Постанова
Іменем України
22 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 687/978/18
провадження № 61-13599св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чемеровецького районного суду Закарпатської області від 28 лютого 2019 року у складі судді Кулєбякіна В. О. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 03 червня 2019 року у складі колегії суддів: П`єнти І. В., Корніюк А. П., Талалай О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 та просила усунути відповідача від права на спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позову зазначала, що вона є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . На день смерті з ОСОБА_5 проживав її чоловік ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
14 листопада 2014 року ОСОБА_4 склав заповіт, яким все своє майно, яке йому належить або на день смерті виявиться йому належним, де б воно не знаходилося та з чого б не складалося, заповів відповідачу ОСОБА_2 .
Оскільки ОСОБА_4 був інвалідом першої групи, рішенням виконавчого комітету Чемеровецької селищної ради Чемеровецького району Хмельницької області від 29 січня 2015 року ОСОБА_2 призначено його помічником відповідно до статті 78 ЦК України.
ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, однак вона не виконувала належним чином свої обовʼязки помічника, визначені статтею 78 ЦК України, ухилялася від надання ОСОБА_4 допомоги, незважаючи на перебування його у безпорадному стані.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 мав право на обовʼязкову частку у спадщині після смерті його дружини ОСОБА_5, а відтак відповідач може успадкувати частку у майні ОСОБА_5, на яку вона претендує, ОСОБА_1 просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 28 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 03 червня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред`явлена особою, для якої таке усунення породжує пов`язані зі спадкуванням права та обов`язки, одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій статті 1259 ЦК.
Проте усунення ОСОБА_2 від права на спадкування за заповітом не породжує право ОСОБА_1 на спадкування, оскільки остання не входить до кола спадкоємців після смерті ОСОБА_4 .
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 28 лютого 2019 року і постанову Хмельницького апеляційного суду від 03 червня 2019 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Також просила передати справу на розгляд до Великої Палати Верховного Суду з огляду на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування".
В обґрунтування касаційної скарги зазначала, що правила частини п`ятої статті 1224 ЦК України стосується усіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК України не були зобов`язані утримувати спадкодавця.
Вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред`явлена особою, для якої таке усунення породжує пов`язані зі спадкуванням права та обов`язки, одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій статті 1259 ЦК України.
ОСОБА_4 свою обовʼязкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_5 прийняв до смерті, але не оформив її належним чином.
Відповідач належним чином не виконувала свої обовʼязки помічника ОСОБА_4, не доглядала його, не забезпечувала продуктами харчування.
Обґрунтовуючи своє клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, ОСОБА_1 зазначила, що необхідно відступити від висновку, викладеного у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" та надати розʼяснення, чи переходить право на обовʼязкову частку у спадщині до спадкоємців, якщо особа, яка має право на обовʼязкову частину у спадщині, спадщину прийняла, однак померла, не оформивши її.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з Чемеровецького районного суду Хмельницької області.
08 серпня 2019 року справа № 687/978/18 надійшла до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Щодо передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
Питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи (частина перша статті 404 ЦПК України).
Відповідно до частин третьої-пʼятої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.
Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.