ПОСТАНОВА
Іменем України
27 квітня 2020 року
Київ
справа №802/562/18-а
адміністративне провадження №К/9901/7401/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Желєзного І.В.,
суддів: Бевзенко В.М., Чиркіна С.М.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Крапівницької Н. Л. від 08.11.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Гонтарука В. М., суддів: Граб Л.С., Білої Л.М. від 31.01.2019
у справі № 802/562/18-а
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Вінницькій області
про скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У лютому 2018 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з даним позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Вінницькій області (далі також - відповідач), в якому просив скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Вінницькій області № 17/1002-09-1932 про накладення на нього штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.12.2017.
2. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 08.11.2018, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2019, позовну заяву ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про скасування постанови залишено без розгляду.
3. 14.03.2019 до Верховного Суду від позивача надійшла касаційна скарга на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 08.11.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2019, в якій просить їх скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
4. Ухвалою Верховного Суду від 22.04.2019 відкрито касаційне провадження у даній справі.
5. 13.05.2019 від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
6. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2020 справу передано для розгляду колегії суддів у складі головуючого судді Желєзного І.В., суддів Бевзенка В.М., Чиркіна С.М.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.
8. 14.12.2017 головним інспектором Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Вінницькій області Поліщуком С.Л. прийнято постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у розмірі 63 432,00 грн.
9. Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області №17/1002-09-1932 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 14.12.2017 позивач отримав 18.12.2017 (в графі "вручено" зазначено, що повідомлення отримав особисто " ОСОБА_1 ").
10. В усіх рекомендованих поштових повідомленнях, які надсилались судом позивачу, містяться ідентичні відмітки, що повідомлення отримав особисто " ОСОБА_1 " та відсутній підпис.
11. З даних комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що вперше до суду позовна заява №802/92/18-а за позовом ОСОБА_3 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області про визнання незаконною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії надійшла 12.01.2018.
12. Вказана позовна заява не надсилалась поштою, а подана позивачем особисто через відділ прийому суду 12.01.2018 та у подальшому повернута особі, яка її подала, ухвалою суду від 06.02.2018 у зв`язку з неусуненням недоліків позовної заяви. Ухвала від 06.02.2018 про повернення позовної заяви ОСОБА_3 не оскаржувалась.
13. 15.02.2018 ОСОБА_3 знову звернувся до суду з позовом про скасування постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Вінницькій області №17/1002-09-1932 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 14.12.2017.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
14. Представник відповідача, заявивши під час розгляду справи судом першої інстанції, клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду з даним позовом, посилався на те, що відповідно до статті 5 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" постанову про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову. Таким чином, процесуальними нормами чинного законодавства обмежується право звернення особи до адміністративного суду певними часовими рамками, що сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
15. Позивач, не погоджуючись з поданим клопотанням, зазначив, що відомості, викладені у такому, не відповідають дійсності і долучені до клопотання письмові докази є неналежними і не підтверджують того факту, що позивачем оскаржувана постанова отримана 18.12.2018, так як у бланку рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу в графі "розписка в одержанні" відсутній підпис про отримання поштової кореспонденції, надісланої відповідачем. Вперше з позовом про оскарження постанови Державної архітектурно - будівельної інспекції №17/1002-09-932 від 14.12.2017 звернувся в січні 2018 року в строки, визначені законом. Також позивач подав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначив, що отримав постанову №17/1002-09-1932 від 14.12.2017 лише 19.12.2017 та мав право оскаржити її протягом 15 днів, а відтак не мав можливості оскаржити постанову №17/1002-09-1932 від 14.12.2017 протягом 15 днів з дня її винесення, але суд може поновити строк в разі його пропуску з поважних причин.
16. У апеляційній скарзі позивач також зазначав, що оскаржувану постанову отримав лише 19.12.2017 та в січні 2018 року звернувся до суду з адміністративним позовом.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем пропущено строк оскарження постанови № 17/1002-09-1932 від 14.12.2017, встановлений статтею 5 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", а вказані позивачем доводи не спростовують факт пропуску строку та не підтверджують поважність пропуску такого строку.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
18. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що такі ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судом апеляційної інстанції не враховано подане позивачем клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибути у судове засідання через хворобу, а відтак він був позбавлений можливості надати додаткові докази; не враховано, що у матеріалах справи відсутній будь-який належний доказ про отримання ним оскаржуваної постанови відповідача, так як у поштовому повідомленні відсутній його підпис у графі про отримання поштової кореспонденції. Також судами не враховано те, що його незаконно притягнуто до відповідальності за порушення у сфері містобудівної діяльності на підставі Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", а відтак помилково зроблено висновок, що до правовідносин, які виникли у зв`язку із притягненням позивача до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, повинні застосовуватися норми вказаного Закону. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що первинно позовна заява була поданою до суду 12.01.2018, оскільки позовну заяву він надіслав засобами поштового звя`зку до суду 03.01.2018, однак квитанція про направлення такої у позивача відсутня.
19. У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а відтак не підлягають скасуванню, а доводи касаційної скарги висновки судів не спростовують.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
21. Відповідно до частин 1-4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
22. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
23. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
24. Згідно з частинами першою - третьою статті 122 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
25. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
26. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
27. За змістом зазначеної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
28. Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду встановлені статтею 123 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом), частинами третьою та четвертою якої передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
29. Вказані норми кореспондують з пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом), згідно з яким суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, зокрема, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
30. Колегія суддів звертає увагу, що дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
31. Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
32. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення прав, свобод чи інтересів, за захистом яких вона звертається до суду.
33. Як встановлено судом апеляційної інстанції, 14.12.2017 головним інспектором Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Вінницькій області Поліщуком С.Л. прийнято постанову, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у розмірі 63 432,00 грн.
34. Згідно з пунктом 2 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності"
суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
35. Відповідно до статті 5 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.