Постанова
Іменем України
22 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 522/16268/17
провадження № 61-15540св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Одеська міська рада,
провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 02 липня 2019 року в складі колегії суддів: Сєвєрової Є. С., Вадовської Л. М., Ващенко Л. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Одеської міської ради та з урахуванням уточнених позовних вимог просив встановити факт його проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, однією сім`єю з липня 2011 року по день її смерті та визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що після закінчення навчання у школі в липні 2011 року він з метою вступу до вищого навчального закладу переїхав на проживання до м. Одеси та оселився в квартирі родички ОСОБА_2, яка працювала викладачем та допомагала йому підготуватися до вступних іспитів.
Успішно склавши іспити, він вступив до Одеського державного університету внутрішніх справ, який закінчив у 2014 році та отримав призначення, після чого приступив до несення служби в системі правоохоронних органів.
Вказує, що впродовж всього часу постійного проживання разом з ОСОБА_2 між ними складалися добрі відносини, вони мали спільний бюджет та витрати, його батьки забезпечували їх продуктами, допомагали в здійсненні поточного ремонту та оплаті комунальних послуг. Оскільки ОСОБА_2 мала вікові проблеми зі здоров`ям, а близьких родичів у неї не було, він сприяв її лікуванню, допомагав придбавати ліки та здійснював за нею догляд.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, її похованням займався він зі своїми батьками та за рахунок власних коштів оплатив ритуальні послуги.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1, яку він фактично прийняв як спадкоємець четвертої черги спадкоємців за законом, звернувшись з відповідною заявою до нотаріальної контори.
Однак, у зв`язку із відсутністю у нього документів, що підтверджують родинні відносини між ними, нотаріальна контора відмовила в видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2018 рокупозов задоволено частково.
Встановлено факт проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, однією сім`єю з липня 2011 року по день її смерті, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В іншій частині позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що факт проживання позивача зі спадкодавцем знайшов своє підтвердження матеріалами справи, а тому позовні вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню. Водночас підстав для визнання за позивачем права власності на спірну квартиру суд не встановив, а тому дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в цій частині в зв`язку із його недоведеністю.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 02 липня 2019 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2018 року в частині задоволення позовних вимог про встановлення факту постійного проживання скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні цих вимог.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд не встановив, а позивач не надав доказів надання допомоги спадкодавцю, факт ведення з нею спільного господарства, наявність спільного бюджету, піклування і підтримки один одного, а тому немає підстав для встановлення факту його постійного проживання зі спадкодавцем.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 02 липня 2019 року і залишити в силі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 26 листопада 2018 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що переглядаючи справу в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції надав неправильну оцінку наявним в матеріалах справи доказам, безпосередньо не дослідив усі докази по справі, оскільки не вислухав його пояснення, не допитав свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження факту його постійного проживання зі спадкодавцем.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
29 жовтня 2019 року справа № 522/16268/17 надійшла до Верховного Суду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини, встановлені судами
Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, якій належала на праві власності квартира АДРЕСА_1 .
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої увійшла вищевказана квартира.
Позивач ОСОБА_1, який бажав прийняти спадщину як спадкоємець четвертої черги спадкоємців за законом, звернувся до Першої Одеської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .
Однак ОСОБА_1 повідомлено про неможливість видати на його ім`я свідоцтво про право на спадщину за законом у зв`язку із ненаданням необхідних документів, зокрема, тих, що підтверджують родинний зв`язок зі спадкодавцем, що підтверджується повідомленням нотаріальної контори від 19 травня 2017 року.
Звертаючись з даним позовом до суду, ОСОБА_1 зазначав, що з липня 2011 року по день смерті ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, проживав разом з нею однією сім`єю в належній їй квартирі АДРЕСА_1, на підтвердження чого надав акт від 17 липня 2017 року, складений мешканцями цього будинку, справжність підписів яких засвідчив начальник ділянки КП ЖКС "Фонтанський".
З реєстраційного запису в паспорті позивача апеляційний суд встановив, що з 16 грудня 2015 року ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.