ПОСТАНОВА
Іменем України
24 квітня 2020 року
Київ
справа №818/918/18
адміністративне провадження №К/9901/65681/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.
розглянув у попередньому судовому засіданні за наявними у справі матеріалами в касаційній інстанції адміністративну справу №818/918/18
за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Директора департаменту обслуговування головних розпорядників коштів та інших клієнтів Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області, за участю третьої особи - Сумського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області - про визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Державної казначейської служби України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року, прийняте в складі головуючого судді Кравченка Є.Д. та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Макаренко Я.М., суддів Мінаєвої О.М., Бартош Н.С.
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо нарахування компенсації за порушення строку перерахування коштів по виконавчому листу в справі №2-3931/10;
- визнати протиправними дії посадової особи центрального органу виконавчої влади - Директора департаменту обслуговування головних розпорядників коштів та інших клієнтів Державної казначейської служби України щодо офіційної, безпідставної відмови у нарахуванні компенсації після звернення із заявою від 22.12.2017;
- зобов`язати Державну казначейську службу України нарахувати компенсацію за порушення строку перерахування коштів у вигляді інфляційних втрат і 3% річних, і негайно виплатити нараховану суму за весь період прострочки, починаючи з 12 вересня 2015 року по 05 грудня 2017 року.
2. На обґрунтування позовних вимог посилався на те, що Державною казначейською службою України протиправно відмовлено позивачу у нарахуванні компенсації. На думку позивача, посилання Державної казначейської служби України (щодо невиплати компенсації за прострочення зобов`язання за рішенням суду) на зобов`язальний характер у рішенні суду не має законного обґрунтування, оскільки в самому рішенні суду було зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м. Суми здійснити конкретну дію - перерахунок пенсії (що і було зроблено), а провести відповідні виплати повинна Державна казначейська служба України у строк до трьох місяців - відповідно до чинного законодавства України.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року, позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Державної казначейської служби України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 з державного бюджету України компенсації у розмірі трьох відсотків річних від несплачених у встановлений строк коштів; зобов`язано Державну казначейську службу України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з державного бюджету України компенсацію у розмірі трьох відсотків річних від несплаченої у встановлений строк суми стягнення відповідно до виконавчого листа, виданого Зарічним районним судом міста Суми від 29.10.2013 № 2-3931/10; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
4. Задовольняючи частково позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з наявності правових підстав для задоволення позову в частині визнання протиправною бездіяльності Державної казначейської служби України щодо нарахування компенсації за порушення строку перерахування коштів по виконавчому листу у справі №2-3931/10 та зобов`язання Державної казначейської служби України нарахувати та виплатити позивачу з державного бюджету України компенсацію у розмірі трьох відсотків річних від несплаченої у встановлений строк суми стягнення.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись із рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року та постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Державна казначейська служба України подала касаційну скаргу, якій просить скасувати зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
6. Касаційна скарга обґрунтована тим, що Державна казначейська служба України 11.06.2015 взяла на облік до виконання виконавчий лист Зарічного районного суду м. Суми від 29.10.2013 в справі №2-3931/10, він був включений в бюджетну програму "Заходи щодо виконання рішення суду, що гарантовані державою" в порядку черговості надходження виконавчих документів. Зауважував, що перерахування коштів стягувачу із затримкою відбулося не через протиправні дії або бездіяльність, а виключно у зв`язку з наявністю сформованої черги, в якій перебуває на виконанні значна кількість виконавчих документів та передбаченими у Законах про Державний бюджет України обмеженими асигнуваннями для погашення наявної заборгованості за поданими судовими рішеннями. Виконання судового рішення на користь позивача поза чергою призвело б до порушення принципу рівності перед законом, оскільки будуть порушені права осіб, які подали виконавчі листи до відповідача раніше ніж позивач. Бездіяльність відповідача можлива лише у випадку не вчинення жодних дій щодо виконавчого документа. На переконання відповідача, оскільки рішення суду по справі №2а-3931/10 має зобов`язальний характер, компенсація у зазначених категоріях справ не нараховується.
