Постанова
Іменем України
23 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 755/21472/15-ц
провадження № 61-1765св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Штелик С. П. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Сімоненко В. М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - на постанову Київського апеляційного суду від 19 грудня 2018 року у складі суддів: Стрижеуса А. М., Поливач Л. Д., Шкоріної О. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_3, правонаступником якої є ОСОБА_4,
третя особа: Двадцять перша Київська державна нотаріальна контора,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 09 червня 2011 року ОСОБА_5 склав нотаріально посвідчений заповіт, за яким заповів усе належне йому на день смерті майно йому (сину). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, унаслідок чого відкрилась спадщина.
Він звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після батька, проте отримав відмову у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку із пропуском шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини; свідоцтво про право на спадщину після ОСОБА_5 видано спадкоємцю за законом - ОСОБА_3 .
Зазначав, що строк для прийняття спадщини він пропустив з поважних причин, оскільки постійно проживає у Сполучених Штатах Америки, перебував в Україні з 09 липня по 15 липня 2014 року та наступного разу зміг приїхати в Україну лише 15 вересня 2015 року. У період часу з 08 липня 2014 року по 15 липня 2014 року, пріоритетним для нього було поховання батька, а не отримання спадщини. Крім цього, перебуваючи в Україні, займався оформленням паспорта громадянина України, який отримав 12 липня 2014 року. Смерть батька викликала душевні страждання, емоційне перенапруження, що спричинило погіршення стану здоров`я, загострило хронічні захворювання та призвело до необхідності по поверненню до США звертатися за медичною допомогою. Він не був обізнаний щодо існування заповіту, а нотаріус не повідомляв його про існування заповіту.
Просив суд визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка залишилася після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Суди розглядали справу неодноразово.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 15 січня 2018 року позовні вимоги задоволено. Визначено ОСОБА_1 як спадкоємцю за заповітом щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 додатковий строк три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, який рахувати з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс-17, задля належного сприяння реалізації особистого розпорядження спадкодавця судам необхідно встановити чи перевіряв нотаріус при заведенні спадкової справи за даними Спадкового реєстру наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту та чи вчиняв дії для повідомлення інших спадкоємців (за наявним заповітом) про відкриття спадщини, чи здійснював виклик позивача як спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.У разі, якщо нотаріусом вказані дії, направлені на повідомлення спадкоємців, не вчинено, то існує факт порушення волі спадкодавця. Складеним заповітом ОСОБА_5 на випадок своєї смерті зробив розпорядження щодо наявного у нього майна на користь сина - ОСОБА_1 ід час відкриття спадкової справи нотаріусом Двадцять першої Київської державної нотаріальної контори не перевірено наявність заповіту ОСОБА_5, також не здійснено жодних дій, направлених на повідомлення позивача про відкриття спадщини, не здійснено виклик позивача як єдиного спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що прямо вказує на неналежне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця. Ні встановлення особи, ні нотаріальне посвідчення підпису не було можливим без паспорту. Отже, заслуговують на увагу доводи позивача про те, що під час перебування в Україні без паспорта громадянина України він фактично не міг подати заяву про прийняття спадщини, а, отримавши паспорт у п`ятницю, в понеділок зранку він виїхав з України, що підтверджується належними доказами. Фізична неможливість позивача в силу стану його здоров`я звернутися до консульської установи позивачем доведена і дані обставини не спростовані відповідачем, яким лише висунуті заперечення щодо достовірності наданого позивачем доказу, який був предметом дослідження судом та йому надана оцінка судом касаційної інстанції, що слугувало підставою для скасування ухваленого судового рішення в межах даного пору. Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає доведеними обставини наведені позивачем, які підтверджують поважні причини несвоєчасного звернення до органів нотаріату із заявою про прийняття спадщини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчасне подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, оскільки у позивача як спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви, а ці обставини у їх сукупності суд вважає такими, що є поважними, тому для реалізації права позивача на прийняття спадщини за заповітом визначає додатковий строк три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, який рахувати з дня набрання рішенням суду законної сили.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 19 грудня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 був обізнаний про наявність на його ім`я заповіту. ОСОБА_1 не мав перешкод для подання відповідної заяви в нотаріальну контору, в період з 08 липня 2014 року (дата смерті спадкодавця) по 15 липня 2014 року (дата виїзду позивача до США), та, відповідно, подання заяви про прийняття спадщини за заповітом до Генерального консульства України в Нью-Йорку (США). Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність об`єктивних поважних причин невчинення дій з прийняття спадщини. Доводи позивача про те, що смерть батька викликала у нього душевні страждання, емоційне перенапруження, що в результаті погіршило стан його здоров`я і, як наслідок, також стало причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на нормах закону та не є тими безумовними підставами, за яких встановлюється додатковий строк для прийняття спадщини. Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні від 15 січня 2018 року. Суд першої інстанції дійшов неправильного висновку, що за встановлених фактичних обставин є підстави для задоволення позову у зв`язку з наявністю поважних причин, через які позивач пропустив процесуальний строк для подання заяви про прийняття спадщини. Суд помилився у застосуванні норм матеріального права, які регулюють виниклі і наявні між сторонами у справі правовідносини, не дав належну правову оцінку цим правовідносинам та не застосував норми матеріального права, що їх регулюють, а відтак є всі законні підстави для задоволення апеляційної скарги.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1)Доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що про існування заповіту він дізнався лише у вересні 2015 року, нотаріусом не перевірено наявність заповіту ОСОБА_5, також не здійснено жодних дій, направлених на повідомлення його про відкриття спадщини, не здійснено його виклик як єдиного спадкоємця за заповітом, у тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що прямо вказує на неналежне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця (висновки Верховного Суду України, викладені у постановах від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17 та від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17). Крім того, звернення із заявою про прийняття спадщини унеможливлювалось відсутністю у нього паспорта громадянина України й інших документів (свідоцтва про смерть, заповіту тощо), а також станом його здоров`я.
(2) Позиція відповідача
У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що й ОСОБА_3 й позивач є спадкоємцями першої черги за законом, позивач мав звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини своєчасно й без урахування обставин існування заповіту. Крім того, у позовній заяві ОСОБА_1 не вказував на незнання про існування заповіту як на підставу для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Інші обставини, які перевірені судом, не свідчать про поважність пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
08 лютого 2020 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ (далі - Закон від 15 січня 2020 року № 460-ІХ).
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди установили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5, який залишив заповіт від 09 червня 2011 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погребняк О. А., зареєстрований в реєстрі за № 2237, за яким заповідач все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і все те, що буде йому належати на день смерті і на що він за законом матиме право, заповів своєму сину - ОСОБА_1
25 липня 2014 року ОСОБА_3, дружина померлого та спадкоємець першої черги за законом, звернулася до Двадцять першої Київської державної нотаріальної контори з заявою про намір прийняти спадкове майно, яке залишилося після смерті чоловіка - ОСОБА_5 .
На підставі заяви ОСОБА_3 Двадцять першою Київською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа №387-2014 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5, яка в копії долучена до матеріалів справи.
03 лютого 2015 року державним нотаріусом Двадцять першої Київської державної нотаріальної контори Зубченко Л. С. видане свідоцтво про право на спадщину за законом, яким посвідчено, що на підставі статті 1261 ЦК України спадкоємицею зазначеного в заповіті майна ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, є його дружина ОСОБА_3, спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 .