1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України


22 квітня 2020 року

м. Київ


справа № 496/3728/17

провадження № 61-14866св19


Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І., Русинчука М. М.,


учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - ОСОБА_2,

третя особа - ОСОБА_3,


розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 13 червня 2019 року в складі колегії суддів: Заїкіна А. П., Погорєлової С. О., Таварткіладзе О. М.


ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, за участю третьої особи - ОСОБА_3, про визнання права власності на нерухоме майно та стягнення грошових коштів.

Позовна заява мотивована тим, що його син ОСОБА_4 у 2004 році уклав шлюб з ОСОБА_2, у якому в ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_5 .

Після народження ОСОБА_5 сім`я позивача прийняла рішення щодо продажу квартир, які належали йому та його дружині, та будівництва будинку. Вони з дружиною продали дві однокімнатні та одну трикімнатну квартиру

в м. Одесі, які належали їм на праві власності. 10 квітня 2007 року вони придбали земельну ділянку площею 0,100 га за адресою: АДРЕСА_1 . 18 лютого 2008 року подружжя отримало державний акт на право власності на вказану земельну ділянку.

На придбаній земельній ділянці ОСОБА_1 разом зі своєю дружиною та двома синами: ОСОБА_4 та ОСОБА_6 побудували двоповерховий житловий будинок. Водночас 23 квітня 2008 року ОСОБА_4 отримав свідоцтво про право власності на житловий будинок, згідно з яким цей будинок належить ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .

У зв`язку з тим що наприкінці будівництва житлового будинку закінчилися кошти, вони вирішили додаткові кошти отримати через банківський кредит шляхом застави земельної ділянки та житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

31 липня 2008 року ОСОБА_4 уклав з Акціонерним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (далі - Банк) кредитний договір № 2008/695-Ф03.14/81, на підставі якого отримав кредит у сумі 95 000,00 дол. США. Позивач

є поручителем, а ОСОБА_4 та ОСОБА_2 - іпотекодавцями.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, у зв`язку з чим виплати за кредитом припинились.

Через деякий час після смерті позичальника позивач коштами молодшого сина ОСОБА_6 продовжив сплачувати кредит. Відповідач, у свою чергу, відмовилася сплачувати кредит попри те, що вона є іпотекодавцем.

З метою перекладення всіх обов`язків зі сплати кредиту на позивача відповідач звернулась до нотаріальної контори та відмовилась від своєї 1/8 частки на спадщину, яка залишилась після смерті її чоловіка, на користь позивача. Він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .

Після звернення спадкоємців із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 Банк звернувся до спадкоємців із претензією за місцем відкриття спадщини. Установивши коло спадкоємців, Банк звернувся до нього

з вимогою дострокового виконання договору кредиту, а в разі його невиконання - звернення стягнення на предмет іпотеки.

Він повідомив відповідача про вимогу Банку та роз`яснив їй, що в разі невиконання вимог Банку всі, у тому числі відповідач та його онук, втратять нерухоме майно у зв`язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки. Проте відповідач відмовилась платити за кредитними зобов`язаннями, мотивуючи це відсутністю коштів і тим, що вона має у приватній власності житлове приміщення, де й буде проживати. Після цього відповідач відмовилась від будинку.

Сторони дійшли згоди, що весь будинок залишиться позивачу, 1/8 частина будинку залишиться малолітньому сину ОСОБА_4 .

Разом з тим у березні 2017 року він дізнався про існуючий позов відповідача про виділ частки будинку та земельної ділянки в натурі та вселення.

У зв`язку з відмовою відповідача сплачувати кредит, відсутністю суми необхідних коштів позивач взяв в борг у ОСОБА_6 87 000,00 дол. США для дострокового виконання договору кредиту від 31 липня 2008 року № 2008/695-Ф03.14/81. Усього в рахунок погашення укладеного ОСОБА_4 договору кредиту він сплатив грошові кошти у розмірі 88 992,57 дол. США та 1 220,00 грн страхового платежу за договором страхування. Крім того, він сплатив за будівництво житлового будинку та будівельні матеріали особисті грошові кошти у розмірі 22 091,50 дол. США та 146 345,46 грн.

З огляду на те що договір кредиту і договір страхування були укладені чоловіком відповідача ОСОБА_4 за її згодою та в інтересах подружжя, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просив: 1) поновити йому пропущений

з поважних причин строк для звернення до суду за захистом цивільного права; 2) стягнути з ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 610 грн. за страховий платіж за договором добровільного страхування майна фізичних осіб від 31 жовтня 2011 року № 2219/218/001984; 3) стягнути з ОСОБА_2 за виконання договору кредиту від 31 липня 2008 року № 2008/695-Ф03.14/81 грошові кошти

у сумі 44 496,28 дол. США, що на день звернення до суду у гривневому еквіваленті становить 1 183 601,00 грн; 4) стягнути з ОСОБА_2 1/2 частину грошових коштів, які були сплачені ним за будівництво житлового будинку та будівельні матеріали, використані для його будівництва, у сумі 11 045,75 дол. США, що на день звернення до суду у гривневому еквіваленті становить

29 3816,95 грн; 5) стягнути з ОСОБА_2 1/2 частину грошових коштів, які були сплачені ним за будівництво житлового будинку та будівельні матеріали, використані для його будівництва, у сумі 73 172,73 грн; 6) визнати частково недійсним свідоцтво про право власності за від 23 квітня 2008 року № НОМЕР_2, видане на підставі рішення виконкому Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області від 09 квітня 2008 року та зареєстроване в реєстрі за

1620, право власності за яким зареєстроване згідно з витягом про реєстрацію права власності КП "Одеське МБТІ та РОН" від 14 травня 2008 року

в реєстровій книзі 120-Ж-195, номер запису 1190, в частині приватної спільної часткової власності ОСОБА_2 на 1/2 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ;

7 ) визнати за ОСОБА_1 право власності на 5/8 часток житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, 1/2 частка якого належить ОСОБА_2 згідно із свідоцтвом про право власності від 23 квітня 2008 року № НОМЕР_2; 8) визнати за ОСОБА_2 право власності на 2/8 частки житлового будинку за адресою:

АДРЕСА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 24 травня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Поновлено ОСОБА_1 строк позовної давності.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 183 601,00 грн, що на день подання позовної заяви еквівалентно 44 496,28 дол. США, та судові витрати

в розмірі 8 060,00 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог мотивовано тим, що ОСОБА_1 працює моряком, більше двох років перебував за кордоном. Після смерті ОСОБА_4 він як поручитель сплатив Банку в рахунок погашення боргу за кредитом кошти в сумі 88 892,55 дол. США. Як поручитель, який виконав зобов`язання за кредитним договором,

ОСОБА_1 має право зворотної вимоги до відповідача щодо повернення

50 % сплачених коштів.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Одеського апеляційного суду від 13 червня 2019 року рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення грошових коштівскасовано, ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 12 090,00 грн.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 має право грошової вимоги до спадкоємців померлого позичальника в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Разом з тим ОСОБА_2 відмовилася від належної їй 1/8 частки у спадковому майні на користь ОСОБА_1 . Матеріали справи не містять єдиного договору, за яким ОСОБА_1 і ОСОБА_2

є солідарними поручителями між собою та Банком.

Аргументи учасників справи

У серпні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 13 червня 2019 року, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не з`ясував усіх обставин справи, зокрема, відповідність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1, зважаючи на законодавчі акти та положення договору поруки від 31 липня 2008 року № 06-09/1733. Залишив поза увагою, що ОСОБА_1 свідомо своїми діями надав згоду на заміну боржника ОСОБА_4

у зобов`язанні за кредитним договором, забезпеченим його порукою, оскільки надав суду докази погашення усієї суми заборгованості за кредитним договором, отже, його вимога до ОСОБА_2 про відшкодування коштів

у розмірі 44 496,28 дол. США, що у гривневому еквіваленті становить 1 183 601,05 грн, є обґрунтованою, оскільки ці кошти є 1/4 частиною сплаченої ним суми на відшкодування боргу за договором поруки.Установивши ці обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність його позовних вимог, оскільки у подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_2, крім права спільної сумісної власності на грошові кошти, отримані за рахунок кредитного договору, виникло також і зобов`язання в інтересах сім`ї щодо повернення позиченої грошової суми, виконання якого подружжя здійснило б як солідарні боржники, та що договір, укладений ОСОБА_4 в інтересах сім`ї, створив обов`язки для другого з подружжя - ОСОБА_2, оскільки майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Рішення суду апеляційної інстанцій оскаржуються в частині відмови

у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 на його користь 1 183 601,00 грн, що на день подання позовної заяви еквівалентно 44 496,28 дол. США, та судові витрати в розмірі 8 060,00 грн, тому

в іншій частині судові рішення в касаційному порядку не переглядаються.

У жовтні 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_2 на касаційну скаргу, в якому вона просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2019 року відкрито касаційне провадження в цій справі.

Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Ухвалою Верховного Суду від 10 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_4 у 2004 році уклав шлюб з ОСОБА_2, у якому в ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_5

10 квітня 2007 року подружжя ОСОБА_7 придбало земельну ділянку площею 0,100 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, на якій побудовано будинок.

23 квітня 2008 року ОСОБА_4 отримав свідоцтво № НОМЕР_1 про право власності на будинок, згідно з яким житловий будинок належить

ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності.

31 липня 2008 року ОСОБА_4 уклав з Банком договір кредиту № 2008/695-Ф03.14/81, на підставі якого отримав кредит у розмірі 95 000,00 дол. США.

На забезпечення виконання договору кредиту 31 липня 2008 року укладено договір поруки № 06-09/1733, згідно з яким ОСОБА_1 є поручителем ОСОБА_4 та зобов`язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником ОСОБА_4 зобов`язань щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом та штрафів.

31 липня 2008 року на забезпечення договору кредиту між Банком та ОСОБА_2 і ОСОБА_4 укладено іпотечний договір, згідно з пунктом 1.1 статті 1 якого іпотекодавці передають в іпотеку Банку на забезпечення виконання позичальником зобов`язань за договором кредиту: земельну ділянку (кадастровий номер 5121084200:04:001:0093) загальною площею 0,1 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцям на праві приватної власності на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 18 лютого 2008 року; житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1, який належить іпотекодавцям на підставі свідоцтва про право власності від 23 квітня


................
Перейти до повного тексту