Постанова
Іменем України
22 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 200/14136/17
провадження № 61-15965св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Батова Людмила Григорівна
особа, яка зверталася з апеляційною та касаційною скаргами - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2017 року у складі судді Шевцової Т. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 липня 2019 року у складі колегії суддів Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М., Каратаєвої Л. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту проживання однією сім`єю, заінтересована особа приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Батова Л. Г.
В обґрунтування заяви посилався на те, що він з липня 2011 року разом зі своєю матір`ю почав доглядати за ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, він та його мати займалися похованням. За життя померлий ОСОБА_3 заповіту не складав. Після смерті ОСОБА_3 він звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом. Постановою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Батової Л. Г. йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують факт спадкування за законом як спадкоємця четвертої черги.
Таким чином, просив встановити факт проживання ОСОБА_1 однією сім`єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини зі спадкодавцем ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, у якості спадкоємця за законом четвертої черги.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2017 року заяву ОСОБА_1 задоволено; встановлено факт проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Дніпропетровську, однією сім`єю не менш як 5 років до часу відкриття спадщини зі спадкодавцем ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, у якості спадкоємця за законом четвертої черги.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що заявник з липня 2011 року доглядав за померлим ОСОБА_3, встановлення факту проживання однією сім`єю необхідне заявнику для вирішення питання про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, оскільки родичів, а отже спадкоємців у померлого немає.
З рішенням суду першої інстанції не погодилася ОСОБА_2 (особа, яка не брала участі у справі в суді першої інстанції) та оскаржила його в апеляційному порядку.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 17 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення; рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 вересня 2017 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_2 не довела, що оскаржуване рішення суду першої інстанції порушує її права як спадкоємця другої черги, оскільки вона не надала до суду доказів того, що є рідною сестрою померлого ОСОБА_3 .
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У серпні 2019 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про встановлення юридичного факту.
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 не надав доказів того, що він проживав зі спадкодавцем не менше 5 років однією сім`єю, а суди на вказане уваги не звернули. Вказує, що є рідною сестрою спадкодавця та зверталася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину з тих підстав, що не встановлено факту родинних відносин між нею та ОСОБА_3 . Це сталося у зв`язку з різним перекладом прізвища з російської мови.
Зазначає, що звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності. Указаний спір розглядається Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська (справа № 200/9581/18). В рамках цього спору ОСОБА_1 зверувся до неї із зустрічним позовом про встановлення факту перебування спадкодавця у безпорадному стані, опікування та надання йому допомоги, як спадкоємцем, усунення від права на спадкування, визнання права власності на будинок та земельну ділянку.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2020 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, у якому вказав, що оскаржувані судові рішення є законними, а касаційна скарга необгрунтованою.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 вересня 2019 року відкрито провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Указана справ надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 06 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 0,0600 га, призначеної для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована в АДРЕСА_1 .
За життя ОСОБА_3 заповіту не складав. У встановлений законом строк заявник ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом. Постановою приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Батової Л. Г. йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують факт спадкування за законом як спадкоємця четвертої черги.
Встановлення факту проживання однією сім`єю необхідно заявнику для вирішення питання про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Частиною другою розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України у редакції Кодексу, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.