IV. Позиція інших учасників справи
7. Позивач надав до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
V. Рух справи в суді касаційної інстанції
8. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 06 грудня 2018 року відкрито касаційне провадження за скаргою Державної казначейської служби України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 02 травня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року.
9. 12 червня 2019 року за результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Кашпур О.В. (головуючого судді), Радишевській О.Р., Уханенку С.А на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Богданюк від 12 червня 2019 року №712/0/78-19.
10. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 28 серпня 2019 року касаційну скаргу Державної казначейської служби України прийнято до провадження.
11. Ухвалою Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 23 квітня 2020 року справу призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні за наявними у справі матеріалами на 24 квітня 2020 року.
VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
12. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 16.08.2010 в справі №2-3931/10 позов ОСОБА_1 задоволено частково: зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми здійснити ОСОБА_1 перерахунок державної пенсії у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком відповідно до вимог статті 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та додаткової пенсії у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до вимог статті 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру пенсії за віком визначеної статтею 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати з 19 квітня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням виплачених коштів .
13. Постановою Апеляційного суду Сумської області від 30.11.2012 у справі №2-3931/10 рішення Зарічного районного суду м. Суми від 16.08.2010 змінено в частині розподілу судових витрат, в іншій частині залишено без змін.
14. На виконання зазначеної постанови, 29.10.2013 Зарічним районним судом міста Суми видано виконавчий лист № 2-3931/10. Вказаний виконавчий лист було пред`явлено до виконання у порядку встановленому Законом України "Про виконавче провадження", що підтверджується витягом по виконавчому провадженню №40568980.
15. 28.12.2014 виконавчий документ з виконання рішення суду в справі №2-3931/10 було внесено до Реєстру рішень, виконання яких гарантується державою за №45947890.
16. Згідно із листом від 23.01.2015 №1762/07-08 на виконання рішення суду в справі №2-3931/10 Управлінням Пенсійного фонду України в м. Суми ОСОБА_1 нараховано 58 524, 08 грн з урахуванням виплачених сум.
17. 11.06.2015 Державна казначейська служба України взяла на облік до виконання виконавчий лист Зарічного районного суду м. Суми від 29.10.2013 в справі №2-3931/10 про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату основної та додаткової пенсії, який був включений в бюджетну програму КПКВК 3504040 "Заходи щодо виконання рішення суду, що гарантовані державою".
18. Як вбачається із листа Державної казначейської служби України від 16.01.2018 №5-13/544-1058 Казначейством за рахунок бюджетної програми КПКВК 3504040 "Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою" 06.12.2017 виконано виконавчий лист, виданий 29.10.2013 Зарічним районним судом Сумської області по справі №2-3931/10 .
19. 22.12.2017 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області, Директора департаменту обслуговування головних розпорядників коштів та інших клієнтів Державної казначейської служби України із заявами, в яких просив нарахувати йому компенсацію за порушення строку перерахування коштів по виконавчому листу Зарічного районного суду м. Суми в справі №2-3931/10 .
20. Листом Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області від 27.12.2017 №12-8/4255-9146 позивача повідомлено, що вирішення питань щодо нарахування відповідної компенсації не належить до повноважень Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області.
21. Листом Державної казначейської служби України від 16.01.2018 №5-13/1058 позивачу відмовлено у нарахуванні компенсації, у зв`язку із тим, що рішення в справі № 2-3931/10 має зобов`язальний характер.
VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
22. Конституція України від 28 червня1996 року №254к/96-ВР
Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. Кодекс адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час звернення до суду з цим позовом)
Частина друга статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
24. Статтею 3 Закону України від 21.04.1999 №606-XIV "Про виконавче провадження" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин; втратив чинність 05.01.2017) передбачено, що у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.
Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Органи, установи, організації та особи, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не є органами примусового виконання, крім органів та посадових осіб, які виконують рішення про притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності.