касаційній скарзі її заявник посилається на те, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому факту, що у наданих позивачем документах були розбіжності та вони не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та інформації щодо ціни, що була фактично сплачена, або ж підлягала сплаті.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило, що не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Суди встановили, що 21 серпня 2018 року між ТОВ ТБ "Дунаєвецький арматурний завод" (Покупець) та Shijiazhuang Paton Fittings Co., Ltd, Китай (Продавець) укладено контракт №21-08-18, за умовами якого Продавець постачає Покупцю деталі трубопроводу партіями на умовах CIF порт "Odessa", Україна, за правилами "Інкотермс 2010".
З метою проведення митного оформлення товару (фланці сталеві плоскі приварні для з`єднання трубопровідної арматури та труб), поставленого на підставі специфікації №1 від 21 серпня 2018 року, позивачем 14 грудня 2018 року подано до митного органу вантажну митну декларацію №/2018/022897, у якій заявлено митну вартість товару у розмірі 748229,11 грн або 26850,00 USD.
Для підтвердження заявленої митної вартості декларантом надано митному органу: зовнішньоекономічний контракт від 21 серпня 2018 року; специфікацію №1 від 21 серпня 2018 року до контракту; додаткову угоду №1 від 12 вересня 2018 року до контракту; інвойс постачальника №80816 від 21 серпня 2018 року; заяви на купівлю іноземної валюти №1 від 28 серпня 2018 року та №2 від 31 серпня 2018 року; платіжне доручення в іноземній валюті №3 від 29 серпня 2018 року та №4 від 1 листопада 2018 року; паспорти товарів; сертифікат походження товару; довіреність на сертифікацію товару; повідомлення від 8 жовтня 2018 року про готовність товару до відвантаження; повідомлення від 23 жовтня 2018 року про відправлення товару; пакувальний лист постачальника від 21 серпня 2018 року; коносамент від 23 жовтня 2018 року; митну декларацію країни відправлення від 5 листопада 2018 року (з перекладом); висновок Запорізької торгово-промислової палати від 10 грудня 2018 року; платіжні доручення №№ 502, 506 про внесення передплати за митне оформлення товарів.
Визначення митної вартості товару позивачем здійснено за основним методом (за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються).
Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості митний орган дійшов висновку, що документи, надані позивачем до митного оформлення, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: відповідно до поданих документів (інвойсу) товари поставляються на умовах поставки CIF згідно з Інкотермс, однак декларантом не подано документи, які підтверджують страхування; до митного оформлення надано нечитабельну копію митної декларації країни відправлення.
У зв`язку з викладеним митним органом було запропоновано позивачу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме: виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, інформацію біржових організацій про вартість сировини, копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову, а також інші документи, що є у розпорядженні декларанта.
На вимогу митного органу про надання додаткових документів позивачем надано додаткові документи: калькуляцію (комерційну пропозицію) постачальника від 21 серпня 2018 року; прайс-лист постачальника; бухгалтерські довідки; оборотно-сальдову відомість; митну декларацію країни відправлення від 5 листопада 2018 року з перекладом (повторно); страховий поліс від 22 жовтня 2018 року.
19 грудня 2018 року митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товару, відповідно до якого митна вартість визначена за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (за третім методом).
Вважаючи прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів від протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позов суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що відповідачем не доведено наявність у поданих позивачем для визначення митної вартості товару документах розбіжностей, ознак підробки, як і не доведено, що такі документи не містять всіх відомостей, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, фактично сплаченої за ці товари.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС виходить з наступного.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами другою та третьою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.