Постанова
Іменем України
22 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 562/2627/18
провадження № 5829св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс" на постанову Рівненського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року у складі суддів: Боймиструк С.В., Гордійчук С.О., Шимків С.С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія" "Вектор Плюс" (далі - ТОВ "Факторингова компанія" "Вектор Плюс") про визнання зобов`язань припиненими та припинення обтяжень.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалась на те, що 27 листопада 2007 року її мати, ОСОБА_2, уклала кредитний договір з АКБ "ТАС Комерцбанк" № 1701/1107/71-077, відповідно до умов якого отримала кредит в сумі 27000 доларів США. У забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між АКБ`ТАС Комерцбанк" та ОСОБА_2 укладений Іпотечний Договір№1701/1107/71-077-Z-1, згідно з яким в заставу передано квартиру розташовану за адресою : АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивача померла, після смерті якої відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 22 липня 2011 року ОСОБА_1 отримано у приватну власність предмет іпотеки а саме квартиру, розташовану за адресою : АДРЕСА_1 . 2 лютого 2011 року державна нотаріальна контора своїм листом повідомила АКБ "ТАС Комерцбанк" про те, що 22 липня 2011 року видала свідоцтво про право на спадщину за законом на ім`я ОСОБА_1, на спірну квартиру, яка належала матері позивача.
28 листопада 2012 року між ПАТ "Сведбанк" (правонаступник АКБ "ТАС-Комерцбанк") та ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" укладено договір факторингу №15, відповідно якого відповідачу відступлено права вимоги за Кредитним договором №1701/1107/71-077 від 27 листопада 2007 року
Зазначила, що ПАТ "Сведбанк" про смерть позичальника стало відомо 15 жовтня 2012 року, до укладення з відповідачем договору факторингу №15.
Також зазначила, що ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" є правонаступником кредитора і до нього перейшли обов`язки кредитора, у тому числі, пред`являти вимоги до спадкоємця боржника у відповідності до ст. 1281 ЦК України.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 1 листопада 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що сплив позовної давності до основної та додаткової вимог кредитора про стягнення боргу за кредитним договором і про звернення стягнення на предмет іпотеки сам по собі не припиняє основного зобов`язання за кредитним договором і відповідно, не може вважатися підставою для припинення іпотеки за абзацом 2 ч.1 ст. 17 Закону України "Про іпотеку".
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 21 лютого 2019 року рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 1 листопада 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено.
Визнано зобов`язання за кредитним договором №1701/1107/71-0711 від 27 листопада 2007 року та похідним від нього іпотечним договором №1701/1107/71-0711-Z-1 від 27 листопада 2007 року припиненими.
Припинено обтяження, які накладені на підставі іпотечного договору №1701/1107/71-0711-Z-1 від 27 листопада 2007 року на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
Вирішено питання щодо стягнення судових витрат.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем строк для пред`явлення вимоги до спадкоємця, передбачений статтею 1281 ЦК України сплинув.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2019 року ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" звернулось до суду з касаційною скаргою, у якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 1 листопада 2018 року залишити в силі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2020 року відкрито провадження у справі та витребувано з Здолбунівського районного суду Рівненської області справу № 562/2627/18.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У травні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відзив на касаційну скаргу
Відзив не надходив.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що якщо боржник та іпотекодавець - одна й та сама особа, після її смерті до спадкоємця, у разі порушення боржником своїх зобов`язань переходять обов`язки іпотекодавця у межах вартості предмета іпотеки. Зі спливом позовної давності, зобов`язання не припиняється.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
27 листопада 2007 року між "ТАС Комерцбанк" і ОСОБА_2, яка є матір`ю позивача, укладено кредитний договір №1701/1107/71-077, відповідно до умов якого позичальник отримала кредит в сумі 27000 доларів США.
У забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між АКБ`ТАС Комерцбанк" та ОСОБА_2 укладено Іпотечний Договір №1701/1107/71-077-Z-1, відповідно до умов якого у заставу передано квартиру розташовану за адресою : АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 мати ОСОБА_2 померла. Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшла квартира за адресою : АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 прийняла спадщину, та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на спірну квартиру.
28 листопада 2012 року ПАТ "Сведбанк" (правонаступник ВАТ "Сведбанк" яке в свою чергу було правонаступником АКБ" ТАС- Комерцбанк") укладено з ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" договір факторингу №15, відповідно якого останньому відступлено права вимоги за Кредитним договором №1701/1107/71-077 від 27 листопада 2007 року та договором іпотеки №1701/1107/71-077-Z-1.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Постанова апеляційної інстанцій прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги її висновків не спростовують.
Приписи статей 1281 і 1282 ЦК України та статті 23 Закону України "Про іпотеку" регламентують особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника, зокрема і в зобов`язаннях, забезпечених іпотекою. За змістом цих приписів: