ПОСТАНОВА
Іменем України
24 квітня 2020 року
Київ
справа №818/263/16
адміністративне провадження №К/9901/25939/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький
на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року (суддя - Блонський В.К.)
та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року (головуючий суддя - Боровицький О.А., судді - Сапальотова Т.В., Матохнюк Д.Б.)
у справі № 822/1726/16
за позовом Головного управління ДФС у Хмельницькій області
до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький
про стягнення податкового боргу,
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2016 року Славутицька об`єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Хмельницькій області (далі - позивач, контролюючий орган, Славутицька ОДПІ) звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький (далі - КЕВ) про стягнення податкового боргу.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2016 року, позов задоволено частково: стягнуто з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 282 494, 54 грн, шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків і стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач не звільнений від обов`язку сплати податку, не має відповідних пільг щодо його сплати, самостійно подавав податковому органу декларації з земельного податку, відповідно до правовстановлюючих документів є користувачем земельних ділянок та самостійною платоспроможною юридичною особою, що не перебуває в процесі ліквідаційної процедури, а тому зобов`язаний виконувати взяті на себе податкові зобов`язання. При цьому суди зазначили, що сума самостійно задекларованих відповідачем грошових зобов`язань, що підлягала сплаті за березень 2016 року в сумі - 61 662, 73 грн була включена позивачем до позовних вимог в адміністративній справі № 822/416/16 за позовом Славутської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький, Міністерства оборони України про стягнення заборгованості, а тому не підлягає стягненню у межах розгляду цієї справи.
Не погодившись з зазначеними судовими рішеннями, КЕВ звернулося до Вищого адміністративного суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог, невірно оцінивши залучені до справи докази та обставини справи. Доводи касаційної скарги, які співпадають з запереченнями, які наводив відповідач проти заявленого адміністративного позову під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій, зводяться до того, що: КЕВ фінансується виключно за рахунок коштів Державного бюджету України; у відповідача відсутні матеріальні ресурси для сплати податкових зобов`язань; положеннями частини 8 статті 4 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" відповідача звільнено від сплати земельного податку до закінчення особливого періоду.
19 липня 2017 року від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких контролюючий орган зазначив про законність рішень судів попередніх інстанцій та безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що у відповідача наявний борг у розмірі 344 157, 27 грн, з яких 298 292, 02 грн, - основний платіж, 45 865, 25 грн, - пеня, що виник на підставі самостійно поданої податкової декларації з плати за землю (земельний податок/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9021679001 від 22.02.2016.
Згідно розрахунку суми податкового боргу у розмірі 344 157, 27 грн, останній складається із прострочених платежів: за березень 2016 року - 61 662, 73 грн, з яких сплачено 10 021, 63 грн, залишок 51 641, 10 грн; за квітень 2016 року - 61 662, 73 грн; за травень 2016 року - 61 662, 73 грн; за червень 2016 року - 61 662, 73 грн; за липень 2016 року - 61 662, 73 грн; та нарахована пеня в розмірі 45 865, 25 грн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що частина податкового боргу у розмірі 61 662,73 грн, що підлягала сплаті відповідачем за березень 2016 року, є предметом розгляду у справі №822/416/16 за позовом Славутської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Хмельницькій області до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький, Міністерства оборони України про стягнення заборгованості, а тому не підлягає стягненню у межах розгляду даної справи.
Таким чином, сума податкового боргу становить 292 516,17 грн, а саме: за квітень 2016 року - 61 662, 73 грн; за травень 2016 року - 61 662,73 грн; за червень 2016 року - 61 662, 73 грн; за липень 2016 року - 61 662, 73 грн; пеня в розмірі 45 865, 25 грн, що не заперечується сторонами.
Надаючи правову оцінку викладеним обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За змістом пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.