ПОСТАНОВА
Іменем України
27 квітня 2020 року
Київ
справа №522/23070/17
адміністративне провадження №К/9901/29055/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
розглянув в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 522/23070/17
за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області
до ОСОБА_1
про примусове видворення за межі території України та затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України
за касаційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого судді Потапчука В. О., суддів: Семенюка Г. В., Шляхтицького О. І.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. 07 грудня 2017 року Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області (далі - ГУ ДМС України в Одеській області, позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до громадянина В`єтнаму ОСОБА_1, у якому просило:
1.1. примусово видворити з України громадянина В`єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
1.2. затримати його з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України строком на 6 місяців.
2. На обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на наявність мотивованих підстав уважати, що відповідач і надалі ухилятиметься від виїзду з України та від виконання рішення про примусове повернення в країну походження, а тому наявні підстави для його затримання і поміщення останнього до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства з метою подальшого видворення.
3. Відповідач правом подати письмові заперечення проти позову не скористався.
ІІ. Установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи
4. 06 грудня 2017 року співробітниками Управління боротьби зі злочинами, пов`язаними з торгівлею людьми, ГУНП в Одеській області за адресою: вул. Івана та Юрія Липи, 60, виявлено громадянина В`єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доставлено до приміщення ГУ ДМС України в Одеській області.
5. Після проведення перевірки було встановлено, що громадянин В`єтнаму ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, порушив правила перебування іноземців в Україні, а саме проживав без документів на право проживання в Україні.
6. Зі слів відповідача, до України він прибув у грудні 2017 року з території Російкої Федерації з метою подальшого незаконного перетинання кордону до країн ЄС. Кордон України перетинав нелегально, паспортний документ при собі відсутній.
7. На теперішній час громадянин В`єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на території України перебуває незаконно, постійного місця проживання та законного джерела існування не має. Із заявою про добровільне повернення, а також із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту в Україні, до ГУ ДМС України в Одеській області не звертався, відповідного бажання під час опитування не виявив, жертвою торгівлі людьми себе не вважає.
8. 06 грудня 2017 року співробітником ГУ ДМС України в Одеській області складено протокол про адміністративне затримання № 000018 за частиною другою статті 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП України) та частиною одинадцятою статті 259 КУпАП України.
9. 06 грудня 2017 року за порушення вимог частини першої статті 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що виразилось в порушенні правил перебування іноземців в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні стосовно громадянина В`єтнаму ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення ПР МОД № 000069.
10. Постановою про накладення адміністративного стягнення від 07 грудня 2017 року ПН МОД № 000069 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510,00 гривень.
11. 06 грудня 2017 року Головним управлінням ДМС України в Одеській області було прийняте рішення № 164 про примусове повернення в країну походження громадянина В`єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та зобов`язано його покинути територію України у термін до 07 грудня 2017 року.
12. Згідно з наявною в матеріалах справи розпискою від 06 грудня 2017 року ОСОБА_1 відмовляється виконувати рішення №164 про примусове повернення в країну походження В`єтнам, оскільки у нього відсутні кошти на квиток.
13. У встановлений термін відповідач з території України не виїхав.
14. Ураховуючи той факт, що відповідач досі не покинув території України, ГУ ДМС України в Одеській області звернулося до суду з позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
15. Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2017 року адміністративний позов задоволено:
15.1. примусово видворено з України громадянина В`єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
15.2. затримано громадянина В`єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України строком на 6 місяців.
16. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в порушення міграційного законодавства України ухилявся від виїзду за межі України після закінчення встановленого терміну перебування.
17. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року постанову Приморського районного суду м. Одеси від 08 грудня 2017 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
18. Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції зазначив, що примусове видворення з України іноземця на підставі прийнятої постанови адміністративного суду застосовується, якщо рішення про примусове повернення не виконано іноземцем в установлений строк без поважних причин (стаття 30 вказаного Закону).
19. Суд апеляційної інстанції указав, що рішення про примусове повернення в країну походження відповідача прийнято 06 грудня 2017 року, яким зобов`язано останнього покинути територію України у термін до 07 грудня 2017 року, тобто позивачу надано одну добу для добровільного залишення країни перебування. Суд апеляційної інстанції також взяв до уваги ту обставину, що перебування особи під адміністративним арештом унеможливлює виконання вимог про добровільне залишення країни перебування і носить формальний склад.
20. Суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідач фізично не міг виконати рішення суб`єкта владних повноважень, оскільки протягом усього строку, який надавався йому для залишення України, був затриманий, що підтверджується протоколом про адміністративне затримання від 06 грудня 2017 року.
21. За висновками суду апеляційної інстанції, позивач подав свій позов передчасно, оскільки строк, визначений рішенням про примусове повернення, спливає лише о 24 годині 07 грудня 2017 року.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
22. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 26 лютого 2018 року.
23. У касаційній скарзі позивач указує на наявність об`єктивних підстав уважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, оскільки він не має паспортного документу для перетинання державного кордону України на законних підставах, а тому вважає, що є підстави для його затримання і поміщення відповідача до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства та подальшого його видворення з території України.
24. Позивач зауважує, що здійснення процедури реадмісії, урегульованої Угодою, укладеною між Кабінетом Міністрів України та Урядом Соціалістичної Республіки В`єтнам Угодою про реадмісію громадян обох держав, яку ратифіковано Законом України від 03 вересня 2008 року № 359-VI (надалі - Угода), є неможливим. Відсутність Виконавчого протоколу, передбаченого положеннями статті 7 Угоди, виключає імплементацію положень цієї Угоди, а отже, і її застосування до спірних правовідносин.
25. У зв`язку із зазначеним позивач просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції з підстав порушення норм матеріального і процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
26. Касаційна скарга позивача містить прохання про розгляд справи за участі його представника.
27. 11 квітня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження та витребувано з Приморського районного суду м. Одеса справу № 522/23070/17 (суддя-доповідач Стрелець Т. Г.).
28. 03 травня 2018 року № 522/23070/17 надійшла до Верховного Суду.
29. Відповідач правом подати заперечення на касаційну скаргу не скористався.
30. 20 червня 2019 року розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 795/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Стрелець Т. Г., що унеможливлює її участь у розгляді касаційних скарг.
31. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 21 червня 2019 року визначено склад суду: головуючого суддю Шевцову Н. В., суддів Кашпур О. В., Уханенка С. А.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
32. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
33. За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
34. Приписами частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.