ф
ПОСТАНОВА
Іменем України
24 квітня 2020 року
Київ
справа №820/6621/16
адміністративне провадження №К/9901/40019/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Південної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2017 (суддя - Мельников Р.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 (колегія суддів: Подобайло З.Г., Григоров А.М., Тацій Л.В. ) у справі №820/6621/16 за позовом ОСОБА_1 до Південної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (Валківське відділення) про скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.06.2016 №32535-00, прийняте відповідачем про сплату 79663,66 грн земельного податку з фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірне рішення винесеним з порушенням положень чинного законодавства України, оскільки не правильно визначено ставки податку, вид суб`єкта оподаткування та розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2017 позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Південної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (Валківське відділення) від 15.06.2016 №32535-00 про сплату земельного податку з фізичних осіб.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив з правомірності застосування до ОСОБА_1 процедури нарахування земельного податку, однак, зважаючи на недоведеність та необґрунтованість застосування конкретних показників, зокрема зонального коефіцієнту по м. Валки, у той час, як земельна ділянка, яка належить ОСОБА_1 з 2013 року виведена за межі м. Валки, що в свою чергу зумовило помилковість розрахунків податкового органу щодо розмірів земельного податку.
Не погоджуючись з даними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, у задоволені позову відмовити. Вказується, на те, що у власності позивача є земельна ділянка, яка згідно із відомостей Держаного земельного кадастру розташована в м. Валки, вартість 1 кв.м. у розрізі цільового використання становить 311,6 грн.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 32535-2020 від 15.06.2016, яким нараховано ОСОБА_1 податкове зобов`язання зі сплати земельного податку в розмірі 79663, 66 грн.
З матеріалів справи вбачається, що об`єктом оподаткування є належна позивачу на праві приватної власності земельна ділянка, що знаходиться у АДРЕСА_1 .
Не отримавши результату від адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення позивач звернувся до суду із даним позовом.
Разом з тим, касаційний суд вважає висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог та визнання протиправним спірного податкового повідомлення-рішення передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а відтак таке судове рішення не є такими, що відповідає вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 КАС України.
Податковим кодексом України встановлено дві форми справляння плати за землю як обов`язкового платежу у складі податку на майно - земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 ст. 147 ПК України).
За визначенням підпункту 14.1.72 цієї статті земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Платниками земельного податку, як зазначено в пункті 269.1 статті 269 ПК України, є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі; базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІІ ПК, та площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (пункт 271.1 ст. 271 цього Кодексу). Ставки земельного податку встановлено статтею 274 (за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження) та статтею 277 (за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено) ПК.
Суди попередніх інстанцій вирішуючи даній спір, оцінили листи органу місцевого самоврядування та довідки Відділу Держземагенства прийшли до висновку, що нормативно-грошова оцінка, яка взята відповідачем для обрахунку плати за землю, яка належить позивачу не може бути використана, повинна застосовуватись до земель, що територіально знаходяться в межах м. Валки. Тоді як земля, що перебуває у власності позивача виведена з меж міста в 2013 році.
Згідно із абз. 2 статті 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" від 7.07.2011 № 3613-VI (далі - Закон № 3613-VI) державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
При цьому згідно із статтею 2 названого Закону державний земельний кадастр ведеться з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб при справлянні плати за землю.